Презентація по темі "Шевченко -художник"

Обдарований від природи Тарас Шевченко рано відчув тягу до малювання. Ще змалку крейда і вуглинка були для нього неабиякою радістю. Все ними малює: стіни, лави, стіл в хаті і на дворі, в себе і у гостях.

Про свою пристрасть до писання і малювання Кобзар оповів у вірші “А.О. Козачковському” Довго те діялось. Ще в школі, Таки в учителя – дяка, Гарненько вкраду п’ятака – Бо я було трохи не голе. Таке убоге – та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу. Та й списую Сковороду Або “Три царіє со дари”

Талант художника проявився рано, значно раніше, ніж талант поета. Якщо перші літературні спроби припадають на 1836-1837 роки, то найбільш ранній малюнок, що дійшов до нас і відомий під назвою “Погруддя жінки” або “Жіноча голівка” датований самим автором ще 1830році. З цієї юнацької роботи і розпочалась творчість видатного художника.

Селянська родина. 1843р. Полотно, олія. Він став одним із перших художників, які прокладали новий реалістичний напрям, основоположник критичного реалізму в українському мистецтві. Для Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу.

Тема українського, простого народу та жіночої долі була згустком крові, що запеклась у його серці. Катерина. 1842р. Полотно, олія. Сліпа з дочкою. 1842р. Папір, олівець, сепія. Циганка-ворожка.1841р. Папір, акварель.

Свої пейзажі Шевченко - художник не компонував, а змальовував краєвиди, які бачив перед собою. Саме тому в його робочих альбомах ми знайдемо багато начерків дерев, бур’янів, хат, церков. Тополя.1839-1840р. Папір, олівець. Хата батьків у Кирилівці. 1843. Папір,олівець.

Пейзажні малюнки Шевченка 1843 – 1847 рр. можна поділити на дві групи: малюнки, на яких зображено сільські краєвиди і пейзажі, на яких відтворені історичні та архітектурні пам’ятки. В Решетилівці.1845. папір, туш, сепія, акварель.

Воздвиженський монастир у Полтаві . 1845. Папір, сепія, акварель, туш. Почаївська лавра з півдня. 1846. Папір, акварель. Костел св. Олександра у Києві. 1846. Папір, акварель.

Офорт – це гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри. Видубицький монастир.1844. Папір, офорт. У Києві. 1844. Папір, офорт. Судня рада. 1844. Папір, офорт. Однією з перлин української національної графіки є “Живописна Україна”. Це альбом офортів Шевченка.

Його твори виставлялися на академічних виставках, а за видатні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка. Жінка на колінах перед монахинею. 1840-1842р. Старости. 1844р. Папір, офорт. Казка.1844. Папір, офорт

Велике місце в Шевченковому доробку належить портретам. Він почав працювати над ними ще кріпаком. В Академії продовжував роботу в цій галузі. Незабаром він стає одним з відомих і популярних портретистів.

Автопортрети Тараса Шевченка — власні зображення, що їх створював Тарас Шевченко протягом усього життя

Багато з них не дійшли до нашого часу і відомі лише з листування художника чи спогадів його сучасників. Кількість автопортретів Шевченка важко піддається обліку.

Навіть всупереч царській забороні під час заслання у Казахстан Шевченко багато малював, і став першим живописцем цього краю. З великою симпатією і теплотою малював він побут казахів, і через це користується величезною повагою казахів аж до сьогодні.

Пожежа в степу. 1848. Папір, акварель. Гористий берег острова Ніколая 1848-1849. Папір, акварель. Укріплення Іргизкала 1848-1850

Киргизеня, 1856-1857. Папір, сепія Дерева Мангишлаку 1851-1852. Папір, сепія, туш, білило Хлопчик розпалює грубку 1848-1849. Папір, сепія

Серед творчої спадщини Шевченка є ряд робіт на релігійну тематику. Визволення апостола Петра з темниці 1836. Папір, сепія, олівець Розп'яття 1850 Покарання колодкою. 1856-57. (малюнок із серії «Притча про блудного сина»)

Дослідники спадщини Кобзаря підкреслюють, що поетичних творів Шевченка до нас дійшло понад 240, а мистецьких – олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків – майже 1200. Сама ця кількість свідчить про його глибоку закоханість у малярство.