Презентація "Постмодерні тенденції поезії Оксани Забужко"

ПОСТМОДЕРНІ ТЕНДЕНЦІЇ В ПОЕЗІЇ ОКСАНИ ЗАБУЖКОЮлія Костирка. ЛЗЗСО І-ІІІст.№5

Особливості сучасного літературного процесу:заборонені теми (голодомор, сексуальність, наркотики, девіантна поведінка і т. д.), використанням нових стилістичних прийомів (постмодернізму, неоавангарду, неомодернізму), уживання ненормативної лексики та суржику, різноманітність та змішуванням жанрів, осмисленням соціальних проблем та історичної пам'яті.

ОКСАНА ЗАБУЖКО У сучасному літературному просторі найяскравішим представником українського постмодернізму є Оксана Забужко - відома українська письменниця, літературознавець, філософ, публіцист.

Творчість Оксани Забужко просякнута екзистенційними ідеями, причиною чого, скоріш за все, стала філософська освіта самої письменниці. Як і екзистенціалісти, постмодерністи сприймають реальне життя як театр абсурду, апокаліптичний карнавал, у якому людина втрачається, перетворюючись на маску, маріонетку. У перекладі з французької (еxistentialismе) та італійської мови (exsistentia) екзистенціалізм означає існування. Екзистенціоналізм – це напрям у філософії XX ст., що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі [15., c. 365]. Основним положенням екзистенціалізму є твердження: існування передує сутності. Письменники цього напряму в художніх творах «прагнуть збагнути справжні причини трагічної невлаштованості людського життя» [13., c. 365].

Провідні мотиви поезії Оксани Забужкофілософські домінанти: біблійні мотив гріховностіабсурдності буттясмерті й страхухудожнього часопросторументальної пам'яті

- Інтимна лірика. А все-таки я Вас любила, любила, любила! І це не минає — хіба осідає на дно…Важливо – як буде. А буде – як я напишу [5; 100].(«А все-таки я Вас любила»)Намалюйте по пам'яті,Намалюйте січневим снігом. Обличчя жінки, яка не чекає дзвінка.І озвучте годинником, що невпинно хвилини губить,Ці провалені в сутінь очі, німі і безвиразні...[5;31].(«Жінкам з цитринами»)

- Чорнобильська трагедія. Ах, ще светр недоплетений пальці чиїсь пам’ятає,І розгорнута книжка — в позначках од нігтів чиїхось!Як космічно, пронизливо-тихо за цею межею!На рудій поліровці дві плями (а може, то сльози?) —І надкушене яблуко, де надкус ще не взявся іржею,Мов упавши з чиєїсь руки, біля крісла лежить на підлозі…(«Припять») [5;40]. - Доля рідної мови, спасіння поетичного слова. Солов'їну, барвінкову,колосисту – на віки –українську рідну мовув дар мені дали батьки. Берегти її, плекатибуду всюди й повсякчас,бо ж єдина – так, як мати,мова в кожного із нас!(«Мова кожного народу»)

- Місце поета в суспільстві. Диригенте свічок! Таж, крім мене, ніхто Вас не чуєВ цьому залі, де люди дрімають над власним життям. Ну для чого це все, ну кому це потрібно, маестро?Озирніться на хвильку – таж ми в цьому залі одні!“Перша свічка чадить...[5;87].(«Диригент останньої свічки»)- Мотив абсурдності буття. Це естетика пози: ми втратили все, що мали(Якщо тільки ми що-небудь мали…), — окрім потреби. Зберігати позори. З клавіатури ребер. Добувається звук, що нагадує непомалу. Вщент розладнане піаніно, — але при тому. Гонору стільки, скільки у піаніста,Котрий завиграшки впоравсь з етюдом Ліста.н(«Вступ до естетики пози») [5;145].

- Війни й лихоліття. Первинний – страх. Він – батько усіх убивств…наші діти од страху спросоння кричать; ми од страху не спускаємо з рук автомата ні вдень, ні вночі! [5, c. 120]. («Самогобче дерево»)

Інтертекст у мистецтві постмодернізму є основним способом побудови тексту і полягає в тому, що текст будується з цитат інших текстів. Лінгвістичні механізми інтертекстуальності полягають у відтворенні в тексті елементів ранніх текстів через цитування, алюзії, ремінісценції, прийом «текст у тексті», повторювання образів, пародіювання, наслідування. [12, с. 183].

- Інтертекст у віршах. Це станеться, принце (кашель в партері)Свят-вечір, як вузол, розв’яже зима,Король з Полонієм стануть за двері – А я скажу Вам, що я сама…[5, c.36]. («Монолог Офелії»)

Поема-монолог «Клітемнестра»«Може я і не жінка – / я не хочу вищати й звиватись од смертної втіхи / навиліт прохромлена лезом сліпучим, у скалках смердючого поту / що опливає на мене липкими соками смерти…» [5, 167]«… о сину Атрея / так під тобою пручалась розпластана Троя / стріла поціляє в пругке, і живе, і охоплене тремом – це лань? Брісеїда?..» [5, 167]«Прясти, ткати / (розпускати – як та, що з Ітаки), трояндове тіло Егісфа / …натирати пестливим олійком – / насолода для пальців, заняття для пальців, та не для цариці…» [5, 168].

Відгомін національної історії та недавніх подій нашого українського суспільства.І, крізь наглий наплив голубого зубовного дзвону,Розумієш просте і гірке, як вино на розлив: Можна жити і так — все життя утікаючи з зони,Можна навіть писати — на вітер, обривками слів…Тільки множаться сполохи в скронях і небі блідому,Та срамотна вітчизна, як щоки од згадки, горить: Півжиття — за плечима. На плечах — ні слави, ні дому. А попереду — море, яке не здолаєш убрід. [5;126]. («Крим. Ялта. Прощання з імперією»)…І ми повернулись. Уже не курилося згарище. Рипіло в повіках од сохлих, збужавілих сліз.І ворон злітав, і кричав щось немовби: “Товаріщі!” —одчайним, придавленим криком —як ті, котрі бачать обрізнаставлений. Десь між руїн шурхотіла сполошнохода утікаючих звірів. Був світ — як пательняний спід. [5;135]. («Зворотня адреса,або Поема проводу»)

- Єдність зі своїм народом, вболівання за його долю.«Мої предки були народом — / Тим народом, якого нема» [5:66].(«Рядок з автобіографії») «Ото дитина, далебі! / Таж він таке до рук отримав! / Що міг привласнити собі / Не тільки славу — ймення Рима!»[5;40]. («Читаючи історію»)

«Дорога зі скла: LIVE» – п'ятий концертний альбом українського вокального дуету «ТЕЛЬНЮК: Сестри», який вийшов у 2012 році. Більшість композицій цього альбому становлять вірші Оксани Забужко.«…А все-таки я вас любила…»«Автопортрет без ревнощів»«А музика щемна»«Відлопотиш дощами».«Дорога зі скла I» («Сезон безнадії III»)«Жінка з цитринами»«Нічні метелики» («…а музика щемна в крові розгалузила стебла…»)«Новий закон Архімеда»New York, NY«Рядок з автобіографії»«Теорема»«Хлопчику, хлопчику, знято з підрамника…»«Я згоряю від ніжності – я обличчя твоє ліплю»

Оксана Забужко - видатна письменниця сучасності, гідна представниця української літератури ХХІ століття. У своїх віршах розкриває все різноманіття людських емоцій - іронію, жаль, співчуття й болісну любов. Будує художній світ на засадах української ментальності, використовує факти національної та світової історії.Її творчість спрямована на осягнення закономірностей історичного поступу народів, глибин людської екзистенції, що вводить український літературний текст у світовий контекст. У тестах поетеси помітно простежуються постмодерні тенденції сучасної літератури ХХІст.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Агеєва Віра. Жінка-авторка як інопланетянка : [Про Оксану Забужко]. Жінка як текст: Емма Андієвська, Соломія Павличко, Оксана Забужко: Фрагменти творчості і контексти. Упоряд. Л. Таран. Київ : Факт, 2002. С. 199-2052. Г. Месниця / Зрадниця / Феміністка / Міф про Клітемнестру в поезії Оксани Забужко. Слово і час. 2006. №6. С.53-63.3. О. Ф. Філософська антропологія та її методичні принципи. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрями. Хрестоматія: Навч. посібник / Упоряд. В. В., Лях, В. С. Пазенок. Київ: Ваклер, 1996. С.96-116.4. Денисова Т. Екзистенціалізм і сучасний американський роман. Київ: Наукова думка, 1985. 244 с. 5. Забужко О. Друга спроба : Вибране. Київ: Факт, 2005. 320с.6. О. Жінка-автор у колоніальній культурі. Українська мова та література. 2003. № 10. С. 9-11. 7. Забужко О. Незгасний маків цвіт. Всесвіт. 1990. №1. С.130-133.8. Літературознавчий словник-довідник. Р. Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. Київ: ВЦ «Академія», 1997. с. 522

9. Ніколенко О. М., В. І. Мацапура Літературні епохи, напрями, течії. Київ: Пед. преса, 2004. – 128 с.10. Новий тлумачний словник української мови : у 4 т., укл. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. Київ : Аконіт, 1999. Т. 2. 910 с.11. Пашник О. Трансцендентність як основа буття в ліриці. Вісник Запорізького національного університету. Запоріжжя: Філологічні студії. 2001. №4. С. 102-106.12. В. Визначальні художньо-стильові напрями і течії в літературі XX ст. Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. : В 4 кн. Київ, 2003. Кн. 1., c. 365

СПИСОК ДОВІДКОВИХ ДЖЕРЕЛ* Людмила Ткач. Стверджуючись у мовомисленні (творчість Оксани Забужко у трьох контекстах) https://md-eksperiment.org/post/20170720-stverdzhuyuchis-u-movomislenni-tvorchist-oksani-zabuzhko-u-troh-kontekstah https://ukr.school-essay.ru/zhittyepis-oksani-zabuzhko/https://lb.ua/culture/2016/04/23/333434_oksana_zabuzhko_pismennik_zavzhdi.html https://vseosvita.ua/library/urok-zitta-i-tvorcist-oksani-zabuzko-povist-kazka-pro-kalinovu-sopilku-350072.html http://oksanazabuzhko.blogspot.com/2016/11/blog-post.html Феномен творчості Оксани Забужко : інтелект-реліз / авт. укладач М. М. Максименко. Полтава, 2015. 24с. http://libgonchar.org/images/stories/Doc. S/2015/Zabugko.pdf https://litcentr.in.ua/news/2015-05-10-3326 Ірина Лобовик. Диригент останньої свічки https://md-eksperiment.org/post/20170720-dirigent-ostannoyi-svichki Світоглядно-естетичні аспекти поезотворчості Оксани Забужко. http://oksanazabuzhko.blogspot.com/2016/10/blog-post_24.html *(Покликання активні. Для цього їх потрібно скопіювати і вставити в пошук). *(Фото та схеми взяті із сайтів Інтернету).

Дякую за увагу!