Тридцяте березня

Класна робота

Прийменник як службова частина мови і засіб зв'язку слів.

Службові частини мови:

Основи мовознавства

На уроці кожен із вас має досягти певних результатів із вивченої теми.

Знати, що таке прийменник, знаходити його в реченні, відрізняти цю частину мови від сполучників і часток.

Навчитися правильно поєднувати прийменники з іменниками.

Бесіда

1.    Які частини мови належать до службових?

2.    Чому їх так називають?

3.    Чим службові частини мови відрізняються від самостійних?

4.    Що вам відомо про прийменник?

5.    Яке значення має ця частина мови?

6.    Які граматичні ознаки їй властиві?

7.    Що означають «слова вашого дня»?

Службові частини мови поділяються на три основні категорії:

прийменники, сполучники та частки. Кожна з них виконує унікальну функцію у формуванні структури речення та передачі змісту.

Прийменники: Просторові та смислові зв'язки

Просторові

Визначають місцезнаходження об'єкта: у, на, під.

Часові

Вказують на час дії: до, після, під час.

Причинові

Пояснюють причину події: через, з, від.

Прийменники відіграють важливу роль у творенні відмінкових форм іменників, забезпечуючи чіткість та логічність висловлювання. Вони можуть виражати просторові, часові або причинові зв'язки між словами.

Сполучники: Логічні зв'язкив реченні

Сурядні сполучники                    Підрядні сполучники

Єднають рівноправні частини речення: і, та, або. З'єднують головне та підрядне речення: тому що, щоб, якщо.

Сполучники об'єднують слова, частини речень та цілі речення, виражаючи логічні зв'язки між ними. Вони бувають сурядними та підрядними, виконуючи різні функції у побудові складних речень.

Частки: Смисловіта емоційні акценти

     Підсилювальні                   Питальні

Надають Використовуються для висловлюванню більшої формування питань: чи, виразності: навіть, же,          хіба, невже. то.

     Заперечні

Виражають заперечення: не, ні.

Частки вносять додаткові смислові відтінки та емоційне забарвлення у мовлення. Вони можуть підсилювати, заперечувати або виражати ставлення до висловленого.

Значення службових частин мови

Службові частини мови є важливими для формування граматичної структури мови. Вони забезпечують комунікативну точність, сприяють виразності та зв'язності мовлення.

Розуміння ролі службових слів допомагає краще сприймати та аналізувати мову. Це знання необхідне для грамотного письма та ефективного спілкування.

Прийменник – незмінна службова частина мови_, яка

виражає залежність одного повнозначного слова від іншого у словосполученні. Найчастіше прийменники вживаються разом із іменниками, можуть також вживатися із займенниками та числівниками.

     Прийменники самі членами речення не виступають, а підкреслюються разом із тим членом, з яким пов'язаний за змістом.

Весна зіткала вчора гобелен у  лузі – з трав, із квітів, з верболозів.

Разом з відмінковими формами іменників, числівників, займенників прийменники можуть виражати:

ȖǿȐ (ȀȄȆȎ·ȞȑȇȔȁȇȊȇȌȍȃȄȐȞȑȤȈȂȍȃȇȌȤ);

2)простір (ȆȊȄȑȤȑȇȒȌȄȀȍȃȍȥȔǿȑȇȃȍȋȤȐȑǿ);

3)причину (ȆǿȎȤȆȌȇȁȐȞȖȄȏȄȆȑȏǿȌȐȎȍȏȑ);

4)мету (ȎȏȇȈȗȍȁȌǿȒȏȍȉȆȒȐȑȏȤȁȐȞȆȍȃȌȍȉȊǿȐȌȇȉǿȋȇ);

5)спосіб дії (ȐȉǿȆǿȑȇȎȍȎȏǿȁȃȤȏȍȀȇȑȇȆȆǿȃȍȁȍȊȄȌȌȞȋ);

6)порівняння (ȀȤȊțȗȇȈȆǿȤȌȗȇȔȌǿȈȋȄȌȗȇȈȒȉȊǿȐȤ);

7)відношення до матеріалу (ȗȑǿȌȇȆȁȄȊțȁȄȑȒȆȍȗȇȑȆ

ȎǿȎȄȏȒ);

8)предмет, на який спрямована дія (ȏȍȆȎȍȁȤȃǿȑȇȎȏȍ ȌǿȁȖǿȌȌȞȎȏȇȁȤȑǿȑȇȆȤȐȁȞȑȍȋ).

 Вправа 1. У записаних реченнях вказати прийменники, з’ясувати значення кожного. У вказаному вчителем реченні підкреслити члени речення.

Чи  є  прийменники членами речення? Чому?

1.      Сад увесь убрався в іній, проти сонця він як синій. (П.Тичина.)

2.    Зоря заглянула в вікно крізь шибку льодову. (М.Рильський.)     3. Рипить сніжок, співає полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих, поміж колонади струнких, поважних сосен, через ріки, у сталь заковані. (Леся Українка.)

4.    А як гляне теє сонце на весну, забудемо тую зиму навісну.

(Л.Глібов.) 

5.    Немає друга понад мудрість, ні ворога над глупоту. (І.Франко.)

Інколи виникає питання, який прийменник треба вживати – Ȓȁ чи ȃȍ ǾȎȍȥȔǿȁȒǩȇȥȁ  чи  ǾȎȍȥȔǿȁȃȍǩȇȢȁǿǡȇȔȤȃȒȋȤȐȑȍ  чи   ǡȇȔȤȃȃȍ ȋȤȐȑǿ?

    Узагалі, коли йдеться про рух у напрямі міста, села, селища, тоді треба ставити прийменник ȃȍ:

ǶȄȏȄȆȉȤȊțȉǿȃȌȤȁȞȁȇȊȄȖȒȃȍǪțȁȍȁǿ

    Коли йдеться про дію чи перебування в чомусь, тоді слід користуватися прийменником  Ȓȁ

DzǩȇȢȁȤȌǿȏȇȌȍȖȉȒȍȈȎȇȁȖȒȋǿȉȂȍȏȤȊȍȖȉȒ  

   Якщо мета руху в певному напрямі супроводжується ще й додатковими поясненнями, тоді після них може стояти замість прийменника  ȃȍȒȁ: ǫȇȥȆȃȇȊȇȌǿȞȏȋǿȏȍȉȒǩȍȐȤȁ(М.Рильський.)

   У реченнях, де рух або дію скеровано  до предметів, середовищ або мовиться про абстрактні поняття, ставиться прийменник Ȓȁ

ǡȤȌȁȐȑȒȎȇȁȒȐǿȃ (Є.Гуцало.) Закрадається в серце острах. (М.Рильський.)     Рух до приміщення позначається дієсловами з тим і другим прийменником: DzȁǿȊȇȁȐțȒȔǿȑȒ(П.Куліш.);ǰȋȄȏȑțȆǿȈȗȊǿȃȍȔǿȑȇ (Д.

Павличко.)

Вправа 2. З поданих слів утворити словосполучення, вживши прийменники в(у) або до.

Поспішати, школа ; запросити, гостина;  збиратися, церква; зазирнути, вікно; потрапити, село; примандрувати, столиця; поїхати, ярмарок; збиратися, музей.

Домашнє завдання

Вказати прийменники, з’ясувати, з формами яких відмінків  їх ужито.

     І. От у садочку перед хатою, напрацювавшися як слід, із снігу білого, пухнатого зліпили ляльку баба й дід.  Коли це галка враз пролинула понад садком і на льоту з крила пір’їнку чорну скинула на сніговую ляльку ту. З-за хмар вечірнє сонце блиснуло, зачервоніли промінці. І враз немов рум’янець виступив на білім ляльчинім лиці. І раптом,  наче небилицею,  дівчатко виникло живе з такими синіми очицями, як синє небо зимове, з такими чорними косичками,  як чорне галиче крило, з червоними такими щічками, як сонце ввечері було. “Добридень, каже, - мамо й таточку! Ведіть скоріш до себе в хаточку!”