Презентація "Пауль Целан"

Пауль Целан(1920 – 1970)“Читайте! Потрібно тільки читати, розуміння прийде само собою.” Пауль Целан Викладач зарубіжної літератури ДНЗ “Бахмутський ЦПТО” Кокоза Людмила Кирилівна

Тема уроку: Пауль Целан (Анчель). “Фуга смерті” – один з найвідоміших творів про голокост. Художнє новаторство митця

Слово вчителя Пауль Целан (справжнє ім’я – Павло Львович Анчель) – видатний поет другої половини ХХ ст., творчість якого однаковою мірою належала кільком європейським народам. Цього митця літературні критики називали “магом поезії другої половини ХХ ст.” Ім’я Пауля Целана стоїть поруч з іменами видатних новаторів сучасної поезії – Гійома Аполлінера, Райнера Марії Рільке, Федеріко Гарсії Лорки. Він був лауреатом літературної премії м. Бремен (1958) і Бюхнерівської премії (1960). Усі ці визначення, премії адресовані Паулю Целану, якого світу подарували Чернівці.

Складання опорного конспекту {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}23.11.1920 р. м. Чернівцінародився Пауль Анчель, німецькомовний єврей румунського підданства1926-1930 рр.народна школа1930-1938 рр.греко-латинська гімназіяз 1938 р.вивчає медицину в м. Тур (Франція)1939 р.початок Другої світової війни, м. Чернівці (університет)28.06.1940 –22.06.1941 рр.радянський громадянин1941-1944 рр.окупація, утрата всіх рідних, трудовий табір1944 р.повернення до Чернівців, університетпочаток 1945 р.відновлення в румунському підданстві1945 р. Бухарест1947 р. Австрія1948 р. Париж20-21.04.1970 р.смерть у Парижі, міст Мірабо

1941 року Буковину окупували німецькі й румунські війська. У Чернівцях, де тоді жив письменник, почалися каральні акції проти єврейського населення: масові розстріли, нищення синагог; євреї втратили право громадянства та змушені були носити на одягу жовту Давидову зірку, виконувати примусові роботи та не мали права після 18-ї вечора виходити на вулицю; створено єврейське гетто, де на обмеженому просторі проживали 45 тисяч осіб; 15 тисяч осіб влада залишила в місті для роботи, решту депортували до концтабору.

Словникова робота (запис до зошитів) Голокост – загибель значної частини єврейського, циганського, слов’янського й іншого населення та соціальних спільнот Європи під час систематичного переслідування й знищення нацистами та їхніми прихильниками в Німеччині й на окупованих нею територіях упродовж 1933-1945 рр. У роки війни гітлерівці створили 22 табори смерті. Один із найстрашніших - Освенцім (Аушвіц). Фуга – поліфонічний (багатоголосий) твір, музична форма, заснована на розвитку однієї або кількох тем почергово в усіх голосах.

Вірш “Фуга смерті” Пауля Целана став “знаменням ХХ ст.”, програмним твором у німецькомовних країнах. Це не тільки яскравий взірець новітньої поезії. А й літературний пам’ятник жертвам голокосту. Поштовхом для написання вірша стали власні переживання та спостереження поета.

Аналізування літературного твору(Слухання твору “Фуга смерті” Пауля Целана. Читає Вадим Василенко) Яку тему порушено у вірші Пауля Целана “Фуга смерті”? Як цей твір пов’язаний із музичним жанром фуги? За яким принципом побудовано вірш? Кого та що автор протиставляє у ньому?Коментар вчителя- Поезія не має розділових знаків. Ключові метафори вірша відтворюють жахливу реальність Освенціма. Починається твір Пауля Целана “Фуга смерті” з ключової метафори-оксюморона “чорне молоко світання”. Трактувати її можна неоднозначно – від конкретних образів до абстрактних: дим крематоріїв, душі загиблих, приреченість, біль, страх, відчай, безнадія, смерть.

ФУГА СМЕРТІЧорне молоко світання ми п’ємо його надвечірми п’ємо його опівдні і зранку ми п’ємо його вночіми п’ємо і п’ємоми копаєм могилу в повітрі де лежати не буде тісно. Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пишевін пише коли темніє в Німеччині твоя золотиста коса Маргаритовін пише це й з хати виходить і зорі блищатьі свистить він на псівсвистить на євреїв своїх і велить копати могилу в земліі грати до танцю наказує нам Чорне молоко світання тебе ми п’ємо вночіми п’ємо тебе зранку й опівдні ми п’ємо тебе надвечірми п’ємо і п’ємо

Один чоловік живе в хаті він зі зміями грає він пишевін пише коли темніє в Німеччині твоя золотистакоса Маргаритотвоя попеляста коса Суламіф ми копаєм могилу в повітріде буде лежати не тісно. Він гукає глибше рийте землю ви перші ви другіспівайте і грайтевін хапається заліза в кобурі він хитаєтьсяочі в нього блакитніглибше лопатами рийте ви перші ви другіграйте далі до танцю Чорне молоко світання ми п’ємо тебе вночіми п’ємо тебе опівдні і зранку ми п’ємо тебе надвечірми п’ємо і п’ємо

Один чоловік живе в хаті твоя золотиста коса Маргаритотвоя попеляста коса Суламіф він зі зміями граєВін гукає солодше грайте смерті бо смертьце з Німеччини майстер. Він гукає темніше торкайтеся скрипок ви злинете димом в повітрядля вас є могила у хмарах де буде лежати не тісно Чорне молоко світання ми п’ємо тебе вночіми п’ємо тебе опівдні смерть це з Німеччини майстерми п’ємо тебе зранку й надвечір ми п’ємо і п’ємо. Смерть це з Німеччини майстер очі в нього блакитнівін влучить у тебе свинцевою кулею він влучить точно. Один чоловік живе в хаті твоя золотиста коса Маргарито. Він нацьковує своїх псів на нас він дарує нам могилу в повітрівін зі зміями грає і марить смерть це з Німеччини майстертвоя золотиста коса Маргаритотвоя попеляста коса Суламіф Микола Бажан

Коментар вчителя (продовження)Наступна метафора – “ми копаєм могилу в повітрі де лежати не буде тісно”. У ній переплетено матеріальне й духовне – гітлерівці спалювали в’язнів, із труб крематоріїв курився дим; душі мучеників-в’язнів відлітали на небо, знаходячі там вічний спокій. Головна думка. Протиставлено життя та смерть, добро та зло. Перемагає смерть. Звучить мотив приреченості, характерний для модерністської літератури. Тема. Тема Освенціма; тема особистої й суспільної трагедії; тема кохання німецького ката до золотокосої Маргарити; тема рівноправності й рівноцінності німців та євреїв. Тема смерті й пам’яті постійно повторюється. Пам’ять та забуття – стрижнева вісь творчості Целана. Особливості. Відсутність розділових знаків та рими; безліч художніх засобів(антитез, метафор, повторів, уособлень).

“Чорне молоко світання ми п’ємо його надвечірми п’ємо його опівдні і зранку ми п’ємо його вночі ми п’ємо і п’ємо”

“Він гукає глибше рийте землю в перші ви другі співайте і грайтевін хапається заліза в кобурі він хитається очі в нього блакитніглибше лопатами рийте ви перші ви другі грайте далі до танцю”

У січні 1942 року в Бахмуті нацисти стратили сотні євреїв у штольнях алебастрового комбінату. Цей злочин проти людства пам’ятають як “Артемівський Бабин Яр”. За це в Німеччині судили лише кількох організаторів страти – через понад три десятиліття. Їм присудили від 3,5до 9 років тюрми. Причому не лише за масове вбивство в Артемівську, а й у майже десятку інших українських міст.11-12 січня 1942 року фашисти розстріляли 1224 євреїв Артемівська в шахті алебастрового заводу; їхні тіла були замуровані у камері № 46 під землею. Ще понад 300 євреїв було вбито в інших районах міста.

12 січня 1999 року , у 57-мі роковини масової страти, в підземній камері № 46 було відкрито меморіальну “Стіну скорботи”. Автором меморіалу став архітектор Володимир Сотник.