Презентація "Прийменник як службова ачстина мови"

Прийменник — службова частина мови, яка виражає залежність одного повнозначного слова від іншого у словосполученні. Прийменники членами речення не виступають. Прийменники не мають лексичного значення, проте разом із відмінковими формами іменників, займенників та числівників вони можуть указувати на місце, час, причину, мету, кількість: На столі, за віком, попід горою

З усіма частинами мови прийменники пишемо окремо. За будовою прийменники поділяють на прості, складні та складені. Прості: з, за, до, через. Складні, утворені поєднанням простих прийменників: понад,попід. Складні прийменники пишуться разом: поза, поперед, лише такі, що починаються із з (зі), пишуть через дефіс: з-за, з-над. Складені прийменники утворені від кількох слів: поруч з,незалежно від.  Складені прийменники пишуться окремо: у зв’язку з.

За походженням прийменники поділяються на непохідні та похідні. Непохідні прийменники — найдавніші, їхнє походження не простежується: з, на, по, між. Похідні прийменники утворені від інших частин мови:- іменників: кінець, край;- прислівників: мимо, близько;- поєднанням іменників та прислівників із непохідними прийменниками: назустріч, услід.

Запишіть. Визначте похідні прийменники за заразком речення Від якої частини мови кожен із них походить?1. Як прагне людство в злагоді іти назустріч (прийменник НА + іменник ЗУСТРІЧ) сонцю! (М. Рильський). 2. Я дім збудував і навколо споруди розвів ці плодові, рясні дерева (М. Нагнибіда). 3. Отут би втомленим, край бистрої води, на килим посланий з подякою присісти! (М. Бажан). 4. Іду долиною додому уздовж городів навпростець (О. Довгоп'ят). 5. Самотній сонях вибіг в поле і все дививсь мені услід (О. Лукашенко). 6. Дурний язик поперед розуму біжить (Народна творчість).

Складіть і запишіть речення зі словами близько, услід так, щоб ці слова були то прийменниками, то самостійними частинами мови. Зразок: Поруч (де?) стоїть мати і сміється. — Поруч (кого?) мене стоїть мати і щось каже.

Запишіть. Визначте спосіб творення кожного з прийменників за зразком речень 1 та 2.1. Сонце срібні павутинки поміж (по+між, від двох непохідних прийменників) вишнями пряде (О. Довгий). 2. Сонце стояло посеред (по+серед, від двох непохідних прийменників) неба і пекло добре (Б. Грінченко). 3. З-під сонця вітер молодий і теплий (М. Самійленко). 4. Іржало сонце, як лошатко чале, десь потойбіч вогненної ріки (Д. Павличко). 5. То не сон коло вікон, а мряка. Весь час навпроти нас гарчить собака (П. Тичина). 6. Крутяться тихо сніжинки круг золотих ліхтарів (В. Сосюра). 7. Ходім туди, де ніч ясна і ніжна назустріч вечору іде (Олександр Олесь). 8. Я буду вперто проти вітру йти (В. Раєвський).