"Раціональні форми та методи становлення особистості кваліфікованого робітника на прикладі робітничої професії "
Раціональні методи та форми становлення особистості майбутнього фахівця на прикладі робітничої професії.
При підготовці кваліфікованих рабітників за професією «Оператор поштового зв’язку варто застосовувати раціональні методи та форми становлення особистості майбутнього фахівця. Вони повинні визначатись як гуманістичне відповідальне ставлення вихованця до людини, з якою він спілкується, до клієнта якого учень обслуговує на відділенні поштового зв’язку. При цьому моральна позиція має конкретизуватись громадськістю, культурою поведінки, культурою обслуговування, дисциплінованістю, працелюбством, здоровим способом життя тощо.
Актуальність обранної теми полягає в тому, що раціональні методи та форми становлення особистості майбутнього фахівця на прикладі робітничої професії « Оператор поштового зв’язку» формуються в умовах виробництва при проходженні виробничого навчання і виробничої практики на підприємствах поштового зв’язку під керівництвом майстра виробничого навчання,використовуються сучасні педагогічні технології, сучасні(новітні) методи формування свідомості особистості, сугестія, відноситься до здоров’я зберігаючих методів.
Слід зауважити, що критерії досягнення окремої мети виховання якостей особистості є реалізація загальної мети виховання особистості і, як кінцевої мети формування соціальної відповідальної особистості як кваліфікованого робітника.
Завдання майстра,викладача - використовувати найбільш ефективні(раціональні) педагогічні методики і методи при формуванні особистості сучасного і конкурентноспроможного кваліфікованого робітника« Оператора поштового зв’язку», створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів в процесі їхньої підготовки; здійснення психолого-педагогічної діагностики щодо визначення готовності до прийняття самостійних рішень, пов’язаних з професійним становленням; сприяння у розвитку творчої самостійності, формуванні системи уявлень, ціннісних орієнтацій, дослідницьких умінь і навичок, які забезпечать випускнику ПТНЗ можливість успішно самореалізуватися; продовження всебічного розвитку учня як цілісної особистості, його здібностей і обдарувань, його духовності й культури, формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору.
При вихованні учнівської молоді важливими є залучення до освітнього процесу батьків, підприємств замовників кадрів де учні проходять виробниче навчання та виробничу практику АТ «Укрпошта» громадських організацій, самоврядування; координація взаємодії навчального закладу, сім’ї і громадськості. Співпраця навчального закладу з батьківською громадськістю, забезпечить стійкість і стабільність освітнього процесу, сприятиме усуненню психолого-педагогічних порушень соціальної адаптації неповнолітніх.
Урок – основна форма навчання, і обов’язковий для всіх учнів. Кожний урок становить єдиний освітній процес, в якому виконання усіх завдань здійснюється у взаємному зв’язку. В той же час, загальні закономірності побудови уроку допомагають ефективніше підготуватися до нього впроваджуючи сучасні педагогічні технології, сучасні технології на підприємстві поштового зв’язку ПАТ « Укрпошта», сучасне обладнання яке використовується на підприємстві , застосовуючи особистісно-орієнтовану форму навчання, також активне та інтерактивне навчання, раціональні методи та форми становлення особистості майбутнього фахівця на прикладі робітничої професії « Оператор поштового зв’язку».
Бесіда – найпопулярніший метод виховання. Бесіда повинна спонукати дитину до роздумів, пошуків, висновків. Бесіди поділяють на групові та індивідуальні, прогнозуючі і непередбачувані (бесіди експромтом). Ефективнішою буде запланована бесіда, до якої педагоги,батьки підготувалися.
До правил проведення бесіди відносять:
1. не намагатися говорити лише самому;
2. стримувати себе, коли виникне бажання перервати розповідь дитини;
3. виявляйте увагу до співбесідника, підкреслюйте свою зацікавленість;
4. спокійно реагуйте на висловлювання дитини навіть тоді, коли з нею не погоджуєтесь;
5. стежте за основною думкою співбесідника, намагайтеся зрозуміти хід його думок.
Дискусія. Ефективність виховання підвищується в результаті дискусійного підходу до розв'язання виховної проблеми, тому що колективна істина, яка з'являється в ході дискусії, перетворюється на переконання. За допомогою дискусії здійснюється групове обговорення проблеми з метою досягнення істини шляхом зіставлення різних думок.
До переваг дискусії відносяться: вона стимулює чітко формулювати свої думки; вчить діалогічному спілкуванню, колективному розв'язанню проблеми; сприяє активному засвоєнню знань; допомагає виявити власну позицію, порівняти різні точки зору, обмінятись досвідом; під час дискусії знання перетворюються на переконання.
Переконання – це вплив на розум і почуття людини чи групи, який охоплює раціональну і емоційну сторони, формує погляди. Формуються переконання в процесі засвоєння знань. Цей метод ефективний у вихованні дітей підліткового та юнацького віку. Переконання поділяються на наукові, філософські, естетичні, політичні, моральні. Переконувати можна словом і ділом, за допомогою бесіди або конкретного прикладу.
Потрібно виконувати такі вимоги до методу переконання:
- враховувати вік дитини, її індивідуальні особливості;
- переконання повинно включати не тільки загальні принципи,правила, а й конкретні факти і приклади;)
- переконуючи інших, вихователь сам глибоео вірить у те, про що повідомляє, є авторитетом для виховання;
- відповідність інтелектуально-емоційного стану вихователя і вихованця в момент їх взаємодії;
Сучасний(новітній) метод формування свідомості особистості – сугестія. Відноситься до здоров’я зберігаючих методів.
Навіювання(сугестія) – це психологічний вплив однієї особи на іншу чи на групу, розрахований на безпечне сприйняття слів думок і волі. Навіювання відноситься до методів впливу на підсвідомість виховання.
Основним засобом навіюванням є слово. Несловесні фактори (жести, міміка) мають обмежені можливості.
В освітньому процесі використовують такі види навіювання:
Пряме педагогічне навіювання – це команда, наказ, настанова.Воно заключається в тому, що слово педагога зумовлює «виконавчу» поведінку учнів. Найчастіше воно використовується як заохочувальний засіб.
Наприклад: «Ви повинні завжди бути чесними. Ви хороші учні і вчитися можете добре. Ви повірте у свої здібності і легко здолаєте труднощі». Цей метод добре спонукає і заохочує учнів до дії.
Іноді педагоги і батьки висловлюють незадоволення, навіваючи дітям відчуття неповноцінності.Наприклад: «Я бачу ,що ти вже не зможеш виправитись». «Ти як завжди впертий і говориш тільки дурниці».Ці методи пагубно впливають на розвиток особистості.
Опосередковане педагогічне навіювання – також розраховане на безперечне прийняття інформаціїї, але саме повідомлення подається не в наказовій формі, а у вигляді розповіді, опису чи натяку, які сприймаються учнями і впливають на їх поведінку.
Ефективність навіювання залежить від особливостей педагога ( вік, авторитет, зовнішній вигляд, привабливість, інтонація, міміка) та учнів (вік, стать, критичність мислення.
Навіювання може здійснюватись як мовними засобами (слово, інтонація , паузи), так і позамовними (міміка, пантоміміка, жести ,оточуюча обстановка). Ефективній реалізації методу сприяє використання художніх образів і музики.
Метод прикладу."Один добрий приклад кращий, ніж сто слів". Переконувати вихованця, як уже зазначалось, можна на основі конкретного прикладу. Тому приклад є допоміжним до методу переконання. Мета застосування методу прикладу – добитися наслідування певних дій, яке посилюється самопереконанням і самонавіюванням. В основі прикладу лежить психологічний механізм наслідування, що складається з таких етапів: дитина сприймає образ, у неї виникає бажання діяти так само; між прикладом і наслідуваними діями утворюється зв'язок; відбувається синтез наслідуваних і самостійних дій дитини. Приклади для наслідування поділяються на позитивні і негативні. Позитивні виховуючі приклади – це літературні герої, відомі люди сучасності, члени сім'ї, викладачі, друзі.
"Хорошому треба вчитись три роки, а поганому – однієї години досить". Ця мудрість підкреслює думку про те, що вплив негативних прикладів дуже заразливий у процесі наслідування. Дію негативного прикладу порівнюють з хворобою, яка важко піддається лікуванню. Як можуть батьки протидіяти впливу негативного прикладу? Ізолювати дитину від негативного впливу; принизити авторитет прикладу, що негативно впливає; відволікти вихованця, вивчити його мотивацію, передбачити поведінку. Незважаючи на описану особливість, у вихованні використовують і негативні приклади з метою профілактики алкоголізму, наркоманії, протиправної поведінки тощо.
Особистий приклад батьків як головний метод сімейного виховання порівняно з усіма іншими методами і засобами має найбільший вплив як у позитивному, так і негативному плані. Наслідуючи батька і матір, дитина засвоює сімейні традиції, цінності, стосунки, оцінки. Зараз, за умов матеріального розшарування суспільства, від батьків залежить не лише матеріальний стан, а й відношення до життя. Батькам не слід моралізувати навколо політики, релігії, висловлювати своє невдоволення навколишнім – дитина вловлює їхню справжню позицію, поділяє характерні ознаки сімейного побуту.
В своїй роботі керуюся здоров’язберігаючими технологіями, сучасними(новітніми) методами формування свідомості особистості, сугестинними методами(навіювання),метод переконання,метод прикладу.
Навіювання(сугестія) – це психологічний вплив однієї особи на іншу чи на групу, розрахований на безпечне сприйняття слів думок і волі. Навіювання відноситься до методів впливу на підсвідомість виховання. Воно заключається в тому, що слово педагога зумовлює «виконавчу» поведінку учнів. Найчастіше воно використовується як заохочувальний засіб.
Застосовую здоров’язберігаючі методики:
- сприятливі умови навчання учня в ДПТНЗ «ДЦПТО» (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
- сприятливі умови навчання учня в умовах виробництва ДД ПАТ «Укрпошта»(соціальний пакет при оформленні на виробниче навчання,виробничу практику за трудовою книжкою,оплата праці учням, відсутність стресових ситуацій, дотримання правил і норм з орони праці);
- оптимальна організація навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
- повноцінний та раціонально організований руховий режим.
Впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій пов’язано з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.
Література
2.Журнал «Освіта » 2017р.
3.Селивко Г.К. «Педагогіка».
4.Коваленко О.Е., Брюханова Н.О.,Корольова Н.В. Методика професійного навчання.
5.Беспалько В.П. «Природосообразная педагогіка»
6.Методичні рекомендації, конспекти викладачів Національної Академії Педагогічних Наук України ДВНЗ « Університет менеджменту освіти» Білоцерківський інститут неперервної професійної освіти
Торба Н.Г., Красний С.І., Гірка С.В., Харагирло В.Є., Кулішов С.В.,
Соболєва С.В.
7.Особистий досвід роботи Подопригора Віта Василівна, майстер виробничого навчання,викладач спецдисциплін Дніпровського центру професійно-технічної освіти .
про публікацію авторської розробки
Додати розробку