Мета: дослідити умови, в яких відбувалася політизація українського національного руху у 90-ті рр. ХІХ ст.; обставини створення та характер першої легальної української політичної партії; суть «новоерівської» політики народовців; взаємодію українців із австрійськими державними і крайовими парламентськими установами.
Новоерівська політика. Народовці прагнули досягти піднесення українського руху легальним способом, тобто діючи в межах законів Австро-Угорщини. Так, 1890 р. лідери народовців О. Барвінський, Ю. Романчук, галицький митрополит С. Сембратович за підтримки В. Антоновича та О. Кониського уклали з польськими політичними колами й австрійським урядом компромісну угоду, яка отримала назву «нової ери».«Нова ера» - спроба українсько-польського порозуміння 1890 р. у Галичині за участю австрійського уряду та українських громадських діячів Наддніпрянщини.
Перша легальна політична партія. Які ви можете назвати політичні партії? Що таке політична партія, на вашу думку? Політична партія – це організація, що об’єднує своїх членів навколо програми, гасла чи керівника; прагне досягти мети шляхом здобуття державної влади, участі в її здійсненні або безпосереднього впливу на рішення державної влади.
Перші політичні партії{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Партія Рік. Засновники та лідери. Програмова мета. РУРП1890 р.Іван Франко, Михайло Павлик, В’ячеслав Будзиновський, Северин Данилович,Євген Левицький,Роман Яросевич«Україна ірредента» («Україна уярмлена»); 1895 р.; Юліан Бачинський прагнула обстоювати соціальні інтереси українських селян Галичини й водночас захищати національні права українського народуздобуття політичної самостійності для цілого русько-українського народу в Австро-Угорщині і РосіїУНДП1899 В. Охримович, Є. Левицький, Т. Окуневський,І. Франко. Боротьба за національну самостійність України. УСДП1900 М. Ганкевич, Д. Бачинський, Р. Яросевич, С. Вітик. Побудова соціалізму через реформи та легальні парламентські методи боротьби з’єднаний і вільний український народ став поряд з іншими націями як рівноправний
Українці в Галицькому сеймі та Австрійському парламенті. У середині 1860-х рр. австрійська монархія стала дуалістичною державою, яка отримала назву Австро-Угорщина. Австро-Угорщина проводила єдину зовнішню політику, спільні військове і морське міністерства, але внутрішні справи кожна частина розв’язувала самостійно за допомогою власних урядів. Окремо формувалися й автономно діяли парламенти - Державна рада в Австрії та сейм в Угорщині. З 1861 р. вибори в Галицький сейм проводили кожні шість років за куріальною системою, в основу якої покладено станово-майновий принцип. Формально українці згідно з виборчим законом могли здобути до третини місць у сеймі. Але в реальному житті кількість українських представників у сеймі здебільшого становила 15-20 осіб. Польська більшість сейму ухвалювала рішення, ігноруючи українських представників. Політична тактика українських депутатів полягала в демонстративних виходах із сеймового залу на знак протесту.
Оберіть твердження, які стосуються Русько-української радикальної партії. Була першою політичною партією в Україні. Заснована 1899 р. й очолена Миколою Ганкевичєм. Наприкінці 19 ст. стала найчисленнішою політичною партією в західноукраїнських землях. Була нечисленною організацією і помітно поступалася іншим партіям авторитетом і впливом на суспільство. Ідеологи партії відмовилися від ідеї соціалістичної революції і диктатури пролетаріату, прагнучи досягти соціалізму через реформи, захист станових інтересів робітників, легальні парламентські методи боротьби. Уперше аргументовано вимагала політичної самостійності України. Поєднала в собі широку організаційну мережу народовців та інтелектуальні надбання українських радикалів.
Оберіть твердження, які стосуються Русько-української радикальної партіїБула першою політичною партією в Україні. Заснована 1899 р. й очолена Миколою Ганкевичєм. Уперше аргументовано вимагала політичної самостійності України. Наприкінці 19 ст. стала найчисленнішою політичною партією в західноукраїнських землях. Ідеологи партії відмовилися від ідеї соціалістичної революції і диктатури пролетаріату, прагнучи досягти соціалізму через реформи, захист станових інтересів робітників, легальні парламентські методи боротьби. Була нечисленною організацією і помітно поступалася іншим партіям авторитетом і впливом на суспільство. Поєднала в собі широку організаційну мережу народовців та інтелектуальні надбання українських радикалів.