Передання Кримської області до складу УРСР. Соціальноекономічна інтеграція Кримського півострова з Україною. Міграції, зміни національного складу населення. Спроби проведення «українізації». Становище кримськотатарського народу у місцях депортації та його боротьба за повернення на батьківщину. Калашник Т. О.
Які особливості життя доби «відлиги» висміяно в тогочасних анекдотах?Власов В. С., Кульчицький С. В. Історія України (рівень стандарту): підручн. для 11 класу закладів загальної середньої освіти. Київ: Літера ЛТД, 2019. С. 80.«Радянські футболісти виграли Олімпійські ігри, коли Микита Сергійович пообіцяв засіяти останнє футбольне поле кукурудзою».«За Леніна було як у метро: один веде, всюди темрява, попереду світло; за Сталіна було як у трамваї: один веде, половина сидить, інша половина тремтить; а за Хрущова – як у літаку: один веде, а всіх нудить і нікуди дітися!».
Які особливості життя доби «відлиги» висміяно в тогочасних анекдотах?Власов В. С., Кульчицький С. В. Історія України (рівень стандарту): підручн. для 11 класу закладів загальної середньої освіти. Київ: Літера ЛТД, 2019. С. 80.«Ви вже запаслися милом і пральним порошком?- Ні, а що?- Ну як же, адже Хрущов тепер взявся за хімію!».«Хрущову ставлять запитання:- Микито Сергійовичу, правда, що за комунізму продукти будемо замовляти по телефону?- Правда, тільки видавати їх будуть по телевізору».
Які особливості життя доби «відлиги» висміяно в тогочасних анекдотах?Власов В. С., Кульчицький С. В. Історія України (рівень стандарту): підручн. для 11 класу закладів загальної середньої освіти. Київ: Літера ЛТД, 2019. С. 69.«Їде Хрущов автострадою. За ним женуться гангстери. Він написав записку й викинув її у вікно. Гангстери повтікали.- Що ви таке написали? – запитує водій.- Написав, що ця дорога веде до комунізму, – відповів Хрущов».
Передання Кримської області до складу УРСР. Соціальноекономічна інтеграція Кримського півострова з Україною. Міграції, зміни національного складу населення. Спроби проведення «українізації». Становище кримськотатарського народу у місцях депортації та його боротьба за повернення на батьківщину.
https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9 F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0_%D0%9 A%D1%80%D1%8 B%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8_%D0%B8%D0%B7_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%A0%D0%A1%D0%A4%D0%A1%D0%A0_%D0%B2_%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A1%D0%A0#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB: The_transfer_of_Crimea.jpg 19 лютого 1954 р. – указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР», «враховуючи спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські зв’язки між Кримською областю і Українською РСР».
«У 1954 році порівняно з 1940-м площа посівів у Криму скоротилася на 70 тисяч гектарів. 30 наявних колгоспів лише три спромоглися освоїти польову та кормову сівозміни. За врожайністю всіх головних сільськогосподарських культур область у 1953 році не досягла довоєнного рівня. За станом на 1 січня 1954 року площа садів складала лише 87 відсотків, а виноградників – 79 відсотків рівня 1940 року. Тваринницькі ферми у більшості колгоспів і радгоспів Криму пішли в зиму 1953/54 року лише на 37 відсотків забезпеченими кормами. План будівництва корівників та телятників у 1953 році область виконала на 35,6 відсотка, а пташників – на 43 відсотки. (ЦДАГО: Ф-1-ОП 52. Спр. 490. Ар. 9. Цит. за Василем Чумаком, 1993). Про стан сільського господарства, соціальної сфери Криму. Вольвач П. Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/4d61ab91438ae/
В області не вистачало понад 1 100 тракторів. Сільське господарство Криму потерпало від гострої нестачі води. За станом на січень 1954 року в господарствах Криму зрошувалося лише 40,9 тисячі гектарів сільськогосподарських угідь. Глибоку кризу переживала і соціальна сфера області.….наприкінці 1953 року було лише 3 хлібних магазини, 18 – м'ясопродуктів, 8 – молочних, 2 – тканин, 9 – взуття, 5 – будівельних матеріалів та 28 – книжкових крамниць. Повністю припинилася торгівля овочами та картоплею в державному секторі» (ЦДАГО: Ф-1-ОП 52. Спр. 490. Ар. 9. Цит. за Василем Чумаком, 1993). Про стан сільського господарства, соціальної сфери Криму. Вольвач П. Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/4d61ab91438ae/
«За словами Аджубея, найбільше ошелешили, схвилювали і обурили Хрущова галасливі натовпи російських переселенців, які торпедували машину Першого секретаря. Люди скаржилися на нестерпні умови життя, погане житло, нестачу харчів, вимагали допомоги. "Це зараз я пишу: приїхали, – зазначає Аджубей, – а вони кричали: "Нас пригнали". З натовпу лунали і зовсім істеричні крики: "Картопля тут не росте, капуста в'яне". Або раптом вкрай сумне: "Блощиці заїли"."Чого ж ви їхали у Крим?" – питав Хрущов. – І натовп заволав: "Нас обманули"». (Аджубей О. «Как Хрущёв Крым Украине отдал» // «Новое время». 1992 р. № 6)Про візит Хрущова до Криму 1953 р. Вольвач П. Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/4d61ab91438ae/
Зростання ролі національного елементу в партійному й державному апаратах, в управлінні господарським і культурним життям закріпив ХVІІІ з’їзд Компартії України, що відбувся у березні 1954 року. Питома вага українців у новообраному ЦК КП(б)У збільшилась з 62% до 72%.https://shron1.chtyvo.org.ua/Bazhan_Oleh/Sproby_ukrainizatsii_Krymu_v_druhii_polovyni_1950-kh_rokiv.pdf?PHPSESSID=m7os2ijlm8e0or9slm9sqqipe2 У 1953 році заступниками Голови Ради Міністрів УРСР став драматург О. Корнійчук та син відомого західноукраїнського письменника Василя Стефаника – Семен. Збільшилась частка українців і у середній ланці управління республікою. Згадаємо. Спроби проведення «українізації» Криму
- розробити проект будівництва залізниці, що з’єднувала міста Сімферополь та Ялту. Бажан О. Спроби “українізації” Криму в другій половині 1950-х років. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Bazhan_Oleh/Sproby_ukrainizatsii_Krymu_v_druhii_polovyni_1950-kh_rokiv.pdf?PHPSESSID=m7os2ijlm8e0or9slm9sqqipe2- розширення посівів овочевих культур, закладка нових садів, виноградників, ягідників, проведення цілого ряду заходів по збільшенню врожайності сільськогосподарських культур та підвищення продуктивності тваринництва.- український уряд просив дозволу на додаткове переселення в Кримську область в 1954 – 1958 роках 17,8 тисяч сімей колгоспників. - будівництво здравниць та благоустрою курортів (протягом 1954 – 1958 років довести кількість санаторних ліжок до 33,3 тисяч з обслуговуванням 400 тисяч чоловік у рік, освоївши при цьому близько 600 млн. крб. додаткових асигнувань). Проект постанови Ради Міністрів СРСР «Про заходи по дальшому розвитку сільського господарства, міст та курортів Кримської області». 10.04.1954 р.- відновлення портів, зведення морських вокзалів в Ялті та Феодосії, побудова портових пунктів в курортних місцевостях Південного берега Криму.- розширення торговельної мережі на півострові, збільшення будівництва житла, покращення водопостачання та комунально-побутового обслуговування населення.
У жовтні 1958 року Рада міністрів України вирішила будувати найдовшу у світі тролейбусну лінію Сімферополь-Алушта-Ялта. Перша черга цієї лінії, Сімферополь — Алушта, довжиною 52 км, була побудована та здана в експлуатацію в рекордні терміни — за 11 місяців. Її будували фахівці більш ніж 80 підприємств із 10 міст України.https://www.istpravda.com.ua/articles/4d61ab91438ae/https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9 A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%81
Шлюз на Північно-кримському каналі (1960-ті). Гігантська іригаційна споруда, побудована у 1961-1971 рр., постачає дніпровську воду з «материку» у Крим – в степові райони, в Сімферополь, Феодосію, Керч, Судак... Канал біля села Софіївка, 2009 р.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9 F%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BE_-_%D0%BA%D1%80%D1%8 B%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB.jpg
Сімферопольська ТЕЦ збудована в селищі Гресівський на річці Салгир, за 9 км від Сімферополя в 1955-1960 рр. Усі виробничі процеси станції було автоматизовано у 1980-х роках. Паливо – вугілля, газ та мазут.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BC%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8 C%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%95%D0%A6
Джерело «Не остаются в долгу и украинцы. Они деятельно помогают крымчанам строить прекрасные города и курорты, развивать промышленное производство. На стройки города-героя Севастополя, курортной Ялты непрерывным потоком идут с Украины мощные отечественные механизмы и оборудование. Столица Украины – Киев шлет сюда мощные механические погрузчики, автоматические дозаторные устройства для бетонных заводов; Харьков дает башенные и электромостовые краны, тракторы; Николаев – транспортеры для бетонных заводов, бульдозеры; Днепропетровск и Дебальцево – корытные мойки для предприятий, производящих флюсовый известняк; Осипенко (Бердянск) - дорожные машины; Кременчуг – асфальтно-бетонные смесители; Прилуки – раствороносы для механизации штукатурных робот; Мелитополь присылает компрессоры последних выпусков». («Кримська правда». 17.01.1954 р.)Мова оригіналу. Вольвач П. Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/4d61ab91438ae/
Перейменування населених пунктів Першим на виправлення «незрозумілої» назви партійні бонзи обрали селище Алупка-Сара Ялтинської міської ради, яке повинно було перетворитися на селище Шевченковеhttps://shron1.chtyvo.org.ua/Bazhan_Oleh/Sproby_ukrainizatsii_Krymu_v_druhii_polovyni_1950-kh_rokiv.pdf?PHPSESSID=m7os2ijlm8e0or9slm9sqqipe2 Введення вивчення української мови в закладах освіти«…. Кримський обком КПУ вважає необхідним увести в 1955 – 1956 навчальному році вивчення української мови та літератури в школах Кримської області…»Спроби проведення «українізації» Криму провалилися ….
28 листопада 1948 року Президія Верховної Ради СРСР своїм Указом «Про кримінальну відповідальність за втечу з місць обов’язкового і постійного поселення у віддалені райони Радянського Союзу в період Вітчизняної війни» встановлювала довічний термін виселення і призначала 20-річне покарання примусовими роботами за втечу та 5 років – за переховування. Відповідальність за втечу. Відмінено 13 липня 1954 року 1948 року – втекло 8692 кримських спецпоселенця, з яких було затримано 6295 і притягнуто до відповідальності 2645 осіб.https://mon.gov.ua/ua/news/informacijni-materiali-pro-deportaciyu-krimskotatarskogo-narodu-1944-rok
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8 F_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%94%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8 F_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80_%D1%96%D0%B7_%D0%9 A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83.jpghttps://fakty.com.ua/ua/ukraine/20210518-dity-pomyraly-vid-perelyaku-yak-vidbuvalasya-deportatsiya-krymskyh-tatar/195219481944
Радянський уряд 5 липня 1954 року зняв з обліку спецпоселенців, які не досягли 16 років, а також молоді, яка прийнята на навчання до навчальних закладів. 13 липня 1954 року Президія Верховної Ради СРСР відмінила свій указ від 26 листопада 1948-го про кримінальну відповідальність за втечу з місць заслання. Послаблення режимуhttps://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/6d/Agitation_flyer_crimea_russians_resettlement.jpg
Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1956 року Відселені з Криму кримські татари звільнені зі спецпоселень без права повернення в місця, звідки вони були вислані, та без повернення конфіскованого майна. Постанова Ради Міністрів УРСР від 15 грудня 1956 року про розселення татар, німців, греків, болгар та вірмен, що раніше мешкали на території Кримської області і поверталися з місць поселення. Визнавала неприпустимим їх повернення у Крим, вважала «недоцільним» розселення їх у Херсонській, Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях. Чи можливе було повернення додому?
5 вересня 1967 року Президія Верховної Ради СРСР видала Указ «Про громадян татарської національності, які проживали в Криму», який скасовував звинувачення в зраді кримських татар, проте проголошував нібито повне укоріненням кримських татар в Узбекистані. У січні 1974 р. Президія Верховної Ради СРСР відмінила заборону грекам, вірменам, болгарам та кримським татарам повертатися в Крим на колишні місця їх проживання. Наслідки політичних акцій кримських татар
Домашнє завдання Поглибити свої знання ви можете ознайомившись з матеріалом*: Бажан О. Спроби “українізації” Криму в другій половині 1950-х років. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Bazhan_Oleh/Sproby_ukrainizatsii_Krymu_v_druhii_polovyni_1950-kh_rokiv.pdf?PHPSESSID=m7os2ijlm8e0or9slm9sqqipe2 Вольвач П. Як Україна відбудовувала Крим після війни і депортації. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/4d61ab91438ae/Губернський Б., Громенко С. Без права на Батьківщину: депортація та повернення кримських татар. URL: https://ua.krymr.com/a/29463489.html. Духота Л. Становище кримських татар у місцях депортації та їх боротьба за повернення на батьківщину. URL: https://naurok.com.ua/prezentaciya-stanovische-krimskih-tatar-u-miscyah-deportaci-ta-h-borotba-za-povernennya-na-batkivschinu-213008.htmlІнформаційні матеріали про депортацію кримськотатарського народу 1944 року. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/informacijni-materiali-pro-deportaciyu-krimskotatarskogo-narodu-1944-rok