Презентація "Полярні відкриття"

ПОЛЯРНІ ВІДКРИТТЯгеографія 6 клас

ХАДЖИ АХМЕТ МУХІДДІН ПІРІ-БЕЙ (ПІРІ-РЕЇС)османський адмірал, мореплавець, географ і картограф. ВІДКРИТТЯ АНТАРКТИДИ Антарктика досі приховує безліч таємниць.. Однією з них є питання мапи Пірі Рейса, складеної в XV ст. Пірі Рейсом Вона начебто не тільки з дивовижною точністю показує абриси континентів та морів, але й наводить берегову лінію відкритої багато століть по тому Антарктиди. При цьому, ділянка антарктичного півострова показана без льодового покриву. Це означає, що картографічна зйомка берегової лінії проводилася ще до зледеніння. В даний час товщина льодовика в цьому районі Антарктиди становить понад 1000 м. Арктична крижана шапка, на думку деяких вчених, в своїх нинішніх розмірах має вік в мільйони років. Таким чином, хтось мав технічні можливості картографічної зйомки задовго до нашої цивилизации.

ВІДКРИТТЯ АНТАРКТИКИЄДИНИЙ ЗБЕРЕЖЕНИЙ ФРАГМЕНТ МАПИ ПІРІ РЕЙСАНа карті вище чітко видно Атлантичний океан з узбережжями Африка і Південної Америки. Берегова лінія практично в точності повторює сучасні атласи. Але найцікавіше знаходиться внизу зображення. Тут ми бачимо берег, дуже схожий за контурами на Антарктиду. Але в 16 столітті про крижаному континенті ніхто не знав. У 1513 РОЦІ ПІРІ РЕЙС НАМАЛЮВАВ КАРТУ АНТАРКТИДИ, ЯКА БУЛА ВІДКРИТА ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ 300 РОКІВ.

В АНТАРКТИЧНІ ВОДИ, ІМОВІРНО, ЗАНОСИЛО І АБОРИГЕНІВ ПРИЛЕГЛИХ КОНТИНЕНТІВ. : Це могли бути полінезійці – предки сучасних маорі Нової Зеландії. «Приблизно в 650 р. як оповідає раротогонська легенда великий мандрівник Ху-те-Рангіора проплив у своєму каноє «Те-іві-Атеа» в Південний океан і побачив льодові скелі, вершини яких пронизували небеса, що височіли над замерзлим морем». В переказах аборигенів Вогняної Землі з племені ауш зберіглися повідомлення про існування країни льодів. Після встановлення регулярного корабельного сполучення з Чилі через протоку Дрейка, кораблі, які потрапляли біля мису Горн в шторм, часто зносило на південь. Більшість з них розбивало об береги Південних Шетландських островів. Проте, інколи морякам вдавалося повернутися і розказати про відкриті антарктичні острови. 

КЕРІВНИКИ ПЕРШОЇ АНТАРКТИЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ Ф. БЕЛІНСГАУЗЕН І М. ЛАЗАРЄВ Метою експедиції було, згідно зі звітом фон Беллінсгаузена, «оглянути ті частини Південного океану, в яких ніхто ще не бував, або в тих частинах, які уже відомі, оглянути острови, яких не бачили попередні мореплавці». Початково називалася «Експедицією до південних полярних морів». Назва «Перша російська антарктична експедиція» з'явилася в 1949 році, коли СРСР вступив у боротьбу з країнами Заходу за право освоєння Антарктиди

Експедиція складалася з двох шлюпів — «Восток», яким командував Беллінсгаузен, та «Мирний» під командуванням Михайла Лазарєва. Заступником Беллінсгаузена на шлюпі «Восток» був полтавський дворянин Іван Завадовський.

Експедиція готувалась протягом 3 місяців . Дослідники пов'язують це з тим, що до Росії дійшла інформація про розвідки в південних широтах, які планував британський Королівський військово-морський флот, тому імператор почав форсувати спорядження російської експедиціїБеллінсгаузен та Лазарєв удруге у світі (після Джеймса Кука) обійшли Антарктиду і пройшли далі на південь, ніж Кук. 127 днів  (загалом експедиція тривала 751 день) шлюпи «Восток» та «Мирний»  перебували вище 60° південної широти і кількаразово наближалися до континенту чи шельфових льодовиків Експедиція зібрала геологічні зразки, зразки рослинності, а також спробувала довезти живих тюленів та пінгвінів Ілюстрація з атласа Ф. Беллінґсгаузена. Санкт-Петербург, 1831 рік Наукова бібліотека Руського географічного товариства

Полтавський дворянин, капітан-лейтенант Іван Іванович Завадовський загубився в тіні російського триколора, як і багато інших учасників експедиції, котрих радянська пропаганда «натуралізувала», перетворивши на «чистокровних русскіх», або просто зігнорувала. Друга людина на шлюпі «Восток», іменем якої Беллінґсгаузен назвав один з відкритих під час експедиції островів, не здобулася честі навіть потрапити в Большую советскую та Українську радянську енциклопедії. Його біографію прив’язали до Росії, і тепер вона нагадує історію, яка має кінець (командувач Дунайською флотилією під час штурму Ізмаїла), але зовсім не має початку.

У ЗВІТІ ПРО ЕКСПЕДИЦІЮ В 1824 РОЦІ Ф. БЕЛІНСГАУЗЕН ВЗАГАЛІ НЕ ЗГАДУЄ СЛОВО «МАТЕРИК» І «АНТАРКТИДА» «Прикметно, що і через 30 років після смерті Беллінґсгаузена, у 1879-му, посадовці Головного адміралтейства Російської імперії не згадували про відкриття Антарктиди, Так, у документі “Общiй Морской списокъ Часть VI…” зазначено лише, що Беллінґсгаузен “1819-1821 г. в качестве начальника экспедиции, состоящей из шлюпов Восток и Мирный, совершил кругосветное плавание в южный океан, достигнул 70 южной широты и открыл 29 островов”. ОТЖЕ, ФАКТИЧНО, ЦЕ БУЛА ПЕРША МОРСЬКА ЕКСПЕДИЦІЯ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ДО ПІВДЕННОГО ОКЕАНУ. ХТО ВІДКРИВ АНТАРКТИДУ НАСПРАВДІ ?

Кук здійснив дві спроби дістатися берегів невідомої на той час Антарктиди. Беззаперечно, він першим у світі досяг 71°10′ південної широти. Проте тоді, в 1774 році, щільний лід завадив судну рухатися далі, і британський капітан змушений був повернути на північ. Детальна карта, виконана Куком та англійськими картографами у 1777 році, стала в нагоді наступним експедиціям, з нею сьогодні можна ознайомитися в Національній бібліотеці Австралії. У своєму звіті Беллінґсгаузен 154 рази згадує Джеймса Кука, називаючи його «великим мореплавцем». ДЖЕЙМС КУК

Англомовна Wikipedi. A : «За даними різних організацій (Національний науковий фонд, НАСА, Каліфорнійський університет, Сан-Дієго, Російський державний музей Арктики та Антарктики та деякі інші), у 1820 році кораблі трьох капітанів наближались до Антарктиди, або до її льодовикового шельфу на візуальну відстань: Фабіана Готтліба фон Беллінсгаузена (капітан Імперського російського флоту), Едварда Бренсфілда (капітан Королівського флоту)  Натаніел Палмер (мисливець на тюленів зі Стонінгтона, штат Коннектикут)». НАТАНІЕЛЬ БРАУН ПАЛМЕР американський мисливець на морських тюленів, дослідник, морський капітан та конструктор кораблів. Саме його американці вважають відкривачем Антарктиди , на його честь названі американська станція на півострові і південна частина Антарктичного півострова. ЕДВАРД БРАНСФІЛДбританський мореплавець ірландського походження, (капітан Королівського флоту. Теж вважається одним із першовідкривачів Антарктиди. 30 січня 1820 року ним був відкритий півострів Триніті — північний край Антарктичного півострова

На початку XX ст. "білі плями" на карті світу зникали з неймовірною швидкістю. Залишилися тільки два місця на земній кулі, де не була людина Північний і Південний полюси. Підкорення їх прославляло не лише полярників, але і їхню батьківщину.

ТОЧКА В ПІВНІЧНОМУ ЛЬОДОВИТОМУ ОКЕАНІ, ЧЕРЕЗ ЯКУ ПРОХОДИТЬ УЯВНА ЗЕМНА ВІСЬ – ЦЕ ПІВНІЧНИЙ ПОЛЮС. ТУТ ПЕРЕТИНАЮТЬСЯ ВСІ ЗЕМНІ МЕРИДІАНИ. У 17 столітті мореплавці почали проявляти інтерес до цієї точки, прагнучи відшукати найкоротшу дорогу з Європи в далекий Китай. У 18 столітті мандрівники вважали, ніби на північ від Шпіцбергена є вільне від льодів море. У 19 столітті мореплавці зрозуміли, що досягти цієї точки можна тільки за допомогою інших методів. Багато дослідників вирушали до Північного полюса, нерідко подорожі закінчувалися трагічно. Лише Фрітьоф Нансен зумів дійти до 86º, але нестача продуктів змусила повернути назад.

ВІДКРИТТЯ ПІВДЕННОГО ПОЛЮСУРУАЛЬ АМУНДСЕН РОБЕРТ СКОТТкапитан королевского флота Великобритании, полярный исследователь, один из первооткрывателей Южного полюса14 грудня 1911-го Амундсен з товаришами досяг Південного полюса. Саме цей день в історії вважається відкриттям Південного полюса.

РУАЛЬ АМУНДСЕН І ЙОГО ПОЛЮС похід до південного полюсу сприймав як змаганнявіддав перевагу собаком для пересування материкомстворював пункти на шляху до полюсу для відпочинку , обігріву і збереження іжі для зворотнього шляхумав досвід перебування в умовах низьких температур , морозів , вітру ( брав участь в походах на о – ві Гренландія

РОБЕРТ СКОТТ І ЙОГО ПОЛЮС його експедиція мала наукові цілі :були зібрані цінні матеріали з геології , метеорології , зроблені численні фотографії природи материка ; цінними є і записи щоденника дослідниказамість витривалих собак вирішив використати коней , які не справились з сніжними заметами використав олово для запаювання посудин з пальним – олово не витримало сильних морозів , пальне випаровувалось і люди залишились без іжі і палива дійшов до полюсу через місяць після його відкриття Амундсеномзагинув на зворотньому шляху

ВІДКРИТТЯ ПІВДЕННОГО ПОЛЮСУВ експедиції Роберта Скотта на перших етапах приймав участь українець Антон Омельченко . Він відповідав за маньчжурських коней, які використовувались полярниками( мав досвід у поводженні з кіньми )

Після полярної експедиції працював листоношею. За свідченням нащадків, Антон Омельченко відвідав урочисту зустріч полярників, що відбулася в Лондоні. Там йому вручили медаль, призначили довічну пенсію та зарахували членом Королівського географічного товариства. Пенсію Антон Лукич отримував до 1927 року, а потім СРСР та Велика Британія розірвали дипломатичні відносини і виплати припинилися, водночас і зникла медаль “Терра Нова”. Антон Лукич Омельченко відійшов у засвіти 1932 року. За сімейною легендою, в день смерті чоловік сказав рідним, що сьогодні помре. Умив лице, вдягнув нову сорочку і вийшов на ґанок читати газету. Серед ясного неба з’явилася кульова блискавка і вдарила чоловіка у плече. Так обірвалося життя українця, який першим ступив на берег Антарктиди. На його честь назвали бухту на березі Оутса (Земля Вікторії в Східній Антарктиді). 2012 року, в межах відзначення сторіччя від експедиції Роберта Скотта, на його честь також назвали скелю на острові Росса.

ВІДКРИТТЯ ПІВНІЧНОГО ПОЛЮСУ РОБЕРТ ПІРІФЕДЕРІК КУКХТО ПЕРШИМ ДІЙШОВ ДО ПІВНІЧНОГО ПОЛЮСУ ?Можливо, першою досягла північного полюса, експедиція американців Фредеріка Кука 21 квітня 1908 й Роберта Пірі 6 квітня 1909, хоча доказів, що вони досягли заявленої мети, немає. Кукову експедицію довгий час визнавали за брехливу через наклепи на Кука з боку Пірі, але останні дослідження довели реальність цієї експедиції.

Громадськість і Конгрес США визнали першість за останнім. Однак в 1916 році досягнення Пірі теж поставили під сумнів. Обидва факти залишилися непідтвердженими по ряду причин:примітивне навігаційне обладнання;супровід ескімосів, нездатних підтвердити досягнення;сумнівний хронометраж походу. Першу 100% доказову подорож на Північний полюс по суші зробили знову американці в 1968 році. Це виконала експедиція Ральфа Плейстеда. Прочитавши біографію обох дослідників, зрозуміло, що вони обидва мають повне право носити горде ім’я першовідкривача Північного полюса.

РОБЕРТ ПІРІФЕДЕРІК КУКздійснив 8 експедицій до Гренландії і зробив багато сенсаційних відкриттів, не раз перебуваючи на межі загибелі. Під час другої експедиції він подолав майже 2 тис. кілометрів на нартах (сани). В далеку дорогу Пірі проводжав його друг – Теодор Рузвельт. Пірі один раз врятував Фредеріка Кука від смерті, розкопавши його зі снігу і зігрів своїм тілом. Фредерік Кук брав участь в експедиціях Пірі в якості лікаря. У 1903-1906 роках Кук займався дослідженнями на Алясці і зробив спробу підкорити вершину Мак-Кінлі.

Д / з : Закінчуємо таблицю про дослідників . використовуємо для цього : матеріал презентації і параграфу 6