З давніх-давен наші предки вірили, що писанка має магічну силу. Старі люди і нині вважають писанку особливою святинею, оберегом, що приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Оскільки яйце вважається джерелом життя, символом сонця, початком світобудови, для розпису беруть запліднене яйце від домашньої курки. І в жодному разі його не можна варити, бо з вареного яйця не буде життя. За законами писанкарства, оберіг має зберігатися рік, до нового Великодня, а потім розписується нове яйце. Адже протягом року в житті людини щось змінюється, вона прагне іншого, а отже, «замовляє» щось нове для себе. Стара писанка закопується в землю. Викидати чи розбивати її негоже. Якщо писанка випадково розбилася — треба «поховати» її в землю. Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало в силі.
У Переддень Великодня 2007 року на острові Хортиця в місті Запоріжжя відкрили пам'ятник українській писанці. Розписане яйце має яскравий червоний колір і висоту в півтора метра, що дозволяє помітити скульптуру здалеку. Що стосується місця розташування, то знаходиться писанка в центрально-східній частині острова, де в ІІІ-ІІ тисячолітті до нашої ери було давнє святилище, що має форму яйця. Це святилище виявили в 2006 році, і було прийнято рішення на цьому місці встановити пам'ятник.