Урок на тему: " Освіта України другої половини ХІХ ст."

Тема. Освіта України другої половини  ХІХ ст.

Мета: визначити особливості розвитку української культури другої половини ХІХ ст., а також схарактеризувати стан розвитку освіти на українських землях в даний період; розвивати в учнів уміння й навички критичного мислення, роботи з текстовими джерелами, аналізувати їх, робити висновки, узагальнення, висловлювати й доводити свою точку зору, складати зв’язну розповідь; виховувати в учнів естетичні смаки та уподобання.

Основні поняття: культура, освіта.

Обладнання: роздавальні картки з текстовими джерелами, підручник, проектор.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з використанням методів критичного мислення

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати стан освіти в Україні у другій половині ХІХ ст.;

• на основі різних джерел інформації: визначати й характеризувати основні чинники та особливості розвитку культури данного періоду; порівнювати ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури з сучасними цінностями українського суспільства; характеризувати й оцінювати внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.

 

Освіта надає людині гідність, та й раб починає

 усвідомлювати, що він не народжений для рабства.

(Дені Дідро)

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

 Методом «Правильні та помилкові твердження» -учні повинні встановити істинні чи хибні запропоновані твердження:

1)Шкоду від освіти царизм повязував із вільнодумством і розвитком національної самосвідомості.                                                                  (правильне)

2)На початку 19 ст. в Україні було реформовано систему освіти на загальноімперський зразок.                                                                                                                                                                              (правильне)

3)Освіта в Україні була  демократичною і всестановою. (помилкове)

4)Царизм всіляко підтримував розвиток освіти, через що кількість учнів і шкіл в Україні значно збільшилася.                                              (помилкове)

5)Середню освіту учні здобували в парафіяльних і повітових школах.

                                                                                               (помилкове)

6)Поступово розширювалася мережа середніх професійних навчальних закладів.

                                                                                               ( правильне)

7)Завданням університетської освіти була «підготовка юнацтва до вступу в різні звання державної служби», тобто державних чиновників.

                                                                                                (правильне)

8)У Західній Україні навчання в школах  повністю здійснювалося українською мовою.

                                                                                                (помилкове)

Метод «Історичний прогноз» 

Як ви думаєте, чи змінилася освітня політика російського та австрійського урядів у другій половині ХІХ ст.? Як саме? Чому ви так вважаєте?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. У другій половині ХІХ ст. Україна залишалася поділеною між двома імперіями — Російською та Австро-Угорською.Відсутність національної держави та антиукраїнська політика російського та австрійського урядів, безумовно, накладали негативний відбиток на стан та розвиток культурних процесів. Але, незважаючи на це, українська культура продовжувала розвиватися як культура українського народу і характеризувалася величезними досягненнями в усіх її сферах.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1.Особливості розвитку культури.

За допомогою методу «фішбоун» учні опрацьовують питання «Особливості розвитку культури». На початку ставиться  проблема: Які фактори впливали на розвиток культури в другій пол. ХІХ ст .?, яка записується в голові скелета риби.

Наступне завдання: опрацювавши історичні джерела, визначити фактори, що позитивно(записуються у верхній частині схеми) і негативно впливали(записуються у нижній частині схеми) на розвиток освіти.

висловлювати свої думки з приводу факторів, які позитивно та негативно впливали на розвиток української культури другої половини ХІХ ст. Далі, з метою більш детального з’ясування цього питання, учитель пропонує учням опрацювати два документи.

Документ № 1

«У другій половині ХІХ ст. відбулося територіальне роз’єднання українських земель, завершилося формування української нації, ускладнилася соціальна структура та політизувалося суспільне життя. Всі ці явища та процеси залишили помітний відбиток на розвиткові культурної сфери. Зокрема, буржуазні реформи розширили межі культурно-просвітницької діяльності, створили нові умови для позитивних зрушень у культурі. Поява альтернативних центрів влади (земств), гласність, правовий захист прав людини, перетворення університетів на осередки вольнодумства суттєво змінили атмосферу в суспільстві, створили передумови для переходу до цивілізованіших форм співжиття. Традиційний монолог офіційної влади дедалі більше поступався місцем діалогу влади з суспільством. Позитивним зрушенням у культурній сфері сприяли і модернізація економіки та завершення промислового перевороту, які зміцнили матеріальну базу культури, стимулювали розвиток освіти та науки. Домінуюча в перші пореформені роки ідеологія народництва не тільки кликала до здійснення революції, вона орієнтувала увагу інтеліґенції на селянство, у середовищі якого збереглися в незайманому вигляді християнська мораль та національна культура. Ця орієнтація зумовила вивчення проблем етнографії, фольклору, мови, а також стимулювала бажання в значної частини української різночинної інтеліґенції активно сприяти народній освіті, підвищувати культурний рівень селянства». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 273–274)

Завдання

Визначте чинники, які позитивно впливали на розвиток української культури другої половини ХІХ ст.

Документ № 2

«Водночас у пореформений період існували чинники, які заважали розквіту української культури, помітно деформували процесс її розвитку. Відсутність в українців власної національної держави, асиміляторська політика Російської імперії призвели до трагічних наслідків — еміграції значної частини інтеліґенції за кордон; залучення елітної частини українських інтелектуалів (М. Гоголь, В. Короленко, К. Ушинський, І. Грабар та ін.) у розбудову російської культури. Контрреформи 80–90-х років суттєво звузили поле культурницької діяльності, посилили консервативні настрої в суспільстві, на деякий час блокували активність національної інтеліґенції. Безумовно, не сприяв поступальному розвиткові української культури і низький відсоток українців у містах, які дедалі більше перетворювалися на інтелектуальні центри й осередки активного політичного та культурного життя». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 274)

Завдання

Визначте чинники, які негативно впливали на розвиток української культури другої половини ХІХ ст.

Складання узагальнюючої таблиці

Після опрацювання документів учні роблять висновок про особливості розвитку української культури в даний період, порівнюють свої відповіді із твердженнями, записаними на дошці, складають узагальнюючу таблицю.

Чинники, що позитивно впливали на розвиток культури

Чинники, що негативно впливали на розвиток культури

Реформи 60–70-х років (скасування кріпацтва, реформа освіти, земська,судова, міська реформи), які розширили межі культурно-просвітницької діяльності та створили нові умови для позитивних зрушень у розвитку культури.   Модернізація економіки, розвиток фабрично-заводського виробництва, завершення промислового перевороту, розвиток ринкових відносин стимулювали розвиток культури, особливо освіти та науки. Активна культурно-просвітницька діяльність діячів суспільно-політичного та національно-визвольного рухів

Відсутність власної державності,антиукраїнська політика російського та австрійського урядів (русифікація, полонізація, мадяризація, понімечення українського населення). Численні заборони урядів обох імперій (Валуєвський циркуляр, Емський указ, контрреформи 80–90-х років тощо). Переслідування з боку влади передових діячів української культури, еміграція за кордон частини української інтеліґенції

Висновок: розвиток української культури другої половини 19ст. проходив в складних суперечливих умовах. Однак ряд факторів позитивно позначилися на українській культурі даного періоду.

 

За нових умов господарювання та життєвих можливостей в народу формувався все міцніший потяг до грамоти. «Селяни один за одним самі посилали дітей у «науку», -писав у 1862 році журнал «Основа»

2.Складання концептуальної таблиці  «Стан початкової середньої і вищої освіти». Опрацювати підручник ст..251-254 (Робота в парах)

Стан освіти в Україні в другій половині ХІХ ст.
Освіта	Наддніпрянська Україна	Західноукраїнські землі
Початкова	Недільні школи для дорослих; початкові народні училища; церковнопарафіяльні школи	Початкові школи, які виходять з-під опіки церкви до світських органів влади
Середня	Класичні та реальні гімназії; інститути шляхетних дівчат, приватні пансіони,ремісничі, нижчі промислові, комерційні, технічні, сільськогосподарські училища,учительські семінарії	Гімназії: в Галичині: 6 українських і 29 польських; на Буковині: 2 німецько-угорські; у Закарпатті: 3 німецько-угорські
Вища	Харківський, Київський і Новоросійський університети. Ніжинський історико-філологічний інститут, Харківський ветеринарний інститут, Південноросійський технологічний інститут у Харкові,Київський політехнічний інститут, Вище гірниче училище в Катеринославі	Львівський та Чернівецький університети; Технічна академія у Львові, Львівська академія ветеринарної медицини

Завдання

1. Які зміни в розвитку освіти в Україні відбулися в другій половині ХІХ ст., порівняно з першою половиною ХІХ ст.?

2. Порівняйте стан освіти на українських землях під владою Російської та Австрійської імперій.

 

 

Зробіть висновки щодо стану розвитку  освіти на основі даних діаграм:

Пропоную вашій увазі фоторяд «Заклади вищої освіти  в Україні»

3.Розвиток освіти в нашому краї в другій пол. 19 ст.

Питання до учнів: Як ви думаєте, що це за будівля. (макет першої типової школи у Добровеличківці)

Питання: Як земська реформа 1864 року вплинула на розвиток освіти в нашому краї?

Пошукова робота учнів

   Із 70-х років 19 ст. на розвиток народної освіти позитивно вплинули саме земства. Вони організовували широку шкільну мережу, дбали про підготовку вчителів, давали кошти на утримання шкіл.

1893 року на Єлисаведградщині діяла 291 початкова школа всіх типів, де навчалося 14887 учнів. Із 71 земської школи лише 43 розміщувалися в спеціально споруджених для них будинках. Значна частина приміщень була вкрита соломою і очеретом. 1898 року діяли 80 земських закладів у тому числі 5 двокласних та 75 однокласних. Сільські діти відволікалися від навчання на осінні та весняні польові городні роботи; взимку не всі мали теплий одяг і взуття, щоб іти на навчання, у тому числі й на велику відстань. 1-2-класні міністерські й земські школи діяли тільки в містах та великих селах, куди потрібно було добиратися пішки або наймати там квартиру.

У початкових школах надавалися переважно елементарні знання з російської мови, арифметики, вивчався Закон Божий. Водночас українські діти не мали можливості на своїй землі отримувати освіту рідною мовою. Коли відкривалися школи з використанням рідної мови навчання, то їх невдовзі закривали, тому що забороняла влада. 

Доведіть, що на кінець 19 ст. на Добровеличківщині існували паростки освіти?

 

До реформи 1861 року питанням народної освіти в селі Ревуцькому (Добровеличківці) ніхто не займався. Дітей поміщиків навчали гувернантки, заможних попи, а діти сільської бідноти ніде не навчалися. Тільки з утворенням земства, які серед інших питань почало займатися і народною освітою, у 1885 році у поміщика Ревуцького було куплено будинок, в якому обладнано дві класні кімнати. Таким чином, створено першу школу.

Першими вчителями в школі були: завідувач школою Гутовський Микола Якович та Соколов Іван Пантелеймонович. Вони віддали багато турбот організації шкільного життя дітей, їх навчанню, користувалися незаперечним авторитетом серед населення.

На той час навчання не було обов’язковим. Записували до школи дітей заможних батьків, переважно хлопчиків. Не випадково на 2378 осіб населення в містечку було писемних лише 300 чоловік і 110 жінок. З дальшим розвитком селища, на вимогу населення ( в одних джерелах вказано 1887 рік, в інших – 1894 рік) було побудовано двокласну міністерську школу, в якій навчалося 100 хлопчиків і 15 дівчат. Школа мала добрий сад, при ній діяли курси садівництва. [1] .  У 1905 – 1906 навчальному році тут уже навчалося 163 юнаки і 48 дівчат, переважно діти заможної частки містечка і навколишніх сіл. Ця школа спеціальності не давала. Закінчивши її, можна було працювати писарем, працівником пошти або панським прикажчиком.

Додаткова інформація

У селі Піщаний Брід  у1894 році було відкрито земську двокласну школу та діяла церковно-парафіяльна школа. У цих двох закладах працювало троє вчителів, які навчали 133 хлопчики і 29 дівчаток. У 1875 році в селі було 228 чоловік, які знали грамоту.

А ось в селі Тишківка у 80- х роках 19 ст. працювало дві школи, розміщені в селянських хатах: трирічна земська на 188 учнів і дворічна церковнопарафіяльна на 43 дітей,в якій навчалися діти заможних батьків.

Паростки освіти в минулому столітті пробивалися і в інших населених пунктах Добровеличківського району. У 1877 році була заснована станція Помічна, але лише в 1913 році було відкрито трикласну школу. Спочатку вона містилася у казармі колійного майстра, а згодом -  у спеціально збудованому приміщенні.

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота в групах

Групи мають опрацювати уривки текстів і дати відповідь на запитання.

1-а група Уривок із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«На початку 60-х років Російська імперія стояла на порозі кардинальних змін та зрушень в освітній сфері. З одного боку, самодержавство розуміло, що чим нижчий рівень освіти народу, тим простіше ним управляти за допомогою централізованого бюрократичного апарату, з іншого — розпочата модернізація суспільства зумовлювала гостру потребу у високоосвічених, кваліфікованих робітниках та піднесення загального освітнього та культурного рівня народу, оскільки тільки за таких умов можна було масово запровадити новітню техніку, передові технології, більш ефективні фор-ми організації праці». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 274–275)

Завдання

• Які дві протилежні тенденції визначали розвиток освіти в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.?

 

Уривок з праці О. Д. Бойка «Історія України»

«У другій половині ХІХ ст. певні зрушення в освітній галузі відбулися в західноукраїнських землях. По-перше, відповідно до реформи 1869 року початкові школи вийшли з-під опіки церкви і були підпорядковані світській владі. По-друге, ця ж реформа бодай формально запроваджувала обов’язкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років. По-третє, наприкінці ХІХ ст. було розширено коло навчальних закладів, що давали вищу освіту, — до Львівського університету приєдналися Чернівецький університет (1875), Львівський політехнічний інститут (1877), Академія ветеринарної медицини (1898). Однак, незважаючи на позитивні зміни, рівень освіти в західноукраїнських землях залишався низьким. Зокрема, 1890 р. неграмотними у Східній Галичині були 66,4 % населення, а на Буковині — 75 %». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 276)

Завдання

1. Що нового ви дізналися про розвиток освіти на західноукраїнських землях в другій половині ХІХ ст.?

2. Зробіть загальний висновок про стан освіти в Україні у другій половині ХІХ ст.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати повідомлення на тему «М. Грушевський — видатний представник української історичної науки».

4. Декілька учнів мають підготувати коротенькі повідомлення про розвиток літератури (творчість Марка Вовчка, Л. І. Глібова, А. П. Свидницького, С. В. Руданського, І. С. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, П. А. Грабовського, І. І. Манжури, Лесі Українки, Ю. К. Федьковича, І. Франка, М. Коцюбинського).