Романтизм Романтизм – це художній напрям, який виник у літературі та мистецтві Європи наприкінці XVIII - на початку XIX століття. Романтизм заперечував суворі правила й канони класицизму, проголошував непересічність і духовну неповторність кожної особистості, підніс значення народної творчості. Романтичний герой – людина великих пристрастей, видатних можливостей, сильного характеру, здатна на незвичайні вчинки.
Основні риси романтизму: - заперечення раціоналізму доби Просвітництва; - філософський ідеалізм; - своєрідний "культ" почуттів; - неприйняття буденності та рутини, акцент та піднесення «життя духу»; - ліричні та ліро-епічні форми творів, звернення до фольклорних сюжетів, образів, жанрів, художньо-технічних прийомів; - інтерес до фантастики, екзотичних картин природи; - використання смішного, гумористичного, чудернацького.
Це багатогранна творча особистість, великий гуманіст, письменник, видатний історик, один з організаторів Кирило-Мефодіївського братства, в літературі відомий під псевдонімом Ієремія Галка . Значне місце у творчості цього поета займає романтична, побутова й інтимна лірика . Відомий вірш – трагічна картина – «Соловейки». Микола Костомаров (1817-1885)
Романтик, вірний незгасному почуттю – коханню до Люби Білозерської, виливав на папір гіркі роздуми про несправедливість суспільного устрою, що нівечить людські долі. З цією тугою він створив надзвичайні твори: «Соловей», «Човник», «Не щебечи, соловейку» та інші… Віктор Забіла (1808-1869)
Євген Гребінка (1812-1848) Серед зачинателів нової української літератури почесне місце посідає поет, прозаїк, байкар Євген Гребінка. Творча спадщина письменника: байки «Рибалка», «Ведмежий суд», «Ячмінь», «Пшениця» та ін.; поема «Богдан»; роман «Чайковський», історичні повісті та ін.
Висновок Український романтизм – це явище яскраве, самобутнє, непересічне. Він відкрив світові українську душу, і це, за словами класика польського романтизму Адама Міцкевича, зробило Україну обітованою землею слов'янської романтичної поезії. Романтизм – закономірне явище, важливий крок у розвитку духовного життя українського суспільства. Він став складником загальнослов'янського національно-культурного відродження, подальшим кроком у сходженні національного письменства до вершин світової слави.