Презентація "Педагогічне спостереження"

Проект на тему:«Педагогічне. Спостереження»

Педагогічне спостереження є планомірний аналіз і оцінку індивідуального методу організації навчально-виховного процесу без втручання дослідника в ході цього процесу. Воно відрізняється від побутового спостереження, по-перше, планомірністю і конкретністю об'єкта спостереження, по-друге, наявністю специфічних прийомів реєстрації спостережуваних явищ і фактів (спеціальних протоколів, умовних позначень при записах та ін) і, по-третє, наступною перевіркою результатів спостереження .

До достоїнств спостереження в порівнянні з деякими іншими методами дослідження можна віднести наступне: - спостереження надає можливість судити про багатьох деталях "живого" педагогічного процесу в їх динаміці; - дозволяє фіксувати педагогічні події безпосередньо в момент їх перебігу; - спостереженням можна успішно користуватися для оцінки віддалених наслідків фізичного виховання; - в результаті спостереження дослідник отримує фактичні відомості про події, а не думки інших осіб про ці події (як, наприклад, при анкетуванні); - спостерігає незалежний від уміння досліджуваних оцінювати свої дії, висловлювати свою думку (в порівнянні, наприклад, з усіма видами опитування). 

До слабких сторін педагогічного спостереження відносяться: - наявність елементів суб'єктивізму в аналізі та оцінці педагогічних явищ і фактів з боку спостерігача; - недоступність спостереження деяких сторін діяльності займаються і викладача (наприклад, мотиви діяльності, емоційний стан і т.п.); - можливість отримати тільки порівняно малу вибірку, що робить ці дані нерепрезентативним (наприклад, у порівнянні з анкетуванням); - пасивність дослідника, що не дозволяє йому активізувати ті сторони діяльності займаються і педагогів, які є об'єктом вивчення (у порівнянні, наприклад, з експериментом). 

Враховуючи все це, педагогічне спостереження корисно застосовувати в наступних випадках: - коли потрібно отримати відомості про педагогічний процес у "чистому" вигляді, без привнесення в нього невластивих йому елементів; - коли необхідно зібрати первинну інформацію, яка потребує великої вибірки; - коли слід дати педагогічну оцінку фактам, отриманими за допомогою інших методів, наприклад хронометрування, анкетування; - коли потрібно провести "розвідку" з метою уточнення гіпотези та методики дослідження; коли на заключному етапі дослідження потрібно перевірити ефективність педагогічних рекомендацій, розроблених на основі застосування інших методів.

Педагогічне спостереження вимагає від дослідника (крім звичайної методологічної підготовки) надзвичайно глибокого розуміння Педагогічногопроцесу, своєрідного педагогічного мислення, інтуїції,що дозволяють "не тільки дивитися, а й бачити".

Розробка методики спостереження спрямована на те, щоб шляхом різноманітних технічних прийомів зменшити суб'єктивність оцінки спостережуваних явищ і фактів. Від дослідника вимагається велика винахідливість у визначенні найбільш адекватних способів фіксування педагогічного процесу, об'єктивних показників, які можна обробляти й порівнювати.

З цією метою дослідник вдається до: багаторазових перевірочним спостереженнями; до зіставлення своїх спостережень з наявними науковими відомостями та оціночними судженнями практичних працівників; до одночасного спостереження одних і тих же елементів педагогічного процесу різними особами; до збору інформації за допомогою інших методів; до використання різних технічних пристроїв, здатних об'єктивно фіксувати ті чи інші елементи спостережуваного явища

Об'єкти педагогічних спостережень

Об'єктами педагогічних спостережень можуть бути лише ті сторони процесу фізичного виховання, які можна фіксувати не порушуючи процесу навчання і виховання. Спостереження стають об'єктивними тільки тоді, коли предметом вивчення служить чітко видимий факт (наприклад, число і спрямованість зауважень вчителя в ході уроку). 

Вибір об'єкта спостереження повністю залежить від завдань дослідження. Вони диктують не тільки те, який елемент навчання буде взято під спостереження (наприклад, використання технічних засобів навчання на уроці, форми організації занять і т.п.), але і те, на якому якісному рівні педагогічної майстерності він буде викладатися. Спостереження слід проводити на заняттях не лише педагогів високої кваліфікації, щоб зробити їх досвід надбанням інших, або педагогів середньої кваліфікації, щоб отримати дані про роботу основної маси викладачів, а й на заняттях тих, у кого ще не сформувався свій стиль діяльності. У будь-яких випадках дослідник не повинен надавати будь-якого впливу на діяльність викладача. Весь навчально-виховний процес повинен здійснюватися відповідно до індивідуальних планів і можливостями самого педагога.

Питання підготовки дослідника до проведення педагогічного спостереження

Перед тим як проводити педагогічне спостереження, дослідник повинен:- визначити завдання спостереження;- намітити об'єкти спостереження, тобто боку педагогічного процесу, які будуть вивчатися;- визначити спосіб проведення спостереження;- підібрати прийоми фіксації отриманих даних;- встановити методи аналізу зібраного матеріалу.

Види педагогічних спостережень

Тематичне спостереження. Характеризується більш вузькими рамками об'єкта спостереження, мінімумом педагогічних явищ, що підлягають вивченню. З цілісного навчально-виховного процесу як би вичленяється те чи інше явище і піддається спостереженню. Все це створює можливості для більш глибокого, хоча і локального, вивчення педагогічного явища. Слід мати на увазі, що виокремлення досліджуваного явища в жодному разі не повинно зводитися до його ізолювання. Спостерігаючи, наприклад, за методикою використання підвідних вправ, не можна оцінювати її ефективність без обліку знань і умінь займаються. Тематичне спостереження найбільш широко представлено в практиці наукових досліджень. Пояснюється це його відносною доступністю для індивідуальних досліджень.

Розвідувальні спостереження. Не мають чіткої програми. Вона може уточнюватися і видозмінюватися по ходу самих спостережень. Застосовуються спостереження цього виду з метою більш глибокої розробки гіпотези і методики всього дослідження, Вони можуть випереджати постановку експерименту і основного спостереження. Зокрема, під час розвідувальних спостережень може відпрацьовуватися техніка, процедура спостереження (вибір місця для спостереження, форма запису спостережуваного тощо). Відсутність попередньо розробленої програми і техніки спостереження робить його порівняно складним і вимагає від виконавця високої методологічної підготовки.

Розвідувальні спостереження можуть вестися двояко: або, як прийнято говорити, широкою смугою захоплення, або вузьконаправлено. У першому випадку спостерігають педагогічний процес в цілому і на цьому тлі аналізують те чи інше коло цікавлять дослідника питань. Так чинять в тих ситуаціях, коли остаточно ще не сформульована тема дослідження чи ні чіткої гіпотези. У другому випадку мається абсолютно точний "адреса" спостереження. Завдання спостереження зводиться до того, щоб уточнити підхід до вивчення конкретного явища, деякі аспекти методики спостереження.

Основне спостереження Має чітко розроблену програму спостереження і техніку фіксування результатів у вже випробуваних протоколах, таблицях і т.п. Така жорстка регламентація всіх дій дослідника дозволяє в деяких випадках залучати до спостереження помічників . Спостереження, які проводяться з помічниками, іноді називаються опосередкованими. Ними можна користуватися тільки в тих випадках, коли, по-перше, підлягають реєстрації чітко видимі факти, що дозволяють зафіксувати "так" або "ні"; по-друге, є настільки точна методика реєстрації, що помічникові не доведеться уточнювати її; по-третє, коли помічники мають хорошу теоретичну підготовку і практичні вміння, отримані при пробних спостереженнях. Опосередковані спостереження володіють тим незаперечною перевагою, що з їх допомогою можна зібрати більшу кількість даних, зробивши вибірку більш репрезентативною. Значну роль ці спостереження можуть зіграти в коригуванні даних, зібраних самим дослідником, при одночасному фіксуванні їм разом з помічниками елементів педагогічного процесу. За стилем (формі) спостереження діляться на включені і невключення.

Включені спостереження. Передбачають активну участь самого дослідника в тому навчально-виховному процесі, який він повинен аналізувати й оцінювати. Зрозуміло, подібні спостереження можливі тільки в тих випадках, коли фізичні можливості дослідника дозволяють йому виконувати всі вимоги педагогічного процесу. Найбільш ймовірна сфера застосування включених спостережень - аналіз в групах. З його допомогою можна розкрити ті глибинні особливості педагогічного процесу, які спостереженню "з боку" просто непідвладні. Проте включене спостереження має і недоліки: по-перше, в ході його неможлива поточна реєстрація всіх подій, так як дослідник змушений все фіксувати після занять, на пам'ять (правда, цей недолік може бути знятий при використанні відеозапису, кінозйомки, магнітофонного запису або , нарешті, аналізу заняття помічником); по-друге, при тривалому участь у заняттях у дослідника може наступити звикання, яке мимоволі змусить його мислити категоріями займаються і викладача, іншими словами, він втратить ту свіжість сприйняття.

Невключне спостереження Є прямою протилежністю спостереженню попереднього виду: дослідник спостерігає зі сторони, не беручи особистої участі в заняттях, він є лише свідком того, що відбувається. Цей вид спостереження зустрічається в дослідженнях набагато частіше, ніж перший. Перевага невключенного спостереження полягає в тому, що воно не має тих обмежень у сфері застосування, які притаманні включеним спостереженням. У цьому ж сенсі можна говорити про його більшої доступності для дослідників. Нарешті, при використанні його спрощується проблема поточного аналізу занять, так як його виконує сам дослідник. Слабкою стороною невключенного спостереження є більш поверхневе, ніж при включеному спостереженні, сприйняття педагогічної дійсності. Треба сказати, що подібний недолік скоріше є теоретичним, оскільки на практиці він може нейтралізуватися високою майстерністю дослідника.

Відкриті спостереження. Такі, при яких і займаються, і викладач знають, що за ними ведеться спостереження. Спостереження цього виду найбільш широко поширені, так як не потребують будь-яких додаткових організаційних заходів. Це, мабуть, їх єдине, перевага. Справа в тому, що навіть самі байдужі займаються і найдосвідченіший педагог не залишаться байдужими до того, що за ними спостерігають. Це може виразитися в тих же реакціях, про які йшлося при характеристиці відкритого експерименту.

Приховане спостереження Припускає, що ні займаються, ні викладач не знають про те, що за їх діями ведеться спостереження. Основна перевага прихованого спостереження полягає в тому, що поведінка займаються і викладача залишається природним. Однак при використанні прихованого спостереження дослідник повинен вирішити дві проблеми: одну етичного плану, іншу - організаційного.

Безперервне спостереження Характеризується тривалістю, яка властива досліджуваному педагогічному явищу. Проводячи таке спостереження, дослідник має можливість простежити розвиток явища від початку до кінця. У підсумку про нього створюється цілісне уявлення і підвищується достовірність отриманих результатів. Найпростішим випадком безперервного спостереження є спостереження, проведене на одному уроці, з його початку і до кінця. За часом безперервне спостереження може тривати і кілька хвилин, і кілька місяців.

Переривчасте спостереження. Характеризується тим, що вивчається не все педагогічне явище в цілому, а лише його головні етапи. У цьому випадку, зрозуміло, не вдається простежити за динамікою явища, побачити багато деталей, однак загальний хід розвитку його, початкові та кінцеві ознаки залишаються в полі зору дослідника і дозволяють зрозуміти загальну закономірність.

За допомогою переривчастих спостережень вивчаються наступні педагогічні явища: по-перше, ті, які володіють великою інертністю до дії педагогічних факторів, а тому вимагають тривалого їх впливу, після чого тільки можна очікувати змін спостережуваних явищ (наприклад, ставлення до фізичного виховання учнів різних класів) ; по-друге, цікаві своїми віддаленим наслідками (наприклад, вплив нового змісту фізичного виховання на професійну підготовку випускників загальноосвітніх шкіл); по-третє, ті завдання, дослідження яких вимагають тривалих перерв між спостереженнями (наприклад, зміна техніки виконання одного і того ж рухової дії під впливом зростання кваліфікації спортсмена).

Педагогічний аналіз і оцінка

Педагогічний аналіз і оцінка навчально-виховного процесу - провідна сторона діяльності дослідника. Основним недоліком аналізу та оцінки, як вже говорилося, є певна міра їх суб'єктивності і велика складність точної реєстрації спостережуваних фактів і явищ. Тому головні зусилля будь-якого дослідника повинні бути спрямовані насамперед на розробку способів об'єктивізації своїх спостережень. З цією ж метою необхідно прагнути використовувати (паралельно з аналізом і оцінкою) інші методи збору поточної інформації (хронометрирование, кіно - і фотозйомку і пр).

Педагогічне спостереженням. Нікополь2015 Метод спостереження є одним із основних емпіричних методів педагогічного дослідження, який полягає у систематичному і цілеспрямованому сприйнятті педагогічних явищ з метою вивчення їх специфічних змін у конкретних умовах, а також у пошуку змісту цих явищ. Вимоги методу об'єктивного спостереження: • природність (типовість умов – вихованці не повинні знати, що за ними спостерігають); • ведення щоденника спостереження; • точне визначення об'єкта і предмета спостереження (найбільш важливі риси особистості, колективу); • обмеження дослідником мінімальних ознак, які є предметом спостереження; • вироблення дослідником конкретних критеріїв оцінки цих ознак; • чіткість і тривалість спостереження.

Позитивна якість методу: • природність вияву педагогічних явищ Недоліки:• пасивна позиція дослідника;• метод майже виключає психологічний аналіз, що знижує надійність висновків; • обмежує виявлення причин; • потребує багато часу. Перед тим як проводити педагогічне спостереження, дослідник повинен:• визначити завдання спостереження;• намітити об'єкти спостереження, тобто боку педагогічного процесу, які будуть вивчатися;• визначити спосіб проведення спостереження;• підібрати прийоми фіксації отриманих даних;• встановити методи аналізу зібраного матеріалу. Види педагогічних спостережень:• Тематичні• Розвідувальні• Основні• Невключні• Включні• Відкриті• Приховані• Безперервні• Переривчасті