Презентація «ПРОФІЛАКТИКА СОЦІЛЬНИХ ВІДХИЛЕНЬ. ПРАВА І ПОВІДІНКА ДІТЕЙ В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС: ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ І БАТЬКІВ»

r

БЕСІДА НА ТЕМУ:«ПРОФІЛАКТИКА СОЦІЛЬНИХ ВІДХИЛЕНЬ. ПРАВА І ПОВІДІНКА ДІТЕЙ В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС: ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДІТЕЙ І БАТЬКІВ»Підготовила: вчитель КЗ “Корніївська ЗОШ І-ІІІ ст.”Марія Олексіївна Сіліфонова

Питання девіантної поведінки є досить актуальним і цікавим. Молодь є найактивнішим психологічним суб'єктом і тому прояви соціальне неприйнятної поведінки найвиразніше проявляється саме у них. В цьому віці, коли не сформований стійкий світогляд, особи найбільше піддаються зовнішньому впливу.. З розвитком девіантної поведінки у молоді все більше затуплюються позитивні відчуття і вона може стати резервом для майбутньої злочинності. Проблеми виховання молоді, які мають певний ступінь соціальної захищеності і соціальної дезадаптації на сьогодні стоять дуже гостро. Аналіз стану кримінальних справ показує, що за останні десять років злочинність серед молодих людей збільшилася в декілька раз, підвищується агресивність, при здійсненні правопорушень. Виходячи з результатів соціологічних досліджень, спеціалісти представляють факти насилля та жорстокості по відношенню до дітей, особливо з боку батьків, вчителів, опікунів, вихователів. Саме через це проблема профілактики і корекції девіантної поведінки дуже актуальна для сучасного стану нашого суспільства. ПРОФІЛАКТИКА І КОРЕКЦІЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ

Якщо неповнолітній учень вчинив правопорушення в позаурочний час, то хто несе відповідальність : батьки, класний керівник чи заступник директора з виховної роботи

1. Цивільна (майнова) відповідальність. Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров'я чи іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов'язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

У випадку заподіяння шкоди неповнолітнім у віці від 14 до 18 років він відповідає на загальних підставах. Якщо в нього немає майна чи заробітку (доходу), достатнього для відшкодування шкоди, шкода повинна бути відшкодована цілком чи у частині, якої не вистачає, його батьками (усиновлювачами), піклувальниками. Якщо неповнолітня особа у момент завдання шкоди перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з їхньої вини. У випадку, якщо неповнолітня особа, яка заподіяла шкоду, досягла повноліття, або в неї до досягнення повноліття з'явиться майно чи інші джерела доходу, достатні для відшкодування шкоди, обов'язок зазначених осіб по відшкодуванню заподіяної шкоди припиняється. Такі ж наслідки настають, якщо неповнолітня особа до досягнення повноліття стала власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

2. Адміністративна відповідальність. В разі вчинення адміністративного правопорушення адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;2) попередження;3) догана або сувора догана;4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

В окремих випадках у разі вчинення неповнолітнім окремих видів правопорушень,передбачених статтями 44, 51, 121-127,частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156,статтями 173, 174, 185, 190-195 Кодексу про адміністративні правопорушення, вони підлягають адміністративній відповідальностіна загальних підставах.

3. Кримінальна відповідальність. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким, за загальним правилом, до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

ЗАКОНОДАВСТВО І ПРОФІЛАКТИКА ПРАВОПОРУШЕНЬ НЕПОВНОЛІТНІХrrrr

Для цілей дійсного закону застосовуються наступні основні поняття:бездоглядний - неповнолітній, контроль за поводженням якого відсутній унаслідок невиконання чи неналежного виконання обов'язків по його вихованню, навчанню і (чи) змісту з боку батьків чи законних представників або посадових осіб;безпритульний - бездоглядний, що не має місця проживання і місця перебування;неповнолітній, що знаходиться в соціально небезпечному положенні, - особи у віці до вісімнадцяти років, що унаслідок бездоглядності чи безпритульності знаходиться в обстановці, що представляє небезпека для його життя чи здоров'я або не відповідає вимог до його виховання чи змісту, або робить правопорушення чи антигромадські дії;ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

родина, що знаходиться в соціально небезпечному положенні, - родина, що має дітей, що знаходяться в соціально небезпечному положенні, а також родина, де батьки чи законні представники неповнолітніх не виконують своїх обов'язків по їх вихованню, навчанню і змісту і негативно впливають на їхнє поводження або жорстоко звертаються з ними;індивідуальна профілактична робота - діяльність по своєчасному виявленню неповнолітніх і родин, що знаходяться в соціально небезпечному положенні, а також по їхній соціально-педагогічній реабілітації і попередженню здійснення ними правопорушень і антигромадських дій;профілактика бездоглядності і правопорушень неповнолітніх - система соціальних, правових, педагогічних і інших мір, спрямованих на виявлення й усунення причин і умов, що сприяють бездоглядності, безпритульності, правопорушенням і антигромадським діям неповнолітніх, здійснюваних у сукупності з індивідуальною профілактичною роботою з неповнолітніми і родинами, що знаходяться в соціально небезпечному положенні.

Основні задачі і принципи діяльності по профілактиці бездоглядності і правопорушень неповнолітніх

1. Основними задачами діяльності по профілактиці бездоглядності і правопорушень неповнолітніх є:попередження бездоглядності, безпритульності, правопорушень і антигромадських дій неповнолітніх, виявлення й усунення причин і умов, що сприяють цьому;забезпечення захисту прав і законних інтересів неповнолітніх;соціально-педагогічна реабілітація неповнолітніх, що знаходяться в соціально небезпечному положенні;виявлення і припинення випадків залучення неповнолітніх у здійснення злочинів і антигромадських дій.

2. Діяльність по профілактиці бездоглядності і правопорушень неповнолітніх ґрунтується на принципах законності, демократизму, гуманного звертання з неповнолітніми, підтримки родини і взаємодії з нею, індивідуального підходу до виправлення неповнолітніх з дотриманням конфіденційності отриманої інформації, державної підтримки діяльності органів місцевого самоврядування і суспільних об'єднань по профілактиці бездоглядності і правопорушень неповнолітніх, забезпечення відповідальності посадових осіб і громадян за порушення прав і законних інтересів неповнолітніх.

2. Законодавство України про профілактику бездоглядності і правопорушень неповнолітніх. Законодавство України що регулює діяльність по профілактиці бездоглядності і правопорушень неповнолітніх, ґрунтується на Конституції України, загальновизнаних нормах міжнародного права і складається з дійсного кримiнального закону, інших законів і інших нормативних правових актів України.

Органи й установи системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх1. У систему профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх входять комісії з справам неповнолітніх і захисту їхніх прав, утворені в порядку, установленому законодавством України, органи керування соціальним захистом населення, органи керування утворенням, органи опіки і піклування, органи по справах молоді, органи керування охороною здоров'я, органи служби зайнятості, органи внутрішніх справ.2. В органах, зазначених у пункті 1 дійсної статті, у порядку, установленому законодавством України, можуть створюватися установи, що здійснюють окремі функції по профілактиці бездоглядності і правопорушень неповнолітніх.3. Участь у діяльності по профілактиці бездоглядності і правопорушень неповнолітніх інших органів, установ і організацій здійснюється в межах їхньої компетенції в порядку, установленому законодавством України .

Категорії осiб, у відношенні яких проводиться індивідуальна профілактична робота1. Органи й установи системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх проводять індивідуальну профілактичну роботу у відношенні неповнолітніх:1) бездоглядних чи безпритульних;2) займаючихся чи бродяжництвом жебрацтвом;3) утримуючись в соціально-реабілітаційних центрах для неповнолітніх, соціальних притулках, центрах допомоги дітям, що залишилися без піклування батьків, спеціальних навчально-виховних і інших установах для неповнолітніх, нужденних у соціальній допомозі і реабілітації;4) наркотичні засоби, що вживають, чи психотропні речовини без призначення лікаря або що вживають одурманюючі речовини;

5) скоївших правопорушення, які тягнуть за собою застосування міри адміністративного стягнення;6) скоївших правопорушення до досягнення віку, з якого настає адміністративна відповідальність;7) звільнених від кримінальної відповідальності внаслідок акта про амністію чи в зв'язку зі зміною обстановки, а також у випадках, коли визнане, що виправлення неповнолітнього може бути досягнуте шляхом застосування примусових заходів виховного впливу;8) не підметів кримінальної відповідальності в зв'язку з недосягненням віку, з якого настає кримінальна відповідальність, чи унаслідок відставання в психічному розвитку, не зв'язаного з психічним розладом;9) обвинувачуваних чи підозрюваних у здійсненні злочинів, у відношенні яких обрані запобіжні заходи, не зв'язані з висновком під варту;

10) достроково звільнених від відбування покарання, звільнених від покарання внаслідок акта про амністію чи в зв'язку з помилуванням;11) отримавших відстрочку відбування покарання чи відстрочку виконання вироку;12) звільнених з установ кримінально-виконавчої системи, що повернулися зі спеціальних навчально-виховних установ закритого типу, якщо вони в період перебування в зазначених установах допускали порушення режиму, робили протиправні діяння і після звільнення (випуску) знаходяться в соціально небезпечному положенні і потребують соціальної допомоги і реабілітації;13) засуджених за здійснення злочину невеликої чи середньої ваги і звільнених судом від покарання з застосуванням примусових заходів виховного впливу;14) засуджених умовно, засуджених до обов'язкових робіт, виправним роботам чи іншим мірам покарання, не зв'язаним з позбавленням волі.

2. Органи й установи системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх проводять індивідуальну профілактичну роботу у відношенні батьків чи законних представників неповнолітніх, якщо вони не виконують своїх обов'язків по їх вихованню, навчанню і змісту негативно впливають на їхнє поводження або жорстоко звертаються з ними.3. Індивідуальна профілактична робота з особами, що не зазначені в пунктах 1 і 2 дійсні статті, може проводитися в разі потреби попередження правопорушень або для надання соціальної допомоги і реабілітації неповнолітніх за згодою керівника органа чи установи системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх.

Підстави проведення індивідуальної профілактичної роботи

Підставами проведення індивідуальної профілактичної роботи у відношенні неповнолітніх, їхніх батьків чи законних представників є обставини, передбачені дійсного закону, якщо вони зафіксовані в наступних документах:1) заява неповнолітнього або його батьків чи законних представників про надання їм допомоги з питань, що входять у компетенцію органів і установ системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх;2) вирок, чи визначення постанова суду;3) постанова комісії зі справ неповнолітніх і захисту їхніх прав, прокурора. Слідчого, органа дізнання чи начальника органа внутрішніх справ;4) документи, визначені дійсним законом як підстави приміщення неповнолітніх в установи системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх;5) висновок, затверджений керівником органа чи установи системи профілактики бездоглядності і правопорушенні неповнолітніх, за результатами проведеної перевірки скарг, чи заяв інших повідомлень.

 Індивідуальна профілактична робота у відношенні неповнолітніх, їхніх батьків чи законних представників проводиться в терміни, необхідні для надання соціальної й іншої допомоги неповнолітнім, чи до усунення причин і умов, що сприяли бездоглядності, безпритульності. Правопорушенням чи антигромадським діям неповнолітніх чи досягнення ними віку вісімнадцяти років чи настання інших обставин, передбачених законодавством України. Неповнолітнім, їхнім батькам чи законним представникам, у відношенні яких проводиться індивідуальна профілактична робота, забезпечуються права і волі, гарантовані Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, міжнародними договорами України, іншими нормативними правовими актами України.

2. Неповнолітні, що містяться в установах системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх, користаються правами, зазначеними в пункті 1 дійсної статті, а також у встановленому порядку мають право на:повідомлення батьків чи законних представників про їхнє приміщення в установу системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх;оскарження рішень, прийнятих працівниками органів і установ системи профілактики бездоглядності і правопорушень неповнолітніх, у вищі органи зазначеної системи, а також в органи прокуратури і суд;гуманне, не принижуючого людського достоїнства звертання;підтримка зв'язку з родиною шляхом телефонних переговорів і побачень без обмеження їхньої кількості;одержання посилок, бандеролей, передач, одержання і відправлення листів і телеграм без обмеження їхньої кількості;забезпечення безкоштовним харчуванням, одягом, взуттям і іншими предметами речового постачання .

ПРАВОВИЙ ПОРАДНИК ДЛЯ УЧНІВ, БАТЬКІВ, ПЕДАГОГІВ Дорослі не повинні сердитися на дітей,тому що це не виправляє, а псує. Януш Корчак. Діти — квіти життя, добре, якщо не дикорослі.Ілля Герчиков. Якщо дитина відбилася від рук, рукоприкладствоне допоможе. Костянтин Кушнір

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХЗгідно зі ст. 22 Кримінального Кодексу України (надалі - ККУ), відповідальність за деякі злочини настає з 14 років. Тому перелік злочинів, за які можлива кримінальна відповідальність, обумовлений головним чином не їхньою тяжкістю (як це помилково вважають), а саме можливістю усвідомлювати суспільно небезпечний характер відповідних дій навіть у 14-річному віці. Вчинення злочину неповнолітніми розглядається як пом'якшуюча обставина. Основними видами покарань неповнолітніх є:- штраф;- громадські роботи;- виправні роботи;- арешт;- позбавлення волі на певний строк.

У всіх випадках покарання у виді позбавлення волі неповнолітньому не може бути призначено більш ніж 15 років, у тому числі і призначення покарання за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків. Кримінальна відповідальність неповнолітніх настає з 16 років. Ст. 104 ККУ передбачає умови та порядок звільнення неповнолітньої особи від відбування покарання з випробуванням. Ця стаття може бути застосована до неповнолітнього лише в разі його засудження до позбавлення волі. Формою реалізації кримінальної відповідальності, яка не пов'язана із застосуванням кримінального покарання, є застосування примусових заходів виховного характеру.

Ст. 105 ККУ містить вичерпний перелік примусових заходів виховного характеру, що можуть застосовуватися до неповнолітніх:застереження;обмеження дозвілля й встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання. Неповнолітній може бути переданий під нагляд педагогічному колективу навчального закладу тільки за місцем навчання, трудовому колективу - за місцем роботи за умови, що цей колектив спроможний здійснювати належний контроль за поведінкою неповнолітнього та позитивно впливати на його виховання;покладення на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;- направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3-х років. Умови перебування неповнолітніх у цих установах і порядок їх залишення визначаються законом.

ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ ПІДЛІТКІВ У КОНТАКТАХ ІЗ ОРГАНАМИ ПРАВОПОРЯДКУ 

Поради щодо уникнення неприємностей з боку закону:1. Не ходи по вулицях один в пізній час без дорослих, не шукай пригод у небезпечних місцях (на будівельних майданчиках, пустирях, у лісосмугах).2. Не відчиняй двері квартири стороннім людям.3. Не спілкуйся з підозрілими особами, відмовляйся від їхніх доручень щось кудись віднести або передати на словах.4. Не наближайся до п'яних та до людей, які поводять себе неадекватно, бо вони можуть бути здатними до непередбачених дій.5. Не вживай речовин сумнівного або токсичного (клей, ацетон тощо) походження. Пам'ятай, що правопорушення, скоєне в стадії алкогольного чи наркотичного сп'яніння, обтяжує вину.6. Не носи з собою предмети (ніж, кийок тощо), наявність яких може викликати підозру.7. Не будь надто впевненим у своїй силі, у сум¬нівній ситуації краще звернися за допомогою до дорослих.

 Як треба себе поводити, якщо тебе затримали працівники поліції:1. Не тікай та не чини опір працівникам міліції.2. У якій би ролі ти не потрапив до міліції (свідка, потерпілого, правопорушника), твої права повинні відстоювати твої законні представники, насамперед батьки чи особи, що їх замінюють.3. Будь чемним із працівниками міліції, не намагайся їх залякувати своїми «впливовими» знайомствами.4. Знай свої права. Вимагай від працівників міліції пояснення причин твого затримання та обов'язкового роз'яснення твоїх прав.5. Не бреши, якщо не хочеш говорити правду. Краще мовчи - ти маєш на це право.6. Обов'язково повідомляй працівникам міліції своє прізвище, ім'я, по батькові, дату народження та домашню адресу. Якщо ти приховуєш ці відомості і твої батьки через це не будуть знайдені, тебе можуть помістити до дитячого приймальника-розподільника на ЗО діб, а це на користь тобі не піде. Триваліше затримання (арешт) можливе тільки з санкції (дозволу) прокурора. Наприклад, коли неповнолітнього затримано на місці злочину.

 Якщо сталося так, що тебе затримали працівники поліції, запам'ятай:1. Працівники міліції мають право затримати підозрілого неповнолітнього тільки на 3 години для з'ясування його особи.2. При складанні протоколу про затримання краще бути ввічливим, давати правдиву інформацію про себе (прізвище, ім'я, свій вік та адресу). Це дозволить швидше знайти твоїх батьків, які є твоїми законними представниками.3. Дуже важливо, щоб протокол затримання був оформлений правильно. Тому перед тим, як підписати протокол, уважно прочитай його, бажано запам'ятати його зміст, а також дату та час твого затримання.4. Про свої потреби та права бажано вести розмову зі співробітником кримінальної поліції у справах неповнолітніх.5. Тобі зобов'язані, у разі необхідності, надати медичну допомогу, ти маєш право зателефонувати батькам.6. Тебе не мають права тримати в камері попереднього слідства разом із дорослими.7. Міліція не має права допитувати тебе без присутності твоїх батьків, адвоката, педагога, які є твоїми законними представниками. Затримувати тебе мають право не більше ніж на 8 годин після з'ясування твоєї особи.8. У разі скоєння тобою правопорушення, через 72 години тобі має бути пред'явлено звинувачення. Але не забувай, що за постановою прокурора тебе можуть помістити і до слідчого ізолятору.9. У слідчому ізоляторі неповнолітні мають перебувати окремо від дорослих.

ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ ПО ВИХОВАННЮ ДІТЕЙВизначення прав та обов'язків батьків і дітей викладені в Кодексі про шлюб та сім'ю України (Кп. ШС України)

- батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по навчанню і вихованню дітей;- батьки відмовляються без поважних причин забрати дитину з пологового будинку;- батьки відмовляються без поважних причин забрати дитину з лікувально-профілактичних чи навчально-виховних закладів;- батьки зловживають батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми;- батьки шкідливо впливають на дітей своєю аморальною, антигромадською поведінкою;- батьки є хронічними алкоголіками чи наркоманами. Підстави, при наявності яких може постати питання про позбавлення батьківських прав, передбачені ст. 70 Кодексу про шлюб та сім'ю України. Таке питання може постати, коли буде встановлено, що:

батьки можуть позбавлятися батьківських прав за порушення вимог ст. 61 Кп. ШС України, де передбачено, що батьки мають право й зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їхнє здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці.ст. 59 Кп. ШС України проголошує, що батько та мати мають рівні права й обов'язки щодо своїх дітей і у випадках, коли шлюб між ними розірвано. Тому, коли йдеться про позбавлення батьківських прав, слід розуміти, що позбавлення може стосуватись як батька, так і матері або обох батьків.

суд може прийняти рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав і передачу на опікування органу опіки та піклування. Воно може мати місце тоді, коли подальше перебування дитини в осіб, у яких вона знаходиться, загрожує її здоров'ю, вихованню та небезпечне для неї (дитина залишається без їжі, одягу, необхідного постійного догляду, ст. 76 Кп. ШС України). Позбавлення батьківських прав щодо неповнолітніх дітей є надзвичайним засобом впливу на батьків. Але навіть рішення суду з цього питання не є остаточним вироком. Наше гуманне законодавство передбачило поновлення в батьківських правах (ст, 75 Кп. ШС України), яке допускається, якщо цього вимагають інтереси дітей і якщо діти не усиновлені. Поновлення в батьківських правах проводиться тільки в судовому порядку, якщо буде встановлено, наскільки змінились обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

 Адміністративна відповідальність батьків. Адміністративна відповідальність батьків встановлена, виходячи із вимог Кп. АП, за ухилення від виконання своїх обов'язків:- ст. 184, ч. 1 (за систематичне ухилення від виконання обов'язків щодо забезпечення необхід¬них умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (за наявності підтверджуючих документів));- ст. 184, ч. 2 (передбачена відповідальність за ті ж дії, які вчинені повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення відповідно до першої частини цієї статті (за наявності підтверджуючих документів));- ст. 184, ч. З (за вчинення неповнолітнім у віці від 14 до 16 років правопорушення, яке передбачає відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення);- ст. 184, ч. 4 (до неповнолітніх, які відповідно до ст. 22 Кримінального Кодексу не є суб'єктами злочину і не можуть нести кримінальної відповідальності, застосовують примусові заходи виховного характеру, які передбачені ст. 105 ККУ, а батьки несуть адміністративну відповідальність). Законом передбачено, що якщо суд при позбавленні батьківських прав виявить у діях батьків ознаки злочину, то відповідно до ст. 70 Кп. ШС України він може сам порушити кримінальну справу або повідомити про це прокурора, який повинен вирішити це питання по суті.

Кримінальна відповідальність батьків. У ст. 52 Конституції України сказано, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідується за законом. У ККУ передбачено покарання (ст. 304): обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, пияцтво, заняття жебрацтвом, азартними іграми. У ст. 303 ККУ (проституція або примушування та втягнення до занять проституцією) в ч. З сказано: дії, вчинені щодо неповнолітнього організованою групою, караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. У ст. 307 (309) ККУ про «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів» сказано, що такі дії із залученням неповнолітнього караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 (12) років. Ст. 324 ККУ охороняє здоров'я неповнолітніх. Схилення неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, що не є наркотичними або психотроп¬ними, карається обмеженням або позбавленням во¬лі на строк до 3 років.

Дякую за увагу!