Мета: поглибити знання про історію пейзажу; вдосконалювати вміння будувати композицію згідно законів перспективи; вчити учнів добирати кольори для передачі різних пір року та часу доби, відчувати нюанси,гармонійно поєднувати відтінки та взаємодії кольорів; розвивати уяву, фантазію; виховувати почуття любові до рідної природи, бережливе ставлення до неї.
Як самостійний жанр,пейзаж виник в Китайському мистецтві в VIст., у Х Vст. в Японському мистецтві. Природа, за уявленнями китайців, є еталоном прекрасного. Особливостями живопису була відмова від копіювання зовнішнього світу. Китайські художники використовують ті самі матеріали й техніку,сюжети й образи, ті самі прийоми й методи. Пейзажі «гори і води»; «птахи і квіти»; «люди й речі».
Ведута - різновид архітектурного пейзажу, що набув популярності в Італії у 18 ст., із документально точним зображенням місцевості або міста з архітектурою в навколишньому середовищі із водоймою та застосуванням стафажу. Стафаж-другорядні елементи в композиції; невеликі зображення людей і тварин, що допомагають уявити реальні розміри споруд.
Композиційні основи пейзажу. Перспектива. Статика, динаміка. Повітряна перспектива - видимі в просторі зміни чіткості й кольору предметів, віддалених від спостерігача. Лінійна перспектива - зображення предметів на площині відповідно до зорового сприйняття їх у просторі. Точка сходження - уявна точка на лінії горизонту. Лінія горизонту – умовна лінія, яка ділить простір на об’єкти, що знаходяться вище й нижче від неї; у закритому просторі лінія горизонту проходить на рівні очей спостерігача, на пленері - у місці, де небо уявно торкається землі. Композиція - побудова художнього твору, зумовлена характером, його змістом, призначенням, розміщенням. Статика в композиції створює враження нерухомості. Динамічна композиція - композиція , при якій створюється враження руху і внутрішньої динаміки.