Презентація "Правила користування засобами побутової хімії"

Тема: правила поводження засобами побутової хімії. Мета: навчитись правильно використовувати засоби побутової хімії, розрізняти їх види, ознайомитись з негативними наслідками використання побутових хімікатів. Обладнання: хімічний посуд, засоби побутової хімії, індикатори.

За агрегатним станом побутові хімікати бувають рідкі та тверді. До рідких належать також суспензії та емульсії. Тверді побутові хімікати бувають порошкоподібними, гранульовані й таблетовані. Їх випускають у вигляді паст, помадоподібних препаратів, а також в аерозольній упаковці.

За вмістом основної речовини побутові хімікати можуть бути концентрованими і готовими для безпосереднього застосування. Концентрати перед застосуванням розчиняють у воді або розбавляють водою чи іншим розчинником у певному співвідношенні, зазначеному на упаковці.

За ступенем небезпеки, яку вони можуть мати для людей під час застосування, побутові хімікати можна поділити на чотири групи:безпечні побутові хімікати (синтетичні мийні засоби, мінеральні добрива);побутові хімікати, що виявляють певну небезпеку (засоби для вибілювання, дезінфекції);вогненебезпечні побутові хімікати (бензин, уайт-спірит, гас, ацетон);отруйні побутові хімікати.

Вплив небезпечних компонентів побутової хіміїАміак (у нашатирному спирті ): подразнення дихальних шляхів і слизових оболонок очей, хімічний опік шкіри. Ацетон (у розчинниках, авто-косметиці): пригнічує ферментативну функцію організму,змінює формулу крові. Здатен викликати хронічне отруєння. Триклозан (у пральному порошоку, милі, зубній пасті): здатний перетворюватись на диоксин, який накопичується в організмі.

Хлор (у відбілювачах, рідких гігієнічних засобах для туалетів, миючих засобах для ванн): запаморочення, перепади кров’яного тиску, біль у грудях, важкий кашель, запалення слизистої носу. Загострення захворювання серцево-судинної системи, атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергії, негативно впливає на стан шкіри, волосся, нігтів, зубів.

Гліколь (у засобах для чистки скла, миючих засобах, антифризах): впливають головним чином на центральну нервову систему та нирки. Синтетичні мускуси (у косметичних засобах, милі, освіжувачах повітря): накопичуються у тканинах, порушують роботу імунної системи та гормональну функцію організму. Соляна кислота (у засобах для видалення іржі та вапна. ): першіння в горлі, сльози, кашель, головний біль, катар верхніх дихальних шляхів, руйнація зубів.

Лабораторний дослід: визначення РН розчинів побутової хіміїВодневий показник, p. H — величина, що показує міру активності іонів гідроксонію(Н3 О+) в розчині, тобто ступінь кислотності або лужності цього розчину.

Для швидкого та наближеного визначення р. Н різних розчинів користуються індикаторами — складними органічними речовинами, які за хімічним характером є слабкими кислотами або основами.

Можливі негативні наслідки використання побутових хімікатів побутові хімічні засоби можуть негативно впливати на здоров’я людини: провокувати алергії, отруєння, проблеми із загальним станом здоров’я, іноді призводити до летальних наслідків.використання більшості побутових хімікатів є шкідливим для довкілля: руйнування озонового шару, накопичення у живих організмах та середовищі, неможливість утилізації певних видів хімікатів.

Загальні правила поводження з побутовими хімікатами. Перед використанням будь-якого хімічного засобу ознайомитись з його інструкцією. Використовувати засоби особистого захисту при роботі з хімічними речовинами (гумові рукавички, респіратори, захисні окуляри тощо)Використовувати хімічні засоби лише за призначенням та у чітко визначених кількостях. Зберігати хімічні засоби окремо від харчових продуктів та ліків. Зберігати хімічні засоби згідно умовам, зазначеним на упаковціБерегти хімічні засоби від дітей та не дозволяти їм самостійно ними користуватися

Маркування товару — це один із способів, за допомогою якого інформація про той чи інший товар доводиться до відома споживача особою, яка цей товар виготовляє. Інформація про товари повинна містити, зокрема: перелік основних споживчих властивостей — їхні склад, вміст шкідливих для здоров’я речовин; дату виготовлення; найменування та адресу виробника, а також підприємства, яке здійснює функції щодо прийняття пропозицій від споживача. Маркування – одне з найважливіших для споживачів джерел інформації про продукцію на ринку. Обираючи товар, ми вивчаємо його етикетку. Саме з маркування на етикетках та упаковках ми дізнаємося про безпосередньо сам продукт..

Знаки відповідності державним вимогам безпеки. Знак відповідності, або якості — означає, що товар відповідає вимогам національних стандартів. Національний знак відповідності нормам технічної та екологічної безпеки України. Знак відповідності нормам Європейського союзу. Знак відповідності при обов’язковій сертифікації в Російській ФедераціїЗнак відповідності при обов’язковій сертифікації в Республіки Білорусь

«Обережно кислота!» «Не викидати!»«Вогненебезпечно!»Попереджувальні знаки — використовують для гарантування безпеки споживачів і навколишнього середовища. Попереджувальні знаки Дратівливий. Вибухова речовина. Сильнотоксична речовина. Речовина небезпечна для оточуючого середовища

Знаки маркування, які підтверджують екологічні переваги. Маркована продукція пройшла екологічну сертифікацію за вимогами міжнародного стандарту ISO 14024 і має покращенні екологічні характеристики Країни північної Європи. Росія ЄСНімеччина. Білорусь. Україна США

На території України на даний час діє благодійна Програма патріотичного маркування «Час купувати українське. Українське — найкраще”. Проект «Українське — найкраще» реалізують з метою популяризації українських виробників на внутрішньому та зовнішньому ринках як відповідальних, чесних та надійних партнерів. Мета — об’єднати всіх учасників українського ринку під гаслом «Маємо за честь виробляти та купувати УКРАЇНСЬКЕ».

Ознаки отруєння препаратами побутової хіміїОзнаки отруєння залежать від шляху надходження хімікатів до організму. У разі потрапляння їх у шлунок спостерігаються нудота, сильне виділення слини, неприємний смак у роті, блювота. Якщо відбулося вдихання хімікату з повітрям, тоді з’являються нежить, дряпання в горлі, кашель. Після потрапляння хімікатів на шкіру характерні свербіж шкіри, почервоніння, висип.

Ні в якому разі не можна:використовувати тару, що залишилася після побутових хімікатівпереливати і пересипати побутові хімікати в інший посуднюхати невідомі побутові хімікатиперевіряти невідомі побутові хімікати на дотикпробувати побутові хімікати на смак змішувати будь-які побутові хімікати на свій розсуд, підпалювати їх.

Перша невідкладна допомога у разі отруєння побутовими хімікатами. Якщо препарат потрапив у шлунок, необхідно негайно викликати «швидку допомогу». До її приїзду потрібно викликати у потерпілого блювання, дати випити дві-три склянки води кімнатної температури. Після цього дати випити рослинну олію, молоко, збитий яєчний білок або білкову воду. Якщо отруєний утратив свідомість, його треба  покласти на бік.

Уразі запорошення очей чи потрапляння в них бризок їдких речовин не і можна терти очі! Необхідно промити їх водою. При опіках шкіри із потерпілих знімають одяг і протягом 10-15 хв ретельно промивають водою місце ураження. Після цього необхідно нейтралізувати хімічну активність речовини, що спричинила опік. Рану від дії кислоти промивають лужним розчином (мильною водою чи розчином питної соди).

Заповніть таблицю{E8 B1032 C-EA38-4 F05-BA0 D-38 AFFFC7 BED3}Що Ви знали на початку заняття? Про що Ви дізналися протягом заняття?Чи хотіли взнати ще щось з даної теми?