Лікувальні властивості карпатських мінеральних джерел відомі з давнини. 1558 року російські посли, повертаючись із Царгорода через Закарпаття, доповіли царю Івану Грозному, що у Полонинних горах є колодязь, а в ньому «вода – солодка, як грушевий квас, і в горах тих вода з гір тече й у ті води багато людей приходять хворими і немічними, лягають у ті води і зцілюються». Назва с. Солочин походить від слів "Солоч", що означає "сіль" та "солончак"- тобто солончаковий грунт, який є у великій кількості на території села. Даний грунт пересичений мінеральними водами. Налічується близько 15 джерел в даній місцевості.
Село розташоване не правобережжі річки Пині, біля підніжжя гірського хребта за 6 км на північний захід від Сваляви , за 35 км від Мукачево та за 75 км від обласного центру - міста Ужгород. Висота с. Солочин – 260 метрів над рівнем моря .В околицях села – хвойні та листяні ліси. Багато галявин.
Завдяки збалансованому мінеральному складу ця живильна мінеральна вода ідеально підходить для щоденного вживання, а цілюща складова допомагає втримувати організм у гарному здоров'ї і самопочутті. На глибині 100 метрів, де народжується мінеральна вода «Лужанська», вона наповнюється помірною мінералізацією, тому і вживають її регулярно для профілактики й лікування багатьох захворювань.
Гімном воді можна назвати рядки відомого французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері: «Вода, у тебе немає ні кольору, ні смаку, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти – саме життя. Ти наповнюєш нас радістю, яку не поясниш нашими почуттями. З тобою повертаються до нас сили, з якими ми вже попрощалися. По твоїй милості в нас знову починають вирувати висохлі джерела нашого серця».