Тема. Шевченкове слово - невмируще
Мета: поглибити і закріпити знання учнів з теми Т. Г.Шевченка; розвивати навички самостійної діяльності учнів, зокрема, пошукової та дослідницької роботи, формувати вміння зв’язного висловлювання та виразного читання, удосконалювати знання поезії, теорії літератури; виховувати почуття прекрасного, любов і шану до творчості геніального поета, художника Т.Г.Шевченка.
Обладнання: портрет Шевченка, презентація до уроку,творчі проекти, книжкова виставка,музичний супровід,дидактичний матеріал.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.
Форма проведення: урок - проект
“Він був сином мужика - і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком - і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком - і вказав нові світи й вільні шляхи професорам і книжним ученим..,»
Іван Франко
Вступне слово вчителя.
Доброго дня, любі діти! Доброго дня, колеги!
Сьогоднішній урок позакласного читання ми присвячуємо 200-річчю з дня народження великого поета, художника, мислителя та пророка Т.Г.Шевченка.
Щовесни, коли тануть сніги І на рясті засяє веселка Повні сил і живої снаги Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.
Та сьогодні на уроці ми не тільки вшануємо пам'ять геніального поета, збагатимо свої знання про Шевченка, а й відчуємо його невмируще слово серцем, повіримо, бо кому ще вірити, як не Шевченкові, який життя віддав за нас із вами, за те, щоб ми були гордими і вільними людьми. Жоден поет світу не зрівнюється у величі своєї жертовної любові до свого народу. Тож запрошуємо вас у царство мудрого і красивого, правдивого і цінного, доброго і щирого слова.
Муза. Мій друже!
Звертаюсь сьогодні до тебе
Мовою Матері твоєї,
Народу твого мовою.
Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, з м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народжена. Мово наша! Мудра берегине, що не давала погаснути волелюбності, славі й гордому духу.
Мово наша! Ти зцілювала втомлених духом, давала їм силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе, цілющу джерельну.
Прости! Воскресни! Повернися! Возродися!
Мій друже!
Звертаюся до тебе мовою нашого славного Шевченка, мовою безсмертного Кобзаря.
Звучить запис пісні «Думи мої, думи мої»
Вчитель. Океан Шевченкової творчості не має меж, його можна вивчати все життя, так і не збагнувши до кінця, бо кожен шевченківський урок - це сторінка великої книги, перегортаючи яку, ми стаємо добрішими, щедрішими душею. Тому сьогодні пройдемося ще раз тернистими дорогами Кобзаря і пригадаємо все те , що уже знаємо про Шевченка. А проведемо у формі експрес-опитування.
Експрес-опиту ванни.
Ти мусиш нам співця назвати,
Адже умів лиш він один Рабів німих так захищати.
А хто так оспівав, як він,
Садок вишневий коло хати?
Дмитро Білоус (Акровірш)
Діти! Ви працювали в групах і кожна група досліджувала якусь одну сторінку із життя Шевченка, а зараз ви маєте змогу презентувати результати ваших досліджень. Надаємо слово поетам-декламаторам.
Група поети- декламатори (читають поезії Шевченка)
(Під мелодію Скорша виходять Лілея, Марія, Римлянка, Сова)
Учні читають власні вірші, складені про Шевченка.
Вчитель. Долю жінки-матері оспівано і в інших творах, зокрема: «Наймичка», «Катерина», «Тополя», «Утоплена», «Оксана», «Марина», «Мар’ яна-черниця».
Що цікавого дослідила наша творча група Художників?
Група художники ( презентують проект Шевченко-художник). Автопортрета галарея «Віч -на-віч із собою»
Вчитель. Словникова робота.
Графіка - вид образотворчого мистецтва, основним зображувальним засобом якого є однотонний малюнок, виконаний на папері олівцем, пером, пензлем.
Гравюра - вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком з малюнка, витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластині. Живопис - вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети та явища реальної дійсності.
Офорт - гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.
Сепія - малюнок, виконаний натуральною або синтетичною коричневою фарбою, яка стійка щодо дії сонця та повітря.
Вчитель. Як ми бачимо Шевченків талант неперевершений у поезії й живописі. Не менш яскравим він є і в музиці. Пісні на його слова стали улюбленими піснями народу. Послухаймо , що цікавого дослідили Музикознавці.
Група музикознавці ( виконують пісню на слова Шевченка «Зацвіла в долині червона калина» у супроводі бандур).
Вчитель. Твори Шевченка - невмирущі .1 досі не сходять зі сцен театрів. Міцно увійшли до репертуару такі п’єса: «Назар Стодоля», інсценізовані поеми «Катерина», «Наймичка», «Гайдамаки», «Титарівна», «Невольник», «Іван Гус», «Причинна». За цими творами написано сценарії кінофільмів. Вони настільки глибокодумні, сюжетно-конфліктні й динамічні, що ніби просяться на сцену. Чим порадує нас група акторів?
Група актори ( інсценізують баладу Т. Шевченка «Тополя»)
Теорія літератури
Поема — ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери.
Балада — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.
Робота в групах (звучить запис пісні)
Інтерактивна гра « Акваріум»
Т. Г. Шевченко - відомий український поет...( учні продовжують думку свого сусіда)
Вчитель. Минає 200 років від дня народження Т.Г.Шевченка, та він і досі залишається одним з найулюбленіших поетів світу. Його слово - безсмертне, Його поезії - невмирущі. Його твори вивчали, вивчають і вивчатимуть ще багато поколінь, бо вони такі прості, щирі, доступні для кожного з нас, написані з великою любов’ю до неньки - України.
Думаймо про Шевченка, живімо Шевченком, продовжуємо його безсмертя в собі та в дітях наших.
Учімося в Тараса любити рідну землю, свою мову, вчімося любити завжди: і в хвилини радості, і в хвилини відчаю, як любимо батька і матір. Бо лише від щирої жертовної любові кожного із нас залежить майбутнє України.
Лист у вічність
Я хочу поговорити з тобою, Тарасе!.. Гортаю сторінку за сторінкою, вчитуюсь у кожне слово - і мені здається, що я бачу тебе, твої розумні, наповнені смутком і гордістю за свою державу очі, твоє високе, мудре чоло. Мені здається, що твої думи поволі переливаються в мене, і душа наповнюється невимовним патріотизмом, енергією. Мені хочеться поділитися своїми думками з тобою так, як ти ділишся з усім світом.
Я захоплююсь тобою, Тарасе! Твоєю волею та незламністю, твоєю безстрашністю та безмежним бажанням, щоб Україна стала вільною державою, щоб український народ жив, працюючи для себе, а не для панів, щоб люди булл рівними. Я поділяю твою любов до рідного краю, твої думки, Кобзарю! Тарасе, я благаю тебе, прилинь до нас вітром. Нехай дух твій допоможе нам воскресити Україну, піднести її над усім світом. Простягни нам свої руки і дай напитися води з твоїх долонь, щоб збагатити наші душі красою і вірою у краще майбутнє. Допоможи нам об'єднатися, Кобзарю! Твоє всемогутнє слово вселяє в серце кожної людини несказанну любов до рідного краю.
І за це я дякую тобі, Тарасе.
...Не було в тебе нічого й нікого... Ні хати, ні дружини. А діти... Діти - це твої вірші, Кобзарю, що «стали на папері сумними рядами». Для нас вони більше, ніж вірші. Це послання у Вічність, спалах прозрівання для тих, хто блукає у мороці. Це стежка до матері-України Дозволь подякувати тобі за нашу розмову, батьку Тарасе.
Я побачила твою Україну.
Ти побачив мою Україну.
Разом - це наша Україна.
А ми - ми її діти.
Слава Україні!