Урок "Політизація українського національного руху в 90-ті рр. 19 ст."

Тема: Політизація українського національного руху в 90-ті рр. 19 ст.

Мета: сформувати уявлення про: умови, в яких відбувалася політизація українського національного руху у 90-ті рр. ХІХ ст.; обставини створення та характер першої легальної української політичної партії; суть «новоерівської» політики народовців; взаємодію українців із австрійськими державними і крайовими парламентськими установами. Опрацювати історичні джерела про створення УНДП та мету її діяльності.

Основні поняття, терміни, назви: Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП), Російська партія соціалістів-революціонерів (есери), пролетар, соціалізація, «Самостійна Україна», Революційна українська партія (РУП), Українська народна партія (УНП), Українська соціал-демократична спілка (УСДС), Українська радикальна партія (УРП), Бунд.

Персоналії: М. Міхновський, Д. Антонович, М. Русов, Б. Грінченко, С. Єфремов, В. Чеховський, брати С. та В. Шемети, О. Макаренко.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Самостійна робота: 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Постановка проблемного питання:

• Що, на вашу думку, необхідно народу, щоб мати не лише культурну, а й політичну незалежність?

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Новоерівська політика
2. Перші легальні політичні партії
3. Українці в Галицькому сеймі та Австрійському парламенті

1. Новоерівська політика

Народовці прагнули досягти піднесення українського руху легальним способом, тобто діючи в межах законів Австро-Угорщини. Так, 1890 р. лідери народовців О. Барвінський, Ю. Романчук, галицький митрополит С. Сембратович за підтримки В. Антоновича та О. Кониського уклали з польськими політичними колами й австрійським урядом компромісну угоду, яка отримала назву «нової ери».

Робота з поняттям

• «Нова ера» - спроба українсько-польського порозуміння 1890 р. у Галичині за участю австрійського уряду та українських громадських діячів Наддніпрянщини.

Робота з підручником

• У чому полягала суть новоерівської політики?

- у відмові українських народовців від союзу з москвофілами

- підкресленні їхнього лояльного ставлення до імперії Габсбургів

- поступки з боку австрійських і польських владних кіл для українського руху в культурно-освітній, політичній та господарській сферах

• Назвіть найвіжливіші здобутки політики «нової ери».

• Запровадження в буковинських і галицьких освітніх установах українського фонетичного правопису (1892)
• Відкриття у Львівському університеті кафедри історії України на чолі з М. Грушевським (1894)
• Перетворення Літературного товариства ім. Т. Шевченка на наукове (1892) та розширення завдяки державним субсидіям його діяльності
• Створення страхового товариства «Дністер» (1892)
• Відкриття української гімназії в Коломиї (1892)
• Поширення принципу двомовності на низку вчительських семінарій
• Поява урядових розпоряджень про підтвердження прав або розширене вживання української мови в державних установах
• Відкриття для українців ширшого доступу до державних посад

• Чому «нова ера» тривала недовго?

• про задоволення істотних політичних прав українців зовсім не ішлося. Це змусило більшість народовців на чолі з Ю. Романчуком 1894 р. відмовитися від «новоерівської» політики.

2. Перша легальна політична партія

Мозковий штурм

• Які ви можете назвати політичні партії? Що таке політична партія, на вашу думку?

Отже, політична партія – це організація, що об’єднує своїх членів навколо програми, гасла чи керівника; прагне досягти мети шляхом здобуття державної влади, участі в її здійсненні або безпосереднього впливу на рішення державної влади.

У другій половині 70-х рр. у суспільне життя Галичини прийшло нове покоління діячів. Його очолювали студенти Львівського університету Іван Франко та Михайло Павлик. 

Перегляд відео    https://www.youtube.com/watch?v=ehQIN6IYKL8

Робота з таблицею  Перші політичні партії

Учні самостійно заповнюють таблицю, використовуючи матеріал підручника

3. Українці в Галицькому сеймі та Австрійському парламенті.

• Як ви пам’ятаєте, у середині 1860-х рр. австрійська монархія стала двоєдиною (дуалістичною) державою, яка отримала назву Австро-Угорщина.
• Австро-Угорщина проводила єдину зовнішню політику, мала спільні військове і морське міністерства, але внутрішні справи кожна частина розв’язувала самостійно за допомогою власних урядів.
• Окремо формувалися й автономно діяли парламенти - Державна рада (райхсрат) в Австрії та сейм в Угорщині.
• У 1861 р. на нових засадах у Львові почав діяти Галицький, у Чернівцях - Буковинський сейми. Вибори в Галицький сейм проводили кожні шість років за куріальною системою, в основу якої покладено станово-майновий принцип.
• Формально українці згідно з виборчим законом могли здобути до третини місць у сеймі (щонайбільше 50 зі 150). Але в реальному житті від 1870-х рр. кількість українських представників у сеймі здебільшого становила 15-20 осіб.
• Польська більшість сейму ухвалювала рішення, ігноруючи українських представників. Політична тактика українських депутатів полягала в демонстративних виходах із сеймового залу на знак протесту.

Робота з підручником

• У чому полягала тактика народовців на початку 1880-х рр. у Галицькому сеймі?

(Вона передбачала активні виборчі кампанії; використання сеймової трибуни для проголошення національних вимог - української національної самостійності, єдності українського народу, поділу Галичини на польську та українську частини; ухвалення сеймом рішень в інтересах українців; постійний зв’язок з виборцями).

• У чому полягала діяльність українських депутатів в австрійському парламенті (Державна рада)?

Українські депутати до 1907 р. не відігравали помітної ролі; українське питання порушувалося епізодично, переважно у зв’язку з виступами українських депутатів із протестами проти порушення закону про вибори в Галичині. Однак участь у діяльності парламентських установ усіх рівнів була для галицьких українців школою легальної політичної боротьби).

Від початку 20 ст. найчисленнішим і найвпливовішим серед інших політичних сил у Галицькому сеймі й Державній раді було представництво УНДП.

V. Узагальнення

Оберіть твердження, які стосуються Русько-української радикальної партії.

1. Була першою політичною партією в Україні.

2. Заснована 1899 р. й очолена Миколою Ганкевичєм.

3. Наприкінці 19 ст. стала найчисленнішою політичною партією в західноукраїнських землях.

4. Була нечисленною організацією і помітно поступалася іншим партіям авторитетом і впливом на суспільство.

5. Ідеологи партії відмовилися від ідеї соціалістичної революції і диктатури пролетаріату, прагнучи досягти соціалізму через реформи, захист станових інтересів робітників, легальні парламентські методи боротьби.

6. Уперше аргументовано вимагала політичної самостійності України.

7. Поєднала в собі широку організаційну мережу народовців та інтелектуальні надбання українських радикалів.

VІ. Домашнє завдання

• Опрацювати § 23.
• Письмово виконати завдання 7