Презентація . Практичне заняття. Тема: "Галицько-руська матиця"

Практичне заняття Галицько-руська матиця . Галицько-руська матиця

Повторюємо вивчений матеріал.1. Якими були особливості українського руху під час революції 1848 –1849-х рр.?2. Які факти підтверджують стихійне зростання національної свідомості українських селян у роки революції?3. Які результати й історичне значення революційних подій 1848–1849-х рр.на західноукраїнських землях?

Тестові завдання по теміЩо стало передумовою національного відродження на західноукраїнських землях наприкінці XVIII — на початку XIX ст.? А реформи Марії Терезії та Йосифа II Б утворення українською інтелігенцією політичних організацій В створення гуртка «Руська трійця» Г запровадження загального виборчого права

Які наслідки мали події європейської «весни народів» для українського селянства на західноукраїнських землях?А здобуло широкі виборчі права Б скасовано панщину. В отримало право на трудову еміграцію Г було ліквідовано сервітути

Яка подія дала поштовх до створення Головної Руської Ради? А реформи Марії Терезії та Йосифа II Б польське повстання 1830 р. В революція 1848—1849 рр. Г селянське повстання під проводом Л. Кобилиці

Чого домагалася Головна Руська Рада під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії?А повалення монархії та об'єднання Галичини з Наддніпрянською Україною. Б побудови федерації слов'янських народів та входження Галичини до її складу. В створення незалежної держави на теренах Галичини, Закарпаття та Буковини. Г поділу Галичини за етнічним принципом і надання її східній частині автономії

Вагомим прикладом активної суспільної діяльності Головної Руської Ради під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії було: А створення «Руської трійці», видання «Русалки Дністрової» Б видання «Зорі Галицької», скликання Собору руських учених у ЛьвовіВ організація Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Слов'янського з'їзду в ПразіГ заснування Руського інституту при Львівському університеті, товариства «Просвіта»

Досліджуємо історичне джерело. ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯМÀТИЦЯ — громадське культурно-освітнє товариство в південно- й західнослов’янських країнах XIX — початку XX ст. ?Із праці західноукраїнського історика Миколи Голубця. Постання сербської (1828) та чеської «Матиці» (1830), як культурноосвітніх центрів тих народів, примусило й галицьких українців подумувати над організацією аналогічної установи ще перед 1848 роком. На засіданні Головної руської ради 16 червня 1848 р. проголошено заснування «Галицько-руської матиці», що по статуту мала видавати й поширювати в масах добрі й корисні книжки для укріплення віри й моральності, поширення знання, розвитку красномовства, каліграфії, техніки, господарствай педагогії. Яку мету ставило перед собою товариство ?!

Досліджуємо історичне джерело. ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ?Зі статті сучасного українського історика Олександра Седляра. Безпосереднім ініціатором створення такого товариства, яке отримало назву (за аналогією з подібними товариствами в інших слов’янськихнародів) Галицько-руської матиці, був Іван Гуркевич. Він зробив відповідну пропозицію на засіданні Головної руської ради... а вже 28 травня Рада схвалила статут товариства... На наступному засіданні 4 червня голова ГРР Михайло Куземський оголосив про заснування товариства і запросив охочих вступати до нього. Відразу близько 50 русинів, переважно зі Львова, стали першими засновниками «Матиці». Михайло Куземський

Досліджуємо історичне джерело. ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ?Зі статті сучасного українського історика Олександра Седляра. Незабаром після заснування Галицько-руської матиці виявилося, щонеобхідно не лише зібрати гроші на друк, а й скликати потенційних авторів і взаємно порадитися. Це і зробили, скликавши на 19–26 жовтня 1848 р. З’їзд (Собор) руських вчених, який одночасно став загальними зборами «Матиці». Яке завдання ставило перед собою товариство ?Зі спогадів Якова Головацького. Дня 7/19 жовтня в четвер 1848 р. ... О другій годині зійшлися для відкриття собору всі зібрані члени і многіє гості до музейної зали. Красноприбрані стіни сильно вразили очі всіх присутніх. Перший раз Русини бачили себе в місці, де їм все припоминало народність. Під образом державного монарха розміщувались дві хоругви синьо-жовті... вікна і стовпи украшені були народними барвами... Перший з’їзд руських учених під синьо-жовтими прапорами у Львовів жовтні 1848 р

Досліджуємо історичне джерело. ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯЗі статті «Яка есть цель Галицко-руской Матици?» Степана Качали. Постало товариство «Руська матиця». Уже на першому зборі, а пізніше на загальному зборі в 1865 р. були установлені такі завдання:1) Триматися того язика, яким говорить народ.2) Писати так, як більшість народу вимовляє.!Зі Статуту Галицько-руської матиціСоєдиненіє къ розширенію письменности въ головном граде Львовіпід именем: Галицка руска матиця старатися будетъ печатати и подаватинародові по найменшій ціні... книги к утвержденію веры и обичайності, крозширенію відомостей, к розвитію красноречія, краснописанія, техники(ремесла), господарства і педагогіки або доброго виховання...

Досліджуємо історичне джерело. ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ?Основні етапи діяльності товариства!Сучасний український дослідник історії західних земель . Феодосій Стеблій про тематику видань Галицько-руської матиціВидавнича діяльність Галицько-руської матиці була особливо активною до середи ни 1880-х років. До цього часу старанням товариствавидано понад 80 книжок, серед яких переважали роботи загальноосвітнього змісту, праці з ремесла, сільського господарства, педагогіки,шкільні поручники, серед яких була і «Читанка» Маркіяна Шашкевича... Які книжки переважно видавалися? Чомуїх було небагато?За дослідженням сучасного історика Петра Вівчарика...низка чинників усередині Галицько-руської матиці зумовили те, щотовариство фактично перебувало в руках групи діячів, які не були готовими до напруженої просвітницької праці, відділи «Матиці» не виконувалив повній мірі зобов’язань, покладених на них... внаслідок чого «Галицькоруська матиця» так і не змогла сповна використати свій потенціал. Поясніть, чому діяльність товариства була недостатньо активною

Домашнє завдання. Повторити Розділ ІІ.