Народження Ежен-Еміль-Поль Грендель народився 14 грудня 1895 року в містечку Сен-Дені, біля Парижу. Його батько, Клемент Грендель, був бухгалтером, мати Жанна – кравчинею. У 1908 році, завдяки тому, що фінансові справи батька Поля, який старанно займався нерухомістю пішли вгору – сім’я їде жити до Парижа.
Навчання Поль ріс дуже розумною дитиною, маючи великий потенціал. Юнак вступив у початкову вищу академію, отримавши по закінченню навчання атестат з високими балами. Але в 1912 році у юного Поля було виявлено туберкульоз. Через хворобу Еміль змушений був перервати навчання в Парижі і поїхати до Швейцарії на лікування.
Творчість Поет був мобілізований на фронт у Першу світову війну як санітар в госпіталі. На фронті створив збірку віршів, яку вперше підписав – Поль Елюар. У 1918 Елюар разом з Максом Ернстом і Тристаном Тцара став одним із засновників течії дадаїзм, а потім і сюрреалізму. У 1923 році Поль пориває з дадаїзмом, а все через сварку з Тристаном Тцара.
Дивацтва У 1926 році за один день до виходу поетичної збірки «Вмирати того, що не вмираєш», Елюар несподівано відправляється в подорож, залишивши при цьому батькові прощальну записку. Усі його друзі і дружина Гала думали, що Поль мертвий. Подорожував поет цілих сім місяців навколо світу. Знаходячись далеко від рідного дому, Поль почав писати дружині листи, і Гала пізніше, знайшовши чоловіка в Азії, змогла до нього приєднатися. З Азії разом вони повернулися додому до Франції.
Особисте життя У серпні 1929-го Поль Елюар з дружиною і донькою поїхали з Парижа в іспанське село Кадакес погостювати у художника-сюрреаліста Сальвадора Далі. Дорогою Елюар розповідав про 25-річного художника. На своїх полотнах той малював химерні образи з нічних видінь - жінок з риб'ячими хвостами і кінськими задами, мертвих тварин, комах, розкидані частини людських тіл.
Особисте життя Сальвадор Далі багато чув про пані Елюар. Приїхавши до Парижа, вона взяла собі ім'я Гала, що французькою означає "свято". Паризька богема вважала її втіленням елегантності. Щоб вразити гостю, художник розпоров свою шовкову сорочку, поголив пахви і пофарбував їх синькою. Тіло натер сумішшю риб'ячого клею, козячого калу і лаванди. За вухо засунув червону герань і вже зібрався так вийти до гостей на пляж.
Особисте життя Раптом Далі побачив у вікні дружину Елюара. Зовнішність 35-річної Гали була далека від класичної краси: високе чоло, близько посаджені очі, великий ніс. Але Сальвадору вона сподобалася. Він змив з себе фарбу і пішов знайомитися. Засоромлений, щось мимрив і істерично сміявся.
Особисте життя Гала спочатку прийняла його за божевільного. Коли вони вирушили на прогулянку в гори, Далі припадав до її ніг, цілував черевики і, регочучи, зізнався в любові. Того ж дня Гала сповістила чоловіка, що залишає його. Елюар повернувся в Париж. Однак до самої смерті писав колишній дружині ніжні листи.
Особисте життя Далі малює портрети Гали. На одній картині Христофор Колумб, ступивши на узбережжі Нового Світу, несе стяг з портретом Гали і написом: "Я люблю Галу більше матері, більше батька, більше Пікассо і навіть більше грошей". 29 років Далі і Гала були коханцями. Повінчалися лише після смерті Елюара.
Земля вся синя, ніби апельсин … Земля вся синя, ніби апельсин, Оман уже нема, слова правдиві, Вони вже не співати нам дають, А тільки розумітися в обіймах. Шаленці — і міцний кохання потиск, Вона — й її уста злились з моїми, Всі усміхи, всі таємниці, Й одіння того поваб зримий, Що вкрило голизну її. Вже оси зелено цвітуть, В ранкової зорі на шиї Виблискує намисто вікон, Під крилами сховалось листя; Всі ласки сонячні — твої, І сонце геть по всій землі Верстає шлях твоєї вроди. Переклад Олега Жупанського
Мова Моя краса легка, і це вже радість. Я ковзаюсь дахом вітрів, Я ковзаюсь дахом морів. Я вже сентиментальна, Вже без поводиря. Уже не рухаюсь шовково по дзеркалах, Я занедужала камінням і квітками. Люблю візерунки у хмарах, Люблю надхмар'я в леті птахів. Я стара, але тут я прекрасна, І тінь, яка зійшла з глибоких вікон, Береже вечорами чорне серце моїх очей. Переклад Олега Жупанського