Презентація "Планети земної групи. Венера"

Планети земної групи. Венера. Астрономія

Венера. Венера – друга планета від Сонця. Планета була названа на честь римської богині кохання та краси. Це єдина планета, яка була названа на честь богині (жінки), а не бога (чоловіка). Найяскравіша після Сонця й Місяця.

Ранкова або Вечірня зірка. Мандруючи по зоряному небу, Венера, однак, ніколи не відходить далеко від Сонця, і тому її завжди можна спостерігати тільки на тлі ранкових або вечірніх зірок. Ось чому у планети Венери є ще два неофіційних, швидше поетичних імені – Ранкова або Вечірня зірка.

Дослідження Галілея. У жовтні 1610 року Галілей помітив і зафіксував у Венери фази, схожі на фази Місяця. Для людського ока Венера є добре помітною навіть без телескопа, особливо через годину після заходу Сонця і приблизно за годину до його сходу, оскільки щільна атмосфера планети добре відбиває світло.

ФАЗИ Венери Спостерігаючи в телескоп чи бінокль, не важко помітити, що Венера, як і Місяць, має фази. В точках найбільшої елонгації планета виглядає, як маленький Місяць у фазі півдиска. По мірі наближення Венери до Землі її видимий розмір з кожним днем дещо збільшується, а форма поступово змінюється до вузького серпа. Але ніякі особливості планети розгледіти неможливо з-за густої туманності.

День довший за рік. День на Венері довший за рік. Венері потрібно 243 земні дні, щоб зробити один оберт навколо своєї осі, і лише 224,7 земних днів, щоб виконати один оберт навколо Сонця.

Обертання Венери Венера-це одна з двох планет, яка обертаються навколо своєї осі за годинниковою стрілкою зі сходу на захід. Точно так само веде себе тільки ще одна планета. І це - Уран. Зміна пір року не відбуваються

атмосфера. На 96% атмосфера складається з вуглекислого газу і всього на 4% з азоту. Інші елементи практично не спостерігаються, вміст кисню не перевищує 0,1%, а пари води становлять не більше 0,02%.

тиск. Тиск на її поверхні еквівалентний 92 атмосферам. Це створює найпотужніший парниковий ефект. Через нього температура поверхні планети становить +470°С. Це вище за точку плавлення свинцю, олова та цинка.

Дослідження Венери. Проводяться за допомогою космічних зондів і автоматичних міжпланетних станцій (АМС), а також за допомогою телескопів із Землі. Першим космічним апаратом, призначеним для вивчення Венери, був «Венера-1» (1961).1975 року космічні апарати «Венера-9» і «Венера-10» передали на Землю перші фотографії поверхні Венери; 1982 року «Венера-13» і «Венера-14» передали з поверхні Венери кольорові зображення. Втім, умови на поверхні Венери такі, що жоден з космічних апаратів не пропрацював на планеті більше двох годин.