Правда, обпалена війною

(Доля народу крізь призму авторського бачення та оцінки Олександра Довженка в кіноповісті «Україна в огні»)

 

Мета: дослідити історію написання кіноповісті О.Довженка «Україна в огні»; розкрити порушені автором проблеми;використовуючи елементи інтерактивного навчання, розвивати вміння аналізувати художній текст, рефлексувати і осмислювати його, розвивати навички самостійної роботи учнів із додатковою літературою;розкрити бачення письменником долі народу, культивувати пам»ять про героїчні і трагічні сторінки Історії України, виховувати повагу до людей воєнного покоління.

 

Обладнання: текст літературного твору, портрет О.П.Довженка, таблиця «Ідейні акценти кіноповісті «Україна в огні», документальний фільм «Україна в огні»

 

Тип уроку: урок формування громадянської позиції старшокласників

 

Перебіг уроку

Демонструється документальний фільм «Україна в огні»

 

 І Вступне слово вчителя

Набатом звучать слова Леоніда Первомайського, які відлунюють у

творі Олександра Довженка:

Навіщо я розворушив цей призабутий спомин,

Коли в душі вже затишів давно грози відгомін?

Навіщо знову я іду цією борозною?

І знову згадую біду, що звалася війною.

Чому слова про сльози й кров,не боячись осуди

Ввійшли в рядки мої, немов той гострий ніж у груди?

О, скільки треба слів зужить, щоб викохать людину?

А щоб її убити - мить , коротку мить єдину.

Війна - це надзвичайне випробування в житті кожної окремої людини і нації загалом. Під час війни особливо яскраво проявляються як кращі, так і гірші риси людей. Вони здатні до вершинних злетів духу, але можуть опускатися до негідних, низьких вчинків.

Олександр Довженко - один із тих письменників, яким випало жити в надзвичайно важкий час. На його очах гинули мільйони людей під час страшної війни з німецькими фашистами. І серце Олександра Петровича не могло не відгукнутися на страждання рідного народу. Він сам був на фронті, на власні очі бачив горе, сльози, кров, і своїм обов»язком вважав оспівати безсмертний подвиг українців, показати всьому світу безмір їхніх страждань і героїчних звершень.

Тільки справжній син свого народу міг сказати: «Український чесний наш народ поніс найтяжчі жертви в цій війні. Бідні мої, рідні люди! Честь вам , і слава, і вічна пам»ять.»

Епіграфом нашого уроку нехай стануть слова великого майстра О.П.Довженка:

«Україна в огні» - це правда.

Прикрита і замкнена моя правда

Про народ і його лихо.

II Оголошення теми і мети уроку

Тож, як ви зрозуміли, ми сьогодні поведемо мову про кіноповість «Україна в огні», ближче ознайомимося з текстом цього твору, визначимо проблематику, ідейні акценти, з»ясуємо причини заборони кіноповісті у часи сталінського тоталітарного режиму, усвідомимо символічність образів твору.

Допоможе нам сьогодні з»ясувати глибше ідейні акценти твору дослідницька творча група. Учні працювали із додатковою літературою. Учасники групи допоможуть нам дослідженнями із «Щоденника»             О.П. Довженка, як важливого документа доби.

III Актуалізація опорних знань

Проблемне запитання: давайте з»ясуємо , яку ж таку правду показав Довженко у творі, що написав він такого, що «не вподобалося Сталіну»?

- Що ви можете сказати про історію створення та оригінальність жанрової форми кіноповісті «Україна в огні»?  Слово учаснику творчої групи із питання «Гірка доля кіноповісті».

- Пригадайте, що таке кіноповість (на дошці Кіноповість – це…)

Жанр кіноповісті - кіноповість - трагедія. У ній автор звертається до найболючіших сторінок в історії Великої Вітчизняної війни -її початок і відступ радянських військ на схід. Своїм трагедійним звучанням твір суперечив офіційній думці щодо реалій війни, а тому і викликав негативну оцінку Сталіна та його оточення.

 

Ідейні акценти кіноповісті «Україна в огні»
Глибина народного горя в окупації	Трагедія роду	Розкол нації зсередини	Вражаюча правда життя , віра в безсмертя народу, в його світле майбутнє
Звірства фашистів на окупованій території, жіночі плач і голосіння по всій Україні	Рід, сім»я - людяна основа, твердиня, яка повинна протистояти руйнівній фізичній і моральній навалі війни	Репресії, страх людей , недовіра, моральне спустошення душі, бездуховність, зрадництво	«Україна в огні» - твір трагедійний, але в ньому є мотиви надії та оптимізму

 

Ідейні акценти кіноповісті

Перш ніж розпочати роботу над твором , необхідно визначити ідейні акценти кіноповісті «Україна в огні». Зверніть увагу на таблицю

I Глибина народного горя

- Як же змальовує автор глибину народного горя в окупації? Утворіть цитатний ланцюжок до слова «війна».

- Головним , наскрізним у кіноповісті є епічний образ України, сплюндрованої фашистами і більшовиками. Слово від творчої групи має

 - Це цікаво! Довженко побудував сюжет кіноповісті майже цілком на окупаційному матеріалі, увівши лише кілька епізодів про боротьбу народних месників. Вірний правді життя, письменник чи не єдиний у всій тогочасній літературі порушив проблему пересічної людини на війні і в тилу.

Отже, ми з вами побачили, з якою правдивістю, з яким болем описав Довженко початок Великої Вітчизняної війни. Україна прийняла на себе перші удари загарбників, найстрашніші і найбільші битви відбувалися на її полях, і вся вона палала в огні та стражданнях.

II Трагедія роду

Зупинимося на наступному ідейному акценті - трагедія роду.

«Ой піду я до роду гуляти. А у мене увесь рід багатий» - співає цю пісню щаслива довоєнна  родина Запорожців.

-Що вам відомо про цю сім»ю?

Заповніть асоціативний кущ

 

Григорій – майстер Олеся – всьому роду втіха

 урожаю

            Савка - чорноморець

Трохим - рільник

        Іван -артилерист

 

Роман           дід Демид

 

Тетяна Запорожчиха

Лаврін Запорожець

 

 

- Хто ще може яскраво доповнити цю сім»ю? (Дід Демид -колишній чорноморець, із божественною білою бородою, з якою хочеться їхати в чисте поле літа доганяти. Біла борода - символ спадковості родинного святого обов»язку - захисту Вітчизни).

- Які біди випали на долю Запорожців буквально з перших днів війни? (Смерть нерозважливого Савки , поранення матері, не чекаючи призову, батько повіз на війну своїх синів, у вир лихоліття кинулися Роман, Григорій,Трохим.)

Батька Лавріна чекало гірше за смерть - звинувачення у зрадництві, бо він на прохання

громади став старостою.

-Чи можна звинуватити Лавріна у зрадництві?

- Чи можна назвати його поганим батьком, бо він відправив у Німеччину Олесю?

- Як ви оцінюєте дії Лавріна, коли він запрягає людей в ярма? («Нехай ходять! Не хотіли

ярем, треба було битися за волю.Але будуть битися. А хто не буде - вмре.»)

Отже, Запорожець не міг змиритися з покорою народу, прагнув розлютити його, розбудити в ньому людську гідність.

- Як ставиться до Лавріна фон Крауз? (Із повагою, розуміючи , що той веде подвійну гру).

- Яким постає Лаврін у двобої з Забродою ? Зачитайте.(Не втрачає витримки, не боїться смерті , і вона відступає перед ним.)

- Проаналізуйте монолог Запорожця перед портретом вождя.Чому саме в уста Запорожця вкладені уїдливі звинувачення?

Етимологічна хвилинка

Прізвище Запорожець акумулює в собі випробувані часом кращі риси українців: давню козацьку відвагу, безмірну вірність своїй землі та глибоке усвідомлення відповідальності за долю рідних людей, що є в Довженковому розумінні запорукою безсмертя нації.

• Що, по - вашому, символізує прізвище Заброда?

І щоб остаточно впевнитися у величі духу Лавріна Запорожця, згадайте уривок допиту в партизанському загоні .(«Вбивайте, прошу вас. Вбивайте, ну. Доставте радість полковнику Краузу.Народні месники! Хіба те, що сталося зі мною, з селом, не тяжче смерті у сто крат? Партизани притихли. Багато різних думок, почуттів, спогадів розбудили в них ці слова Запорожця. Перед її духовним зором виникла раптом вся Вкраїна в огні у множестві страждань. Велика нещаслива земля.»)

 

 - Про який епізод кіноповісті можна сказати словами Ліни Костенко : « І це була любов, а не  розпуста» . (Еротичний епізод повісті).

Життєва правда цієї ситуації

Андрій Малишко якось розповів Довженку про свого бойового побратима, який під час відступу провів ніч з українською дівчиною, і тепер марить нею , прагне після війни до неї повернутися, одружитися, але не пам»ятає ні назви села ,ні прізвища дівчини, пам»ятає лише причілок хати, перелаз і мальви. Довженка надзвичайно зацікавило таке романтичне спонтанне кохання, він хотів зустрітися з солдатом, але той уже загинув. Зате в «Україні в огні» кінорежисер надзвичайно вдало використав цю ситуацію.

- Як розумієте і розцінюєте випадок із Олесею ви, старшокласники? Ви , мабуть, ще ніколи такого не читали (Зачитую уривок).

- Як далі склалася доля Олесі, як повела вона себе в неволі?

- Чим закінчується твір? (Олеся знову проводжала на війну весь свій рід, отже рід залишився жити. Це знову символ - символ незнищенності українського народу.)

-  Що символізує образ Олесі в творі? (Поетична душа України). Слово учаснику творчої групи.

III Родина не без виродків

Давайте зупинимося ще на одній проблемі, де автор ставить особливий ідейний акцент- розкол нації зсередини.

 -Як ви розумієте цю проблему ? ( повна розгубленість серед населення, розгубленість у військах перед раптовою залізною навалою...) Таблиця

Вражає, але лише Довженко посмів сказати правду про війну, про радянську партноменклатуру, зокрема про командний склад органів прокуратури КДБ, НКВС. Уособленням цих темних справедливих сил у всій своїй потворній суті є образ голови райвиконкому, а потім прокурора Лиманчука: «Він був великим любителем різних секретних паперів, секретних справ, секретних інструкцій постанов... Він засекретив ними свою глибоку байдужість до людини. Йому ні разу не приходило в голову, що єдине, що він засекречував , це була його засекречена дурість

 -Його чорні справи? ( кому ж була потрібна посада прокурора партизанського загону)  -Судить кого ? За що? (побачив в очах Христі зловісне полум»я ненависті до радянської влади і темну ворожість до себе)

 -Чому Кравчина називає його «незгораємим шкафом»? (бо Лиманчук-типовий образ цинічного, жорсткого, прискіпливого, вимогливого до інших чекіста. У душі ж він - боягуз і зрадник. Закон не для нього.)

Рольова гра із подальшим прийомом «Займи позицію»

За                Проти                                       Важко відповісти                                                       

 

Сценка «Суд над Христею у партизанському загоні»

 

Завдання: зайняти позицію одного з двох персонажів-прокурора Лиманчука або підсудної Христі Хутірної, попередньо проаналізувавши аргументи кожного із сторін.

 -Чия позиція для вас прийнятніше? Чому? Яка вона?

 -Чому образ Христі Хутірної-найтрагічніший? Слово члену творчої

групи________________

 -Отже, із підсудної Христя стала обвинувачем свого судді і силою народної правди засудила його до вічної ганьби як людину несправедливу, брутальну і глибоко аморальну, як прокурора окупаційного режиму. В образі Христі показав О.П.Довженко трагічну долю України.

 -Кого ще можна вважати виродками у творі?

  Нікчемної моралі та жалюгідного духу різна тилова дрібнота, зокрема воєнторгівці, душі яких малесенькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до великого горя.

Емоційно глухий товстопузий керівник комуніст: в його машині, бачте, лежать секретні документи, і він не підвіз пораненого Івана.

Ось такі безсердечні двоногі істоти вирішували долі людей, а, в цілому , складений із них керівний апарат більшовицької влади вирішував долю всього нашого народу понад 70 років.

За інтелектом це мізерія, але в плюгавих їх серцях, серцях цих нікчемних утікачів народжується мстиве почуття кривавої помсти: « Ми ще повернемось.» Мовляв, ми розвіємо вас , українців , по тюрмах, таборах. Так воно потім і сталося , про що Довженко пророче писав у «Щоденнику» ще 22 грудня 1942 року: «А потім умру од героя, щоб не бачити як заселятимуть тебе, мати моя Україно,чужими людьми , як каратимуть твоїх недобитків синів і дочок за німецьке ярмо, за німецьких байстрюків, за те, що не вмерли вони з голоду і діждалися нашого приходу. Прокурорів у нас вистачить на всіх, не вистачить учителів...».

Не можна обійти і образів дезертирів, не з»ясувавши причини їх появлення, народжені нашим суспільством.

 -Кого і за що можна вважати дезертирами? ( Сини Купріяна Хутірного, зрадник Заброда)

 -Як розумієте слова Лавріна Запорожця : « Часом в»язні і судді повинні битися поруч, коли Батьківщина гине»?

 -Про яку Ахіллесову п»яту українців говорить фон Крауз?

Ось як автор сам відповідає і пояснює проблему цього безталання - дезертирство. «У грізну велику годину життя свого народу, не вистачило у них ні розуму, ні великості душі. Підтиском найтяжчих обставин не одійшли вони на схід зі своїм великим товариством, що йому потім судила доля здивувати світ своїми подвигами... І ніхто не став йому в пригоді з славних прадідів історії, великих воїнів, бо не вчили їх історію... Серед перших ударів долі загубили вони присягу свою, бо слово « священна» не дзвеніло в їх серцях урочистим дзвоном. Вони були духовно беззбройні, наївні і короткозорі. Сувора дійсність скоро розкрила їм очі.»

 

IV Віра в безсмертя народу, в його світле майбутнє

  І ще один ідейний акцент, на якому наголошував О.П.Довженко - віра в світле майбутнє.

Метод «Мікрофон»

 - Доведіть, що, незважаючи на трагедійне звучання, «Україна в огні» - оптимістичний твір.

Відповідає творча група :

1. Кіноповість засвідчила велич і незнищенність духу нашого народу, чистоту людської душі, силу помислів високих і сподівань українців на краще.

2. Зміст зображеного - це жах війни, про який не забудуть потомки в віках . А чи можна загоїти такі рани? Можна, бо народ, який звик тисячоліттями до сіяння, до життєтворення у всьому безсмертний. Свідченням цього є епізод: «Не догоріли ще пожари, а люди кинулися до роботи. Копалися в городах, діставали з вузликів насіння, з пристрастю садили в землю.»

3. Своєю кіноповістю Олександр Довженко захистив свою націю від різних наклепів з боку великодержавних російських шовіністів.

Рефлексія «Коло ідей»

Повертаємося до епіграфа. То яка ж правда не сподобалася Генсеку?

 Основні причини заборони «України в огні» ( на дошці):

1. Змалювання «лиманчуківщини».

2. Відображення хаотичного і панічного відступу радянських військ.

      3. Постать німця - мислителя, який правдиво вказує на Ахіллесову п»яту українського народу.

4. Осуд будь - якої війни устами Антоніо Пальми.

5. Повага з боку фон Крауза у ставленні до Запорожця як сильного суперника.

Домашнє завдання : написати твір - роздум «Не вміли ми жити, як слідує».

Він був щасливим, в нім свободи

Тривожний подих не защез.

 Він мав за честь судьбу народу,

Його ім»я він мав за честь.

М.Вінграновський