Концептуальні положення (за Д. Дьюі) Дитина в онтогенезі повторює шлях людства в пізнанні. Засвоєння знань є спонтанний, некерований процес. Дитина засвоює матеріал як результат задоволення своєї потреби в знаннях Умовами успішності навчання є: проблематизація навчального матеріалу; активність дитини (знання повинні засвоюватися з апетитом); зв'язок навчання з життям дитини, грою, працею
Проблемне навчання – це метод навчання, в якому реальні складні проблеми використовуються як освітній інструмент. Це навчання, яке ґрунтується на вирішенні проблем за обмежений час і надає досвід, який сприяє активному процесу вивчення, допомагає систематизувати знання та природно інтегрує навчання в школі й реальне життя. До проблемного навчання входять такі напрями як дослідження випадків, рольові ігри та симуляції.
В проблемному навчанні проблема повинна:стимулювати учнів шукати глибшого розуміння концепцій чи теорій.вимагати, щоб учні приймали обґрунтовані рішення та захищали їх.містити такі завдання, щоб для їх вирішення учням необхідно було пов’язати її з попередніми курсами / знаннями.бути такого рівня складності, щоб стимулювати учнів об’єднатися задля досягнення мети.передбачати багатоетапність вирішення, щоб мотивувати учнів до дослідження.
Переваги проблемного навчання Вчить мислити логічно, науково, творчо Робить навчальний матеріал більш доказовим та переконливим Сприяє формуванню стійких знань Впливає на емоційну сферу учнів, формує впевненість, радість, задоволення від розумової діяльності Формує елементарні навички пошукової, дослідницької роботи Активно формує та розвиває позитивне ставлення, інтерес до навчання
Рівні проблемності за складністю І-й: вчитель допомагає учням організувати роботу й надає їм інформацію, необхідну для розвязання проблеми; ІІ-й: учитель спільно з учнями аналізує ситуацію і підводить їх до проблеми, а вони самостійно формулюють завдання і вирішують його; ІІІ-й: учні самостійно формулюють і розвязують проблему.
Складнощі у впровадженні проблемного навчання Невиправдане створення проблемних ситуацій вчителями на тому чи іншому етапі уроку Вирішення проблеми потребує багато навчального часу Низька теоретична підготовка вчителя з питань упровадження проблемного навчання Не враховуються вікові особливості учнів та рівень їхньої здатності вирішувати поставлену проблему на уроці Обсяг нових знань перевищує кількість знань, які мають актуалізуватися. Відсутність у школярів мотивації до підвищення рівня знань та вмінь. Зниження інтересу учнів до знань у випадку переводу навчання виключно на проблемне навчання
Алгоритм проблемного навчання Виокремити проблему з фону Чітко сформулювати проблему Поставити проблемне питання Створити проблемну ситуацію Знайти найбільш оптимальний (доказовий) спосіб її розвязання У разі невдачі проаналізувати ситуацію і скоригувати шлях вирішення проблеми або реалізувати альтернативний
Технологія проблемного навчання передбачає розвиток культури мислення, його певних функцій, зокрема таких, як розуміння, аналіз і узагальнення, вирішення проблемних ситуацій, орієнтування на найголовніше – критичне мислення, яке є продуктивним. Постійна постановка перед учнями проблемних ситуацій призводить до того, що вони не “пасують” перед проблемами, а прагнуть їх розв’язати, тим самим ми маємо справу з творчими особами, завжди готовими до пошуку. Проблемний виклад матеріалу ефективний, якщо він складається на основі глибоких і міцних знань учнів, культури пізнавальної діяльності, інтересів і здібностей з урахуванням виховних і навчальних завдань, що стоять перед колективом.