Презентація є ілюстративним доповненням до лекції викладача при дистанційній формі роботи з учнями. Створена з використанням фото часів Першої світової війни та відкритих джерел інформації і інтернету.
ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА Основні події на українських землях
Номер слайду 2
Переломною подією світової історії, що визначила подальший розвиток людської цивілізації у першій половині ХХ століття, стала Перша світова війна. За своїми масштабами і наслідками вона не мала собі рівних у всій попередній історії людства та була закономірним результатом гострих суперечностей між великими світовими державами.
Номер слайду 3
1914 рік
Номер слайду 4
Початок серпня. Російськими військами зупинено наступ австро-угорської армії у прикордонних боях.
Номер слайду 5
23 серпня – 21 вересня. Галицька битва. Російська армія оволоділа Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшла на Карпатські перевали. Австрійські втрати становили 400 тис. убитими, пораненими та полоненими.
Номер слайду 6
Кінець осені - зима. Боротьба за Карпатські перевали. Завдяки допомозі німецьких військ австро-угорська армія не дала можливості росіянам подолати перевали.
Номер слайду 7
1915 рік
Номер слайду 8
Лютий. Австрійці звільнили Чернівці від російських військ. 17 лютого 1915 року російські війська без опору здали Чернівці австрійцям. Перед відступом вони дуже пограбували місто.
Номер слайду 9
Березень. Захоплення російськими військами фортеці Перемишль. Облога тривала 122 дні. У ніч з 21 на 22 березня висадили в повітря форти, склади та інші об'єкти. 22 березня 1915 року, зморені голодом та хворобами, командування перемишльського гарнізону зі 124 тисячами солдатів капітулювали. Всього здалося 9 генералів, 2 500 офіцерів і 120 тис. солдатів, взято понад 900 артилерійських систем.
Номер слайду 10
Березень-травень 1915 р. Бої за стратегічну висоту в Карпатах – гору Маківка. Ця висота декілька разів переходила з рук в руки. Кульмінаційним моментом битви стало 1 травня. У цей день росіяни після сильного артилерійського обстрілу захопили гору, але легіонери УСС пішли на штурм і відбили її. Перевага далася січовикам не легко: 42 легіонера було вбито і 76 поранено. Згодом один із німецьких генералів сказав про стрільців: «Мої баварці б'ються як леви, а українці – як чорти».
Номер слайду 11
Травень. Горлицький прорив. Наступальна операція австро-угорських військ під Горлицею і Тарновом. Ця наступальна операція була частиною стратегічного плану німецького командування на 1915 рік з розгрому Російської армії. Російські війська покинули Перемишль, Львів — майже все Королівство Галичини та Володимирії. Загальна кількість вбитих і поранених» становила 1 млн 410 тис. чоловік.
Номер слайду 12
22 червня. Австро-німецькі війська вступили у Львів. Швидкий відступ російських військ завершився лише в жовтні на лінії Кам'янець-Подільський – Тернопіль – Кременець – Дубно. Росіяни втратили не лише раніше завойовані Північну Буковину, Східну Галичину, а й Підляшшя, Холмщину, Берестейщину, Західну Волинь. Лише полоненими росіяни втратили 500 тис. чол.
Номер слайду 13
1916 рік
Номер слайду 14
4 червня – 13 серпня. Брусилівський прорив. Наступ російських військ Південно-Західного фронту під командуванням ген. О. Брусилова. Російські війська просунулись на 80-120 км углиб фронту, частково відвоювавши Західну Волинь, Східну Галичину і Північну Буковину. Втрати австро-угорської армії становили 1,5 млн убитими, пораненими і полоненими. Німці знову, перекинувши свої війська із Західного фронту на Східний, врятували ситуацію.
Номер слайду 15
1917 рік
Номер слайду 16
Червень. Наступ Керенського. Останній наступ, а згодом відступ російської армії з Королівства Галичини та Володимирії і Герцогства Буковина. Завершився повним провалом. Відбулася стабілізація фронту до укладення Брест-Литовського мирну і перехід до позиційної війни.
Номер слайду 17
Вивчення уроків Першої світової війни не втратило своєї актуальності і в наші дні, бо воно безпосередньо пов’язане з вирішенням одних із найбільш нагальних проблем сучасності – переділом світу та проблемою війни і миру. Покоління людей, що живе у ХХІ столітті, звертається до минулого, аби не допустити помилок початку ХХ століття, а також щоб краще зрозуміти сьогодення.