Концепція «постіндустріалізму»

1973 р. – праця «Прийдешнє постіндустріальне суспільство».

Авторитетні вчені називали працю Белла «науковою

                                                                                                  базою для _{обґрунтування}                                                  Постіндустріальна

                                                                                                               стратегії соціально-                                                   (переважає сфера

економічного розвитку» Індустріальна послуг) суспільства. (переважає

промисловість)

^{Даніель Белл,} Аграрна Стадії розвитку професор соціології (доіндустріальна)

Гарвардського університету         (переважає с/г)                                                      суспільства

Права людини

Після закінчення війни права людини почали відігравати дуже важливу роль. Це було зумовлено декількома причинами.

•      По-перше, у 1920-1930-х роках більше уваги приділялося захисту прав меншості, а не всіх людей загалом.

•      По-друге, історично поняття «права людини» пов'язане з лівими поглядами.

•      По-третє, права людини не пропагувала жодна впливова політична партія.

•      По-четверте, проблема прав людини вважалася «західною» темою, яку не порушували в СРСР, країнах Азії та Африки.

Важливою рисою процесу демократизації слід вважати, зокрема, розширення прав людини і формування механізмів їх дотримання. Негативний досвід першої половини XX ст. з масовими порушеннями прав людини в Італії, Німеччині та у деяких інших країнах сприяли усвідомленню фундаментальної значущості дотримання цих прав для збереження демократії.

Таке розуміння знайшло свій вияв в Статуті ООН, де засновники цієї міжнародної організації заявили про намір «знову утвердити віру в основні права людини»

10 грудня 1948 рокуГенеральна Асамблея проголосила « Загальну декларацію прав»

Про зростання уваги світової спільноти до дотримання прав людини свідчить той факт, що крім «Загальної декларації» ООН згодом прийняла понад 80 інших документів у цій царині. У 1950 р. Рада Європи, що об’єднувала на той час західноєвропейські демократичні країни, ухвалила Європейську конвенцію із захисту прав людини й основних свобод, на основі якої виникли Європейська комісія у справах людини і Європейський суд.

Португальський авторитарний режим.

• Португальський авторитарний режим, встановлений ще в

1926 р., фактично був

найстаршим у Західній Європі.

•      Жорстка авторитарна структура влади.

•      Кредо режиму містилось у твердженні: «Без

Африки ми маленька країна, з Африкою -

                      Антоніо Салазар     впливова держава».      Марчело Каетано

                                  (1932-1968)                                         (1968-1974)

«Рух збройних сил» (MFA).

•Організація була заснована молодими офіцерами лівих поглядів, що скористались

невдоволенням в армійських лавах, яке виникло внаслідок тривалих і неефективних

колоніальних воєн в Анголі, Мозамбіку, на Східному Тиморі.

•   Під час референдуму 15 грудня 1976 р. абсолютна більшість іспанців виступили за відхід від старих порядків.

•   У липні 1977 р. відбулися демократичні вибори та було укладено угоду між урядом і політичними партіями («пакт Монклоа»), яка передбачала проведення політичних реформ і стабілізацію економіки.

•   Ухвалена у грудні 1978 р. після мирного перехідного періоду конституція визначила Іспанію як парламентську монархію, правову соціальну і демократичну державу.

Дімітріс Іоанідіс, Георгіос Пападопулос, Стілліанос Паттакос.

•    21 квітня 1967 р. у Греції відбувся державний переворот, у результаті якого в країні було встановлено військову диктатуру на чолі з Георгосом Пападопулосом (режим «чорних полковників» - назва за кольором уніформи). •    Самі військові назвали переворот «Революцією 21 квітня, покликаною вивести країну із стану хаосу і розрухи».

Антикомунізм.

Ідеологія «грецького християнства» («Греція - країна християн»).

Теза про спадкоємність Візантійської імперії.

• Колишні керівники Греції були заарештовані і засуджені, зокрема Г. Пападопулос, С. Паттакос, Н. Макарезос та Д. Іоанідіс - до смертної кари (пізніше замінена на довічне ув’язнення).

Принципи громадянського суспільства:

Наявність багатьох дієвих неурядових організацій.

Незалежність створених громадянами асоціацій від державної влади.

Почуття громадянської відповідальності в поєднанні з цивілізованою поведінкою та активною громадянською позицією.

по-перше, такі партії, як нацистська та фашистська, втратили можливість легальної діяльності;					по-друге, деідеологізація партій і їхня орієнтація на представництво загальнонаціональних інтересів привели до загального зрушення в бік центру;
	по-третє, перехід влади від однієї партії до іншої став менш болючим для держави;		по-четверте, відбулися зміни в політичній культурі суспільства, унаслідок чого наголос з конфронтації змістився на діалог і співпрацю.