Презентація "Поема "Сон" ("У всякого своя доля...").

Поема «Сон»(«У всякого своя доля…») Т. Шевченка. Кондратюк Людмила Олександрівнавчитель української мови та літературивечірньої (змінної) школи № 20 м. Києва

Епіграф: Чи довго ще на цім світі Катам панувати?  Т. Шевченко

Довгі 14 років Шевченко не був в Україні, а в 1843 році йому випала нагода відвідати рідні місця. Побачене вжахнуло поета. «Скрізь був і скрізь плакав», — писав він українському письменникові Кухарчуку. Скрізь, де був, Шевченко побачив справжнє пекло: страшні злидні, каторжну працю, безправ’я селян, зруйновані святині; панство, яке зовсім не переймалося проблемами народу. Повернувшись із подорожі Україною, Кобзар пише поему «Сон», у якій змальовує тяжке життя покріпачених селян, жахіття Сибіру, який став місцем заслання засуджених, сваволю поміщиків та уряду на чолі з Миколою І. Автор твору повстав сам проти найсильніших світу цього, піддав гострій критиці всю систему самодержавного-кріпосницького ладу в особі царя та їх придворних і завершив картину народного горя запитанням6 «Чи довго ще на сім світі катам панувати?». Твір у певному розумінні узагальнений, який би розкрив людям очі на сутність тогочасної суспільної політичної системи.

Щоб мати змогу описати порядки в усій імперії, Шевченко обирає форму сну, адже саме у сні людина може долати будь-які відстані, зримо бачити приховане і, в принципі, вона може не відповідати за реакцію від побаченого. Та ще до того ж ліричний герой говорить, що дивний сон побачив, коли заснув напідпитку, бо перед тим був на бенкеті. Починається поема сатиричним вступом, що сповнений роздумами про суспільство, у якому діють вовчі закони, де панує здирство, загарбництво, лицемірство, «а братія мовчить собі, витріщивши очі». Поет нагадує, що всі люди — «і царята, і старчата — Адамові діти». Він сам зізнається, що гуляє, бенкетує в неділю і в будень, але на можливі закиди різко відказує: «Я свою п’ю, а не кров людськую». У сні ліричний герой перелітає на Україну. Летим. Дивлюся, аж світає. Край неба палає,Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер віє. Степи, лани мріють. Між ярами над ставами Верби зеленіють

Літературні терміни: Послання – епістолярно-публіцистичний вірш, написаний у формі звернення до певної реально існуючої особи (іноді до багатьох осіб). Сарказм – їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства.Іронія – засіб гумору, заснований на називанні супротивного, коли про щось мовиться ніби в позитивному плані, але прихований підтекст свідчить про протилежне. Гротеск – сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні , перебільшенні чи применшенні, зображуваного, на поєднанні різних контрастів. Контраст – особливо підкреслена протилежність у рисах характеру людей, предметів, явищ. Карикатура – сатиричний малюнок загостреного критично-викривального характеру.

Жанр: сатирична поема (політична сатира). Авторський підзаголовок твору — комедія, яка вказує не стільки на його жанр, скільки на спосіб відображення дійсності в ньому. Тема: зображення загарбницької політики самодержавства; доля України та її дітей. Ідея: засудження аморальності й паразитизму самодержавства, заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності, пристрасне заперечення національного і соціального гноблення народів.

Композиція: Поема містить вступ, три частини й завершення. Орієнтовно поему можна поділити на такі частини:пролог;покріпачена Україна;сибірські нетрі;самодержавний Петербург;прийом у царських палатах;видіння над Невою;вранішня столиця;другий прийом у палатах.

Події описуються від першої особи. Прийом сну дозволяє авторові показати віддалені місцевості країни агресора, а також події з минулого. Прийоми побудови твору: І – прийом подорожі вві сні за совою (Україною, Сибіром, Петербургом); ІІ – прийом контрасту (різке протиставлення рис характеру, властивостей предметів чи явищ): чарівний пейзаж і страхітливі картини злигоднів покріпаченого народу; дитина хлібороба, яка не має й шматка хліба, хоча навколо неозорі поля пшениці.

Бесіда за тестом поеми:1. Чому на вашу думку, автор обрав саме таку назву для поеми?2. Яких історичних осіб згадує Т. Шевченко в поемі?3. Чому автор обирає виклад думок від першої особи?4. Що висміює письменник на прикладі чиновників?5. Як автор ставиться до України?

Експозиція. Зав’язка. Розвиток діїКульмінація. Розв’язка     Робота з таблицею

Проблематика поеми: неймовірні страждання трудящих і «райське життя» панів;свавілля та моральне виродження панівних класів;хабарництво чиновників;пробудження національної свідомості трудящих. 

Домашнє завдання: вивчити напам’ять уривок із поеми «Сон»; намалювати карикатуру за поемою.