Презентація "Педагогічний контроль"

Педагогічний контроль Підготувала студентка групи ПО (ен) - 566 Метечко Валентина

Контроль – важливий компонент навчального процесу.

Логіка навчального процесу

Структура контролю Перевірка – виявлення рівня ЗУН Оцінювання – вимірювання ЗУН Облік – фіксація результатів

Забезпечення зворотного зв'язку Викладач Студент Прямий зв’язок Зворотний зв’язок

Функції контролю:

Принципи контролю знань: плановості: аналіз і оцінювання мають здійснюватися не стихійно, а з дотриманням певного плану; систематичності й системності: аналіз і оцінювання повинні відповідати структурним компонентам змісту вивченого матеріалу і бути постійними; об’єктивності: аналіз і оцінювання мають бути науково обґрунтованими і базуватися засадах гуманізму і демократизму; відкритості й прозорості: студенти мають знати свої оцінки й оцінки однокурсників, що давало б змогу порівнювати успіхи, стимулювало б до підвищення активності; економічності: методи, прийоми, зміст завдань мають бути співвідносними з наявним бюджетом часу студентів, а методи – ще й доступними і зрозумілими; тематичності: перевірка якості знань студентів з окремих тем, розділів проводиться за темами (блоками, модулями); врахування індивідуальних можливостей студентів: необхідно перевіряти ЗУН кожного студента; у процесі підготовки дидактичних завдань для перевірки треба враховувати рівень навченості студентів та їхні інтелектуальні можливості; єдності вимог: врахування загальнодержавних стандартів змісту освіти відповідно до кваліфікаційних характеристик спеціальностей.

Діагностичний (попередній) – має бути спрямований на визначення рівня освітньої компетентності студентів з певної проблематики; Поточний – передбачає перевірку якості засвоєння знань у процесі вивчення конкретних тем; Періодичний – встановити, яким обсягом знань студенти володіють з тих або тих проблем стосовно вимог програми; Тематичний – пов’язаний з перевіркою рівня ЗУН в обсязі розділу чи теми конкретної навчальної дисципліни; Підсумковий – рівень засвоєння навчального матеріалу в кінці семестру або після завершення вивчення дисципліни; Повторний – спрямований на створення умов для формування умінь і навичок. Види контролю

Методи аналізу й оцінки навчальних досягнень 

До таких критеріїв належать : Обсяг (повнота) знань, що визначається кількістю всіх елементів знання про вивчений об’єкт, передбачених навчальною програмою. Глибина знань характеризується числом усвідомлених студентами істотних зв’язків і відношень у знаннях. Міцність знань - збереження в пам'яті вивченого матеріалу, що характеризується повнотою і тривалістю, легкістю та безпомилковістю відтворення; Оперативність знань – вміння учня використати знання у стандартних однотипних умовах. Гнучкість знань – вміння знаходити варіативні способи їх застосування в змінених умовах. Конкретність і узагальненість – вміння розкрити конкретні вияви узагальненого знання та підвести конкретні знання під узагальнення. Систематичність і системність , що характеризують різні аспекти знань учнів : систематичність – засвоєння навчального матеріалу в його логічній послідовності; системність – усвідомлення певного об’єкта пізнання в цілому, з усіма його елементами і взаємозв’язків між ними. Вміння викласти знання в усній, письмовій і графічній формах, дотримуючись логічної послідовності, граматичної та стилістичної грамотності, виразною, багатою мовою. Якість умінь та навичок . Самостійність оцінних суджень Критерії оцінювання

Поняття «компетенції» Поняття «компетенції» не зводиться ні до знань, ні до навичок, а належить до сфери вмінь. Власне, вміння – це компетенція в дії. Отже, під компетенцією розуміється загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих завдяки навчанню.

Норми оцінювання Відповідно до загальних критеріїв та рівнів до кожного навчального предмета розроблені конкретні критерії, які слугоють нормами оцінок. Норми оцінок – конкретні вимоги, які регулюють виставлення оцінок з різних навчальних предметів за усну відповідь чи письмову роботу. Вони містять єдині вимоги до якості усних, письмових і практичних робіт учнів, виявляють відповідність їх щодо критеріїв оцінки і визначають єдиний підхід до оцінювання ЗУН учнів та студентів.

Модульно-рейтингова система перевірки й оцінювання знань Для студентів переваги модульно-рейтингової системи полягають у тому, що: – навчальний рейтинг активізує самостійну роботу студентів (СРС), робить її ритмічною і систематичною впродовж семестру; – формується позитивна мотивація навчальної діяльності; – стимулюється самостійність, ініціативність, відповідальність, творчість, змагальність, дбайливість; – студент зорієнтований на самостійний науковий пошук, що сприяє інтелектуальному розвитку особистості; – підвищується об’єктивність оцінювання ЗУН, збільшується вірогідність уникнення випадковостей; – зменшується навантаження під час екзаменів та заліків; – здобуті знання більш глибокі і міцні; – отримується особисте задоволення від процесу учіння. Для викладачів є: – реальна можливість індивідуалізації навчання та диференційованого підходу; – можливість допомогти студентам у навчальній праці, рівномірно розподілити навантаження протягом семестру; – можливість уникнути конфліктів, які нерідко виникають у результаті підсумкової перевірки знань на екзамені.

Поради за В.О.Сухомлинським: Пам'ятайте про радість успіху! Не ставте ніяких оцінок, якщо ви бачите, що знання в учнів/ студентів туманні. Треба спочатку добитись, щоб вони знали. Уникайте запитань, відповіді на які точно повторювали б те, що викладав вчитель. Не допускайте, щоб єдиною метою перевірки знань було – поставити учневі оцінку. Оцінка повинна бути вагомою.