Презентація "Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ кінця ХХ початку ХХІ століття"

Добра людина – криниця, наповнена золотом!Добре серце – диво-квітка в саду життя!Добре слово – ключ, яким відкривають серце!

Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ кінця ХХ початку ХХІ століття

Наше з вами завдання : зрозуміти феномен постмодернізмувизначити його головні риси ознайомитися з основними представниками та проблемами, які порушені у їх творах.

…ХХ століття здається полем величезного експерименту…Л. Андреєв

План. Постмодернізм – світоглядно - мистецький напрям. Особливості мистецтва постмодернізму. Головні прояви постмодернізму в літературі.

Постмодернізм — світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття ХХ століття  приходить на зміну модернізму. Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних.

? Пригадайте, які течії панували в літературі ХХ століття? Які риси притаманні їм?? Як ви думаєте, які історичні умови передували виникненню постмодернізму?? Чим запам’яталося ХХ століття?

Історичне тло виникнення постмодернізму. Космос. Екологічна криза. Ядерні катастрофи. Пошук нових засад співіснування. Зміна кордонів. Крах соціалістичної системи

Ключовим моментом раціональностіпостмодернізму є визнання того, що людина не хазяїн Всесвіту, вона істота, яка не височить над природою, а є частина її, міцно вкорінена у світові процеси й залежна від них. Людина своєю діяльністю порушує самоорганізацію природи, тому між ними виникає конфлікт. У зв'язку з цим є усвідомлення глобального взаємозв'язку живої й неживої природи, сприйняття світу як єдиного цілого. Ключ до цього — дія закону ентропії, яка в одну мить може перетворити світ на руїни. 

Аби вижити, суспільства сьогодні «змушені виробити й засвоїти менталітет, який є адекватним інструментальній могутності й передбачає надзвичайно високу міру терплячості, готовності до самокритики й компромісів» (А. Назаретян). Тому, у максимально широкому контексті під постмодернізмом розуміють «глобальній стан цивілізації останніх десятиліть, усю суму культурних настроїв і філософських тенденцій» (О. Вайнштейн), що пов’язані з відчуттям завершеності цілого етапу культур історичного розвитку, вичерпаності «сучасності»…Постмодерн – це «феномен, що передбачає діалог на основі взаємної інформації, відкритість, орієнтацію на розмаїття духовного життя людства» (Н. Маньковська). Як ви розумієте ці слова?

Питання. Постмодернізм – світоглядно - мистецький напрям

Постмодернізм. Художній напрям у літературі і мистецтвіДуховний стан, світовідчуттякризової епохи. Доба, етап розвиткулітератури і мистецтва. Стиль у сучасномумистецтві й літературіОсобливий спосіборганізаціїхудожнього світу. Сукупність літературно-мистецькихтенденцій, явищ, шкіл

Постмодернізм – це явище, що означає «певний стан душі», який характеризується критично – іронічним поглядом на життя. Постмодернізм заявляє про нетривалість і тимчасовість існування будь яких ідей, істини, способів пояснення світу, про ілюзорність існування самої людини. Він виступає проти насильства над людиною як духовного, так і фізичного, прагне до розмивання кордонів між елітарним та масовим, спрямований на інтерактивні форми спілкування з людиною. Найважливішою рисою постмодернізму є сумнів.

Гостре відчуття кризи. Розчарування, розгубленість. Відчай, вичерпність буття. Абсурд життя. Розрив соціальних і духовних зв'язків. Втрата моральних орієнтирів. Хаотичний, жахливий і химерний світ. Постмодерністське світосприйняття

Постмодерністи, завдяки гіркому історичному досвідові, переконалися у марноті спроб поліпшити світ, втратили ідеологічні ілюзії, вважаючи, що людина позбавлена змоги не лише змінити світ, а й осягнути, систематизувати його, що подія завжди випереджає теорію..

 Постмодернізм багато чим зобов'язаний своїм виникненням розвитку новітніх засобів масових комунікацій — телебаченню, відеотехніці, інформатиці та комп'ютерній техніці.

Ознаки постмодернізму:культ незалежної особистості;потяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого;прагнення поєднати, взаємодоповнити істини (часом полярно протилежні) багатьох людей, націй, культур, релігій, філософій;бачення повсякденного реального життя як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу;використання підкреслено ігрового стилю, щоб акцентувати на ненормальності, несправжності, протиприродності панівного в реальності способу життя;зумисне химерне переплетення різних стилів оповіді (високий класицистичний і сентиментальний чи грубо натуралістичний і казковий та ін.; у стиль художній нерідко вплітаються стилі науковий, публіцистичний, діловий тощо);суміш багатьох традиційних жанрових різновидів;сюжети творів — це легко замасковані алюзії (натяки) на відомі сюжети літератури попередніх епох;запозичення, перегуки спостерігаються не лише на сюжетно-композиційному, а й на образному, мовному рівнях;присутність образу оповідача;іронічність і пародійність.

{69 C7853 C-536 D-4 A76-A0 AE-DD22124 D55 A5}Модернізм. Постмодернізм. Скандальність. Конформізм (пристосовництво)Антиміщанський пафос. Відсутність пафосу. Емоційне заперечення попереднього. Ділове заперечення попереднього. Первинність як позиція. Вторинність як позиція. Оціночне в самоназві: «Ми — нове»Безоціночне в самоназві: «Ми — все»Декларована елітарність. Недекларована демократичність. Переважання ідеального над матеріальним. Комерційний успіх. Віра у високе мистецтво. Антиутопічність. Фактична культурна спадкоємність. Відмова від попередньої культурноїпарадигми. Виразність кордону «мистецтво —немистецтво»Усе може називатися мистецтвом

2. Питання. Особливості мистецтва постмодернізму

Виникнувши насамперед як культура візуальна, постмодернізм в архітектурі, живопису, кінематографі, рекламі зосередився не на відображенні, а на моделюванні дійсності шляхом експериментування зі штучною реальністю — відеокліпами, комп'ютерними іграми, диснеївськими атракціонами. Уособленням постмодернізму у сфері художньої творчості можна вважати концептуальне мистецтво (від лат. соnceptus - ідея, думка, уявлення), що вимагає не емоційної реакції при його сприйнятті, а інтелектуального осмислення. Концептуальне мистецтво репрезентує себе в таких формах, як відео-арт, інсталяція та перформанс. Воно виникло як заперечення засилля масової культури, уособленням чого стало телебачення. В рамках постмодерністського мистецтва формуються інші напрямки: хеппенінг, граффітізм, мінімалізм, соц-арт, оп-арт, поп-арт.

Перформанс або Перфоманс (англ. performance - вистава, спектакль, від perform) - одна з форм акціоністського мистецтва, де твором вважають дії автора, за якими глядачі спостерігають у режимі реального часу. В основі перформансу лежить уявлення про творчість, як спосіб життя. Людина, яка творить дійство, називається перфомер.Інсталяція (англ. installation) — художня техніка, яка використовує тривимірні об'єкти, призначені для зміни сприйняття простору людиною.Інсталяції можуть бути як постійними об'єктами, виставленими в музеях, або створюватися тимчасово в публічних та приватних просторах. Елементами інсталяції можуть бути різні об'єкти включаючи предмети, малюнки, звук, віртуальна реальність, інтернет та інші. 

Хеппенінг (від англ. to happen - відбуватися, траплятися) - театралізована акція за участю самого митця і глядача, що долає межу між ними. Відео-арт - напрямок в мистецтві, який для вираження художньої концепції використовує можливості відеотехніки, комп'ютера і теле – зображення.

Граффітізм Мінімалізм

Малярство. Поп - арт. Пітер Блек, Джо Тілсон і Річард Сміт – виконали перші роботи в стилі арту. Карта 1961року. Джаспер Джонс. Зебра 1983р. Енді Уорхол. Поп-арт (від англ. popular - популярний, народний) - напрямок, що прагне до подолання дистанції між елітарною і масовою культурою.

Оп-арт (скорочено від англ. optical art) - оптичне, або візуальне мистецтво, орієнтоване на моделювання простору і руху нетрадиційними для мистецтва засобами і розраховане на оптичний ефект.

Архітектура. В архітектурі стиль спрямований проти безликої стандартизації та програмового техніцизму

3. Питання. Головні прояви постмодернізму в літературі

РИСИ ПОЕТИКИ ПОСТМОДЕРНІЗМУВЗАЄМОДІЯ АВТОРА З ТЕКСТОМУМОВНІСТЬ ОБРАЗІВЕСТЕТИЧНА ГРАПОЛІФОНІЗМІРОНІЯКОЛАЖМІФОЛОГІЗМІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬПАРОДІЯ (ПАСТІШ)ЗАСТОСУВАННЯ КАТАЛОГУЕЛЕМЕНТИ МАСОВОЇЛІТЕРАТУРИСИНКРЕТИЗМ ТРАДИЦІЙСТИЛІВ, ФОРМ

Характерна риса постмодернізму – гра. За законами гри в них можуть відбуватись різноманітні події на грані реального та ірреального. Гра дає можливість вільного переходу з одного часу в інший, з дійсності – у світ підсвідомості тощо. До того ж естетична гра у творах постмодернізму нерідко поєднується з іронією, сміхом, а це завдання було засобом подолання драматизму буття. Ризома (фр. - кореневище) - 1) специфічна форма кореня, що не має стрижневого стебла;2) метафора “ ризома ” – антипод “ структури ” (чіткої ієрархічної системи) – поняття філософії постмодернізму, що фіксує принципово позаструктурний і нелінійний спосіб організації певного цілого. Симулякр (фр. симуляція)- у контексті філософії постмодернізму тлумачиться як “ точна копія, оригінал який ніколи не існував ”; копія копії, пустий знак, псевдо річ; образ, знак, не співвіднесений із реальністю; нереальний синтетичний продукт, комбінаторна модель у безповітряному просторі. Скриптор – той, хто пише. Протилежний категорії “ автор ”. Вважається, що автор епохи постмодернізму просто неспроможний створити щось нове. Художній текст літератури постмодернізму вирізняється яскраво вираженою інтертекстуальністю та іронічним пафосом.Інтертекстуальність (лат. Inter – між і textum – тканина, зв’язок, будова) – поняття постмодерної текстології, що тлумачить процес взаємодії тексту із широким культурним контекстом і є провідною художньою ознакою літератури постмодернізму.

ГЕРОЙ У ТВОРАХ ПОСТМОДЕРНІЗМУЛЮДИНА, ЩОПЕРЕБУВАЄ НА ПЕРЕХРЕСТІ РІЗНИХ ЧАСІВ, КУЛЬТУРНИХЕПОХЛЮДИНА, ЩО ЗАГУБИЛАСЯ У ПОВСЯКДЕННІ, ВТРАТИЛА ЗВ’ЯЗОК ІЗ ВСЕСВІТОМЛЮДИНА, ЩОГОСТРО ВІДЧУВАЄВЛАСНУ ВІДЧУЖЕНІСТЬ І ВТРАТУ ДУХОВНИХОРІЄНТИРІВЛЮДИНА ЕМОЦІЙНО ВРАЗЛИВА, ГОСТРО ВІДЧУВАЄДУХОВНУ АТМОСФЕРУСВІТУЛЮДИНА, ЩО НЕ ЗНАЄ КУДИ ЙТИ, У ЩО ВІРИТИ,ПРО ЩО ДУМАТИ, ДЕ СЕНСБУТТЯПРОДУКТ КРИЗИ БУТТЯ, ЩО ПОЗНАЧИЛАСЬ НА ЙОГО ВНУТРІШНЬОМУ СВІТІ

Головними рисами літератури і мистецтва постмодернізму є: Орієнтація постмодерної культури і на “ масу ”, і на “ еліту ” суспільства. Суттєвий вплив мистецтва на поза-художні сфери людської діяльності (політику, релігію, інформатику тощо). Стильовий плюралізм. Широке цитування у своїх творах мистецтва попередніх епох.Іронізування над художньою традицією минулих культур. Використання прийому гри під час створення творів мистецтва.

Представники постмодернізму

Умберто ЕкоІталійський письменник , філософ, лінгвіст, літературний критик , семіотик і медієвіст . Його батько працював бухгалтером . Шкільну освітуотримав при селезіанському монастирі . Баько хотів щоб син отримав юридичну освіту , але Умберто вступив до Туринського університету . Умберто Еко працював на телебаченні . Професор Болонського університету . У вересні 1962 року одружився з Ренатою Рамг , вчителькою мистецтв , з якою виховували сина й доньку . Помер 19 лютого 2016 року у своєму будинку в Мілані .“… в будь-якому творі ведеться діалог між створюваним текстом і рештою раніше написаних творів ”.

Сучасний австрійський письменник. Його роман «Останній світ» уважається одним із найкращих досягнень літератури постмодернізму. Крістоф Рансмайр«Останній світ» можна сприймати як суворий вирок людській цивілізації, що неминуче йде до загибелі, вичерпавши свою культуру, моральні й художні цінності. А можна — як «постмодерністську гру», у якій один художній текст уживається в іншому, стверджуючи «сталість мінливості» буття, спонукаючи читача вичитувати авторський «підтекст» і створювати свій власний «надтекст».

Англійський письменник, романіст і есеїст. Джон Роберт Фаулс. Фаулз неявно звертається до філософії екзистенціалізму, привносячи ідею істинного існування людини задля досягнення найбільшого результату в створенні прекрасного.

Італо Кальвіно італійський письменник. Народився в Сантьяго-де-лас-Вегас (Куба) у родині італійців-агрономів, спеціалістів із тропічної рослинності, Маріо Кальвіно та Евеліни Мамеллі. Освіту здобув в Італії, у Сан-Ремо, куди родина повернулася 1925 року. Моє життя моя дорога, моя печаль, моя тривога усе в тобі

Відомий американський письменник-романіст і прозаїк. Джозеф Хеллер

Американський прозаїк. Джон Барт. Барт — письменник, який творить не інтуїтивно: він конструює, узагальнює.

Патрік Зюскінд. Патрік Зюскінд - німецький письменник і кіносценарист . Виріс у баварському містечку Гольцгаузен . Карєра його розпочалася із роботи журналістом . Його батько Вільгельм Емануель Зюскінд – письменник , перекладач , журналіст , мати – вчителька фізкультури . Зюскінд мав природний нахил до літератури . Успіх прийшов після виходу його першого твору «Контрабас» . Найвідоміший твір Зюскінда «Парфуми» . Перекладено 46 мовами . Часто Зюскінд описує ( анти ) героїв , які шукають своє місце в цілому світі та в стосунках з іншими людьми . Оскільки Зюскінд сповідає відлюдницький спосіб життя , можна припустити , що він прагне виразити свої власні почуття , наочний приклад цього твору «Історія пана Зоммера»

Постмодернізм у сучасній українській літературі виявляється в творчості: Ю. Андруховича, Ю. Іздрика, Л. Дереша, О. Ульяненка, С. Процюка, В. Медведя, О. Забужко, В. Кураша та інших. Представники постмодернізму в Україні

Провідні характеристики літератури постмодернізму{08 FB837 D-C827-4 EFA-A057-4 D05807 E0 F7 C}1. Концептуальні засади постструктуралізм, деконструктивізм Світхаосмос, ризома. Людинасимулякр. Краса відносне, мінливе, невизначене поняття2. Пафос іронія3. Спосіб зображення інтертекстуальність4. Автор скриптор5. Читачактивний співтворець, інтерпретатор тексту6. Рід, жанргібридизація, мутація, синтез родів, жанрів літератури і науки, історії, філософії, літературознавства, масового та елітарного мистецтва7. Поетика застосування принципу гри; оголення прийому;карнавалізація; травестія, пародія, пастиш;дифузія великих стилів;еклектика художніх мов;багаторівнева організація художнього тексту;фрагментарність, колаж, монтаж

Сучасний автор, розуміючи всю безпідставність претензій на оригінальність індивідуальної творчості (адже головною тезою постмодернізму є впевненість у тому, що все вже було сказане до нас і нічого нового вигадати неможливо), перетворюється на «переосмислювача» відомих цитат, сюжетів, мотивів. У даному разі літературні запозичення є формою іронічного, пародійного діалогу з попередньою культурою.

Що ж таке постмодернізм?Які характерні ознаки постмодернізму?Чим різняться модернізм і постмодернізм?Які письменники представляють постмодернізм?

Прочитайте висловлювання літературознавців про постмодернізм, прокоментуйте їх. Яке з них вам найбільш зрозуміле?«…Постмодернізм – це відповідь модернізму: якщо вже минуле неможливо знищити, бо його знищення веде до німоти, його треба переосмислити: іронічно, без наївності…» (У. Еко).«Постмодернізм – не хронологічно фіксоване явище, а певний духовний стан… У цьому сенсі правомірним є твердженням, що кожна доба має власний постмодернізм…» (У. Еко).«Одне слово, земна куля переживає постмодерністський спад, напевне, найзначніший і найдоленосніший упродовж усієї історії людства. Принаймні – найпомітніший. Він, як заведено, плутає карти, але відкриває очі. Тому тільки сьогодні стає можливим – як це не парадоксально — краще визначити деякі загальні закономірності земного буття й уявити собі його саме у вигляді вічної зміни модерністських «злетів» і постмодерністських «спадів» (Д. Затонський).«Постмодернізм багато чим зобов’язаний своїм виникненням розвитку новітніх засобів масових комунікацій – телебаченню, відеотехніці, інформатиці, комп’ютерній техніці. Виникнувши насамперед як культура візуальна, постмодернізм в архітектурі, живопису, кінематографі, рекламі зосередився не на відображенні, а на модулюванні дійсності шляхом експериментування зі штучною реальністю – відеокліпами, комп’ютерними іграми, диснеївськими атракціонами. Ці принципи роботи з «іншою дійсністю, тими знаками культури, які покрили світ панциром слів, поступово просоталися й в інші сфери, захопивши у свою орбіту літературу, музику, балет» (Н. Маньковська).

Для мене, постмодернізм – це…На занятті я дізнався (лася)…Для себе я відкрив (ла)…Новим для мене було…