Презентація "Практична риторика. Оцінювальні жанри"

Оцінювальні жанри

Оцінювальні жанри — похвала, осуд, рецензія, характеристика — формують ціннісне ставлення людини до світу, у якому вона живе, а також до себе в цьому світі. Коли особа оцінює зовнішність, вчинок, поведінку, риси характеру (якщо це людина), зміст, форму (якщо це книжка або фільм), у неї формуються ціннісні орієнтири, розвивається критичне мислення, що важливо для здорового суспільства. Висловлюючи похвалу чи осуд, пишучи рецензію або чиюсь характеристику, особа має бути об’єктивною, тактовною, мати почуття міри. Упереджене ставлення, занижена оцінка в рецензії чи характеристиці свідчать про такі негативні якості її автора, як недоброзичливість, заздрість, злостивість і под., тому важливо бути об’єктивним і доброзичливим. Коли даєте оцінку людині або якомусь твору, треба усвідомлювати, що вона (ця оцінка) є для тієї людини чи автора твору не покаранням, а стимулюванням, заохоченням до роботи над удосконаленням у подальшому. Поради щодо створення оцінювальних жанрів: • прагніть до об’єктивності; • оперуйте переконливими аргументами; • не відходьте в змісті висловлювання від тези; • у будь-якому оцінювальному висловлюванні шукайте позитив навіть тоді, коли рецензована робота відверто слабка; • уникайте у своїх формулюваннях гнівної тональності. Оцінювання зазвичай здійснюють за різними ознаками: правильно/неправильно; важливо/неважливо; добре/погано; змістовно/незмістовно; повно/поверхнево; красиво/некрасиво і под. Причому в основу одного жанру може бути покладено одну чи кілька ознак

Похвала — оцінювальний жанр, завдання якого — стимулювати людину, оцінити її роботу, докладені зусилля, талант тощо. Похвала має бути дозованою, конкретною, виваженою, не надто емоційною. Адже є люди, у яких від похвали виростають крила, і вони будь-що намагаються в майбутньому виправдати похвалу, довести, що вона була дана не авансом, а заслужено. А є такі, хто після похвали згортає крила й спочиває на лаврах. Тож важливо бути тонким психологом, коли вдаєтеся до такого оцінювального жанру, як похвала.

Називають різні мотиви похвали:1) привернення до себе уваги, намагання сподобатися, показати своєставлення;2) вдячність за послугу;3) бажання одержати щось у відповідь;4) нейтралізування комунікативних невдач;5) бажання покращити стосунки;6) намагання підтримувати контакт з людиною тощо . Щоб похвала не набула ознак лестощів, варто бути щирими у своїхнамірах, правильно обирати предмет похвали. Наприклад, якщо людинавтомлена, виснажена чи перебуває під впливом життєвої невдачі, потрясіння, не варто говорити про те, який у неї неперевершений вигляд.

Осуд — оцінювальний жанр, мета якого — висловити негативне оцінне ставлення мовця до адресата, висловити свою реакцію на невідповідність об’єкта оцінки певним нормам. Для висловлення осуду вживають оцінну лексику негативно-емоційного забарвлення. Вираження осуду може бути прямим і непрямим. Мета — висловити несхвальне ставлення та/або вплинути на співрозмовника, викликати в нього почуття провини, змінити його поведінку. Той, хто висловлює осуд, має заслужити це право своїми людськими та/або професійними якостями. Осуд благотворно впливає на адресата лише тоді, якщо його висловлює авторитетна людина. Похвала й осуд – однотипні жанри, що у структурі мають такіскладники: об’єкт, предмет оцінювання; оцінне ставлення (позитивне чинегативне); підстави для оцінки; класифікація оцінки. Ці компоненти мають упохвалі й осудові різне наповнення (змістове і словесне), зумовленекомунікативною полярністю висловлювання. Похвала й осуд – однотипні жанри, що у структурі мають такі складники: об’єкт, предмет оцінювання; оцінне ставлення (позитивне чи негативне); підстави для оцінки; класифікація оцінки. Ці компоненти мають у похвалі й осудові різне наповнення (змістове і словесне), зумовлене комунікативною полярністю висловлювання.

Рецензія — письмовий оцінювальний жанр, мета якого — оцінити мистецький чи науковий твір. У ній указують тему або найменування рецензованої роботи, її автора; визначають актуальність і правильність вибору теми; оцінюють систему доказів, повноту розкриття проблеми, наявність чітких висновків, якість оформлення роботи; указують на переваги й недоліки, що є в роботі. У кінці рецензії формулюють висновок про те, чи варта робота уваги, чи можна її рекомендувати до друку, використовувати для певних потреб тощо.

Характеристика — зазвичай письмовий оцінювальний жанр, мета якого — опис, визначення істотних, прикметних особливостей, ознак кого- або чого-небудь. Це може бути офіційний документ, у якому міститься відгук, висновок про чиюсь трудову або громадську діяльність, моральні якості людини. Основні реквізити характеристики: • назва документа й прізвище, ім’я, по батькові того, кому видано характеристику; • рік народження, освіта; • текст із зазначенням терміну роботи або навчання, ставлення до виконання своїх службових обов’язків чи навчання, рівень професійної майстерності, авторитет у колективі; • дата складання; • підпис відповідальної службової особи. Текст характеристики пишуть від третьої особи. Також є технічна характеристика (наприклад, мосту, будинку, приладу), характеристика рис персонажа, усна характеристика людини тощо.

1. Прочитайте афоризми. Який зміст ви вкладаєте в слова «характер»,«самовдосконалення»?1. У кожного з нас є свої звички. Саме вони керують поведінкою, впливаютьна формування індивідуального погляду на життя. Характер, як правило,формується під впливом багатьох обставин. Те, як людина звикає діяти,перебуваючи у певній ситуації, визначає його подальші кроки і досягнення. Характер дійсно впливає на поведінку. Різні люди в схожих ситуаціяхдіють неоднаково (Аристотель). 2. Людина − це єдина система, здатнарегулювати сама себе в широких межах, тобто може самоудосконалюватися (П. Павлов).2. Прочитайте уривок з елементом художньої характеристики героя. Подібно до них охарактеризуйте близьку вам людину.1. Се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. Батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із нимміж старцями… Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, бага-тий досвідом життя й знанням людей та обставин, Захар Беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу,про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. Незважаючи на глибокустарість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний... Сад, пасіка й ліки − себула його робота» (І. Франко).

3. Прочитайте уривок з художньої самохарактеристики. Як автор розповідає про себе: сумно, весело, іронічно, сатирично? Наскільки важливо вміти охарактеризувати себе? Назвіть ситуації, у яких ці вміння можутьзнадобитися. Зробився я Остапом Вишнею, та й почав писати. Сиджу собі та й пишу. Робитибільше нічого, папір є, робота не важка − не те, що там шість годин у яку-небудь книгу рахунки записувати. Спочатку було тяжкувато, бо папір попервах був поганкуватий і чорнило не дуже добре, та й олівці часто ламались, а потім, як «Книгоспілка»взялась постачати добре канцприладдя − стало легше. Уже й промокачка появилася, вже не доводиться тобі твори до стінки ліпити, щоб не розмазувалося, − творикращими виходять, чепурнішими. Потім купив портфеля − зробився вже справжнімсолідним письменником. Роки собі минають − стаж собі набігає. Ах, яка це хороша штука − стаж! Він так сам по собі не помітно набігає, а здорово нашого брата підтримує. А там за стажем, дивись, і «маститість» прийде. Колись писалося! Ех, і писалося! А тепер би ще писалося, та, знаєте, треба підмемуарити життя пройдене. А то перед історією буде ніяково (Остап Вишня).

4. Прочитайте характеристики відомих особистостей чи літературнихгероїв/героїнь. Зробіть висновок про кожного/кожну з них, про те, щовам у них найбільше імпонує. Що ви цінуєте в людях? За що люди маютьцінувати вас?1. Вона завжди була масштабною людиною, ще в університеті, − згадує Сергій. Рахманін. − Вона була дуже харизматичною навіть у 17-18 років. Мені вонаподобалася принциповістю та почуттям гумору. Вона вже тоді вміла відокремлювати масштабне від дрібного. Людей, які вміли це робити, було небагато. А їй це вдавалося. Узагальнювати, писати не просто прогноз, а сценарій (С. Рахманін про Ю. Мостову).2. Сірка також називали перевертнем, характерником, а турки— Урус-Шайтаном. Рік і місце народження отамана невідомі. За одними даними, народився він на початку XVII століття, приблизно між 1605−1610 роками, у родині шляхтича на Поділлі. За іншими − Сірко родом із козацької слободи Мерефи Слобідської України. Згідно з переказами, вже саме народження Сірка було досить незвичайним: хлопчик народився із зубами, чим перелякав присутніх! Батько спробував згладити ситуацію, заявивши, що Іван «зубами гризтиме ворогів». Але це мало заспокоїло селян. До дитини ставилися з побоюванням. Що не дивно, бо з дитинства майбутній козак виявляв незвичайні здібності, які згодом стали просто надприродними…Сірко здійснив близько 50 військових походів, не зазнав жодної поразки. Пронього розповідали абсолютно неймовірні речі… Мовляв, його не беруть ні куля, ні меч, він − перевертень, який може перетворюватися на вовка! І ще − він «великий характерник». Так у Запорізькій Січі називали людей, яких нині величали б магами чи екстрасенсами

5. Чи задоволені ви собою? Як ви оцінюєте власні ділові якості? Напишіть самохарактеристику за такою схемою:1. Культура моєї праці, уміння досягати високої якості в роботі, раціональнопланувати трудові операції; організованість, наполегливість, елементи творчості у праці − кмітливість, фантазія, здатність самостійно вирішувати задачі.2. Мої здібності, творчі нахили, у чому вони проявляються.3. Мої знання, ерудованість; до яких видів діяльності я проявляю інтерес; якце виражається?4. Моя поведінка: мої переваги й недоліки5. Моя культура спілкування: вияв доброзичливості, тактовності, ввічливості;мої стосунки з однолітками й дорослими.6. Мій зовнішній вигляд, уміння зі смаком одягатися.7. Мій стан здоров’я; виявлені протипоказання до конкретної сфери трудовоїдіяльності.

6. Об’єднайтеся командами по 5-6 осіб. Напишіть короткі характеристики кожного учасника, зазначаючи в них по 10 позитивних і 10 негативних якостей. Після написання виконайте запропоновані завдання:1. Порівняйте написані в попередній вправі самохарактеристику й характеристику, написану учасником команди про вас.2. Які позитивні й негативні якості означили у вас більшість учасників.3. Які з них збіглися з вашими уявленнями про себе? Які не збіглися?4. Що означає і як виявляється в вашій поведінці кожна з умовно «негативних»зазначених учасниками якостей?5. Як, на ваш погляд, може вплинути одержана інформація про вас на процесвашого самовдосконалення? Чи бажаєте ви позбутися зазначених учасниками умовно «негативних» рис і в який спосіб?7. Напишіть дві характеристики одного з ваших одногрупників: першу — в офіційно-діловому стилі, а другу — у розмовно-побутовому.

8. Прочитайте наведені тексти. Яка тема їх об’єднує? Наскільки для людини важливо, як її характеризують інші люди? Чи актуальна нині самохарактеристика? Відповідь обґрунтуйте.1. У центрі філософії Сократа — людина, але він її розглядав насамперед якморальну істоту, тому філософія Сократа − це етичний антрополізм. Головним предметом бесід Сократа були питання етики − питання про те, як треба жити. Його мета − виховати в своїх учнів філософів. Він виходив із фалесівського «Пізнай самого себе» і «Я знаю, що я нічого не знаю». Поставивши у центр своєї філософії людину, Сократ стверджує, що пізнати світ людина може тільки тоді, коли пізнає себе, свою душу, вчинки.2. Самооцінка пов’язана з однією із центральних потреб людини — потребоюв самоствердженні, із прагненням знайти своє місце в житті, cтвердити себеяк члена суспільства в очах навколишніх і у своїх власних. Під впливом оцінки навколишніх в особистості поступово складається власнеставлення до себе й самооцінка своєї особистості, а також окремих форм своєїактивності: спілкування, поведінки, діяльності, переживань.

9. Прочитайте текст і виконайте завдання.10. Укладіть і запишіть словник уживаних лексичних одиниць дляжанру осуду.

Тести. Оцінювальні жанри: А Похвала, осуд, рецензія. Б Стосунки у родині, привітання. В Характеристика, оголошення. Г Вибачення, делікатність2. До оцінювальних жанрів НЕ належить А характеристика. Б осуд. В лист. Г рецензія3. Жанр,який описує, визначає істотні особливості й ознаки кого-небудь чи чого-небудь,це: А похвала. Б лист. В характеристика. Г рецензія4. Від якої особи пишуть текст характеристики?А від першоїБ від другоїВ від третьої

5. Жанри,які стимулюють, заохочують до роботи, це: А оцінювальніБ етикетніВ інформаційніГ діалогічні6. Характеристика - це... А) схвалення особистості Б) негативна думка про особу. В) оцінка будь-якого твору Г) оцінка ділових й моральних якостей людини7. Рецензія - це... А) оцінка моральних рис особи Б) схвалення діяльності людини. В) негативна думка про особистість Г) оцінка будь-якого твору мистецтва8. З яким жанрами може поєднуватися похвала ?А) подання Б) вибачення. В) листування Г) привітання9. Мовленєвий жанр, метою якого є щире й об'єктивне висловлення, схвалення особистості - це... А) рецензія Б) характеристика. В) похвала Г) осуд10. Мовленєвий жанр, метою якого є висловлення негативної думки - це... А) похвала Б) рецензія. В) характеристика Г) осуд

Питання для самоперевірки:1. Який зміст ви вкладаєте в слово характеристика?2. Із яким жанром має спільні риси характеристика?3. Як часто вам доводиться давати комусь характеристику?4. Чи потрібні вам знання про характеристику і вміння складати її? Де саме?5. Що означає схарактеризувати просте речення й улюбленого літературного героя?6. Наскільки для людини важливо, як її характеризують інші люди?7. Чи часто вам доводилося писати або виголошувати самохарактеристику?8. Наскільки важливо вміти охарактеризувати себе? Назвіть ситуації, у яких ці вміння можуть знадобитися