Презентація "Павло Тичина «Арфами, арфами…»"

Павло Тичина «Арфами, арфами…»

“Арфами, арфами…” Арфами, арфами —золотими, голосними обізвалися гаїСамодзвонними: Йде весна. Запашна,Квітами-перлами. Закосичена. Думами,думами —наче море кораблями, переповнилась блакить. Ніжнотонними: Буде бій. Вогневий!Сміх буде, плач буде. Перламутровий…

Стану я, гляну я —скрізь поточки як дзвіночки, жайворон як золотий. З переливами: Йде весна. Запашна,Квітами-перлами. Закосичена. Любая, милая —чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай. Там за нивами: Ой одкрий. Колос вій!Сміх буде, плач буде. Перламутровий…

Весняна пора року завжди приносить безліч щастя та гарний настрій, бо саме в цей час починають прокидатись квіти, з’являються перші бруньки на деревах, починає оживати увесь світ після 3-х місячного сну. Оспівування краси будь-якої пори року надихає не лише митців, письменників, але й звичайних людей, які потім будуть читати твори і захоплюватись ними. Весь сенс зображення красивої природи у творах полягає в тому, що через постійну буденність людина забуває захоплюватись чимось маленьким, здається, зовсім не потрібним для неї. Але якщо подивитись, то скрізь можна побачити неймовірну красу навколишнього середовища. Письменники часто оспівують у своїх творах красу природи, бо саме митці бачать усі деталі, які людина не здатна побачити неозброєним оком. Таким письменником є й Павло Тичина, який подарував українській літературі твір «Арфами, арфами».

Історія створення Молодий Тичина у світі, де визрівають драматичні події першої чветрі XX століття, шукає джерел гармонії — одним із таких, на його переконання, є світ природи, який, на відміну від людського світу, ближчий до ідеального стану "музики сфер": струни Тичинових арф, які нятягнуті між небом — зосердям повної гармонії, божественної єдності й чистоти — і землею — юдоллю хаосу й нестійкості — стають тим містком, який може допомогти гармонії прийти від свого джерела-неба на землю. У своїй філософській сутності модель світу Тичини, де "музика сфер", чим далі від свого небесного джерела, тим все менш гармонійна (зміни, війна, революція), чимось подібна до філософських поглядів Піфагора, Лейбніца, для яких єдність, гармонія, Бог поступово розчиняються випромінюючись у простір, і там, де "музики сфер" мало, там іде боротьба, там все тягнеться до джерела гармонії. Тичина чує цю музику сфер і тягнеться до неї, пропонуючи й читачеві до неї долучитися.

Головною ідеєю для написання твору «Арфами, арфами» Павла Тичини стала жага письменника возвеличити весну як символ життя. Автор оспівує кохання, передчуває великі зміни у власному житті. Кожного разу, коли приходить весна кожна людина замислюється над тим, аби почати після зимової сплячки нове життя. Вона починає міркувати про майбутнє, займається спортом, зустрічає нових людей або знаходить нову роботу. Кожна із цих подій вносить свої корективи у життя кожного із нас. А весняна пора якнайбільше підходить для того, аби після холодної зими знову відчути тепло та почати займатись чимось корисним не лише для себе, але й для навколишнього середовища.

Автор – Павло Тичина. Рік написання: 1914. Збірка: «Сонячні кларнети». Лірика – пейзажна. Жанр: вірш. Тема – зображення краси природи, приходу весни.Ідея – возвеличення весни як символу життя, краси й змін; оспівування кохання; передчуття великих, прекрасних змін у житті. Головна думка “Арфами, арфами” – автор передає у творі красу природи. Провідний мотив твору  – гімн весні як символу любові, життя й натхнення. Напрям: модернізм. Течія: поєднання символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму; «кларнетизм». “Арфами, арфами” перегукується з віршем “Блакитна Панна” Миколи Вороного.

“Арфами, арфами” художні засоби твору: Епітети (плач перламутровий, золоті арфи, весна запашна, бій вогневий),метафори(йде весна, обізвалися гаї)повтори (арфами, арфами; квітами-перлами)пестліви слова,неологізми – ніжнотонні,самодзвонними. Римування – перехресне. Віршований розмір “Арфами, арфами” – дактиль з хореем. Система віршування: своєрідне тичинівське ритмізоване віршування. Віршовий розмір: невизначуваний. Римування: своєрідне, ледь простежуване. Строфа: своєрідна строфічна будова. Вірш написаний не одним віршованим розміром, а двома. Це створює своєрідну музикальність і тонку мелодійність, здається ніби звучить такий музичний інструмент як арфа. Цей твір Тичини є гімном Весні – щасливій порі року, коли в природі відновлюється життя й вона набирається нової сили.

Композиція (зміст): арфами обізвалися гаї — іде весна — думами переповнилася блакить — буде бій, сміх буде, плач буде — стану я подивлюся на весну — звернення до коханої одкрити "колос вій" — ствердження, що "сміх буде, плач буде перламутровий".“Арфами, арфами” образи-символи. Образи:людей: ліричний герой – мрійливий і обдарований, він насолоджується приходом весни, кохання й відчуттям змін у житті; уявна кохана;природи: весна, струмочки, ниви, квіти,жайворон;предметів і явищ:кораблі, думи, колос вій, сміх, плач, бій. Символічні образи:весна – символ оновлення життя, кохання, змін;бій – символ життєвих змагань

У цьому творі ліричний герой милується весною, що дзвенить потічками й співом жайворонка. Він звертається до коханої із закликом відкрити своє серце весні. Його душевний стан піднесений. Автор велике значення надає слуховим та зоровим образам.  «Арфами, арфами…» вражає не лише гармонійністю звуків, а й чарівними картинами природи, які описує талановитий майстер пера. Цей вірш дуже чуттєвий, переплелося все: фарби, звуки, запахи, відчуття. Кольори у вірші поєднуються «золотистими», «блакить», «перламутровий», «вогневий», виграють різними відтінками, допомагаючи відтворювати складний спектр почуттів юної закоханої душі.

Окрім цього варто звернути увагу на те, що вірш був написаний влітку 1914 року, коли буде масштабний переворот у всьому світі, а шлях буде наділений надіями та розчаруваннями, тріумфами і трагедіями. Письменник ніби здогадувався, що скоро на світ будуть чекати великі зміни. Твір «Арфами, арфами» вважається гімном весни. Саме у теплу пору року, коли все починає оживати, кожна людина мріє про щасливе кохання, про нові події у її житті. Автор зміг чітко донести, що весна – це найкраща пора року, коли все у ваших руках і лише Ви можете створити чудо у своєму житті.

Літературознавці про твір: Арфами, арфами… ” – ніби рука музиканта двічі плавно торкнулась струн, і вони обізвались далеким, тремтливим, ледь чутним звучанням. А потім уже в швидкому темпі “золотими, голосними обізвалися гаї// Самодзвонними”. Вірш наповнений урочистою, весняною мелодією, наснажений оптимістичним пафосом, передчуттям радості від зустрічі з весною й очікуванням змін у суспільстві. “Емоційність настрою забезпечується самобутнім ритмічним ладом, вишуканістю строфічної будови, яскравою метафоричністю, “дзвоном” асонансів й алітерацій” (П. Хропко).

Питання до вірша "Арфами, Арфами«Як називається вірш-гімн весні, у якому Тичина славить прихід «квітами-перлами закосиченої» весни? («Арфами, арфами...») Твір "Арфами, Арфами" написано під впливом чого? (Історія написання досить цікава. Цей вірш молодий Тичина написав під впливом поезії М. Вороного «Блакитна панна»)Провідним мотивом поезії "Арфами, арфами" є? (Це гімн весні, що є символом кохання; «гармонія й краса природи».)У цій поезії переважають образи? (Переважають слухові та зорові образи.  .(квіти, струмочки, жайворон, ниви, кораблі, бій, сміх, плач). Твір "Арфами, Арфами" перегукується з яким віршем? (Ця поезія Тичина суголосна з поезією "Блакитна Панна".)

ТЕСТИ1. З якого вірша взяті рядки: " Йде весна. Запашна,Квітами - перлами" А "Ви знаєте, як липа шелестить..." Б "Арфами, арфами..." В «Пастелі»2. Назвіть тему вірша « Арфами, арфами» А Зображення краси природи, прихід весни. Б Зображення доби В Нероздільне кохання3. Навіть художні засоби : золоті арфи, плач перламутровий. А Епітети  Б Метафора  В Авторські неологізми4. Особливий стиль П. Тичини, що синтезував засоби літератури, музики і малярства, називається. А кларнетизм Б символізм В реалізм  Г романтизм

5. Твір «Арфами, арфами...» перегукується з віршем А «О слово рідне! Орле скутий!..» Б «Блакитна Панна» В «Чари ночі» Г «Contra spem spero!»6. Прочитайте подані рядки («Арфами, арфами ... »). Арфами, арфами -золотими, голосними обізвалися гаїСамодзвонними. В уривку наявні такі художні засоби А епітет, інверсія, метонімія Б синекдоха, повтор, епітет В інверсія, неологізм, оксиморон Г персоніфікація, неологізм, епітет Д епітет, епіфора, інверсія7. Прочитайте подані рядки («Арфами, арфами...»). Йде весна. Запашна,Квітами-перлами. Закосичена. Для підсилення музичності в уривку використано А анафору Б епіфору В асонанс Г алітерацію Д звуконаслідування

8. Мотив вірша «Арфами, арфами ... » - це А оспівування краси людських стосунків Б гімн весні як символу любові, життя й натхнення. В пробудження кохання у весняну пору Г прощання з холодною зимою. Д захоплення співом гаїв навесні.9. Феномен «кларнетизму» характерний для поезії: А. М. Рильського. Б. П. Тичини. В. М. Зерова. Г. Є. Плужника.10. Павло Тичина мав хист до… (кілька правильних відповідей)А. музики Б. танців В. співу Г. малювання11. Вірш “Арфами, арфами…” П. Тичини – це гімн. А. красі Б. любові В. весні Г щастю12. До якого засобу виразності належить виділене слово у фрагменті поезії?Арфами, арфами —золотими, голосними обізвалися гаїСамодзвонними... А. поетичний паралелізм Б. авторський неологізм В. метафора Г. уособлення