Номер слайду 7
«Про царівну Місяцівну» (переклад М. Лукаша) Прийшла в кузню Місяцівнав серпанковім покривалі,хлопчик дивиться на неї —краса очі пориває. Має білими руками,аж малому серце в'яне,вислоняє, грішна й чиста,тугі перса олив'яні."Тікай, тікай, Місяцівно,бо як вернуться цигани,накують із твого серцянамиста й перснів багато"."Дай я, хлоню, потанцюю,бо як вернуться чхавале,ти з закритими очималежатимеш на ковадлі"."Тікай, тікай, Місяцівно. Чуєш, тупотять бахмати?""Ну-бо, хлоню, не топчисяпо білі моїй крохмальній". Битим шляхом скаче вершник,мов у бубон в шлях бабаха,а вже в кузні малий хлопчиксклепив віченьки бідаха. Гаєм їхали цигани,мусянджовії примари. Очі мружили набакир,рівно голови тримали. А в тім гаю пугач пуга,пугач пуга тоскно й жаско...пливе небом Місяцівна,за руку держить хлоп'ятко. В кузні туж, у кузні лемент,плачуть, голосять цигани,а царівну місяцівнуповивають хмари, хмари.