В презентації представлений основний матеріал про імунітет по темі " Імунна система".
Визначений історичний розвиток вчення про роботу імунної системи людини. Показаний механізм клітинного і гуморального імунітету, специфічного і неспецифічного імунітету, видів імуноглобулінів і їх значення в боротьбі з інфекцією.
Луї Пастер (1822 -1895 р.) Перша вакцина Виготовив першу живу бактеріальну вакцину (проти курячої холери). У 1880 році, випадково стикнувшись з фактом втрати патогенності збудника холери курей унаслідок тривалого її зберігання, вчений дійшов до думки про можливість зробити "з агентів хвороби агентів видужання", тобто перетворити збудника хвороби на засіб захисту від неї.
Гуморальна теорія ( НП- 1908р.) Пауль Ерліх (1854-1915) Перші теорії імунітету Починаючи з 1891 Ерліх займався пошуками способів лікування інфекційних хвороб за допомогою хімічних речовин, здатних придушувати життєдіяльність збудників захворювань. Вважав, що в боротьбі з інфекцією приймають участь білки плазми крові – антитіла.
Н.Ф.Бернет (1899 - 1985) Клонально-селекційна теорія імунітету Запропонована у 1957 році – НП. Згідно теорії, синтез антитіл-рецепторів до антигену відбувається до зустрічі з антигеном. Активований антигеном лімфоцит вступає в поділ, утворюючи 500 – 1000 подібних клонів, які синтезують антитіла проти антигену.
Вроджений імунітет (неспецифічний) Механічний бар'єр – епітелій, який захищає від проникнення мікроорганізмів. Протиінфекційні сполуки: Лізоцим – бактерицидна речовина. Інтерферон – противірусна речовина. Комплемент – система білків С3 – С9, які активуються бактеріями і знешкоджують їх ( альтернативний шлях). Клітини імунної системи Нейтрофіли – захоплюють інфекцію шляхом фагоцитозу і самі гинуть від накопиченого гною. Макрофаги – захоплюють інфекцію, представляють її на своїй поверхні, перетравлюють її і синтезують активні речовини, які запускають подальші імунні реакції. NK – Кілери
Активація системи комплемент розпочинається з його третього компоненту С3, який спонтанно розпадається на С3b і С3а. С3в ковалентно зв'язується з поверхнею бактеріальної клітини, стабілізується на ній і проявляє протеолітичну активність по відношенню до білка В, перетворюючи його у фрагмент Вв. До фіксованого С3в на бактеріальній поверхні приєднується Вв, утворюється ферментативно активний комплекс С3вВв, який сприяє розпаду білків С3 і С5. Фрагмент С5в приєднується до С3вВв, що активізує приєднання інших білків комплементу і утворення мембранної пори. Фрагменти С3а і С5а – є найпотужнішими медіаторами запалювальних процесів.
НК-клітини знищують ракову клітину. NK - Кілери NK- клітини (natural killer- справжній вбивця). Коли в клітини організму проникає вірус і починає інтенсивно розмножуватись ,мембрана інфікованих клітин виділяють сигнал “SOS” . Але допомогти їм вже неможливо , і тому “натуральні кілери “ просто знищують приречені клітини , зупиняючи таким чином розмноження вірусів і захищаючи решту організму. Також NK- клітини виробляють речовини інтерферони, котрі на початку інфекції роблять мембрани ще здорових клітин непроникаючими для вірусів – “ворота на замок ”.
Гіпертермія Лихоманка – підвищення температури тіла. Найпотужнішим ендогенним пірогеном є ІЛ -1. Активізуються процеси обміну, робота ендокринної, нервової та імунної систем. При високій температурі клітини імунної системи більш активні, а патогенні мікроорганізми розмножуються повільніше.
Вроджений імунітет. По-перше, він не специфічний тому, що діє на всі клітини. По-друге, не має імунологічної пам'яті. Він не передається у спадок. По-третє, вроджений імунітет здійснюється тільки трьома типами клітин: нейтрофілами, макрофагами і НК-клітинами. Натуральні клітини-кілери - це, перш за все, перша лінія захисту проти інфекційних захворювань і проти ракових клітин (генетичний контроль)
Набутий імунітет (специфічний) Клітини імунної системи Т-лімфоцити – специфічно розпізнають інфекцію: Кілери – після розпізнавання знешкоджують антиген. Хелпери – допомагають перетворенню В-лімфоцитів у плазматичні клітини Супресори – припиняють імунну відповідь. В – лімфоцити – виробляють антитіла проти чужорідного антигену.
Т- кілери (CD – 8 ) Якщо клітина організму заражена антигеном, вона представляє його в комплексі МНС – класу І на своїй поверхні. Т- лімфоцит специфічно розпізнає представлений антиген. Після розпізнавання, Т-лімфоцит перетворюється на Т- кілер, на його поверхні утворюється рецептор CD8.
Активація В- лімфоцитів За допомогою рецепторів – імуноглобулінів, В-лімфоцит специфічно розпізнає антиген. Антиген надходить всередину В- лімфоцита, після чого представляється на його поверхні в комплексі з МНС класу ІІ. Т- хелпер розпізнає представлений антиген на поверхні В-лімфоцита і виробляє активні речовини – ІЛ-4, ІЛ-5, які забезпечують перетворення В-лімфоцита у плазматичну клітину. Плазматична клітина втрачає рецептори і стає фабрикою по продукції антитіл певного виду.
Імуноглобуліни класу G Основний клас імуноглобулінів, які знаходяться в крові. Утворюються у великій кількості при вторинній імунній відповіді. Fc – ділянка може зв'язуватись із специфічними рецепторами фагоцитуючих клітин, завдяки чому вони ефективно поглинають і знешкоджують мікроорганізми. Fc – ділянка може зв'язуватись з першим компонентом системи комплемент, активізуючи його по класичному шляху. Fc- ділянка забезпечує проходження антитіл від матері до плоду через плаценту.
Імуноглобуліни класів – D, M Ig D – мембранозв'язані імуноглобуліни, розташовані на В-лімфоцитах. Ig M – мембранозв'язані, виділяються в кров при первинній імунній відповіді, пентамер, має десять антиген-зв'язуючих ділянок. Ig A – основний клас імуноглобулінів в секретах: молоці, слині, сльозах, дихальних шляхах, кишковому тракті.
Імуноглобуліни класу - Е Зв'язуються своїми Fc- кінцями з рецепторами тучних клітин і базофілів. Антиген- зв'язуючі ділянки служать рецепторами для антигену. При приєднанні антигену, тучні клітини виділяють гістамін, що збільшує проникність судин і може бути причиною алергічних реакцій.