Презентація "Пролог до поеми І.Франка «Мойсей» – заповіт українському народові.

Пролог до поеми І. Франка «Мойсей» – заповіт українському народові.

Що ви можете розповісти про історію написання поеми «Мойсей»?Пригадаймо разом!Які емоції викликало у вас знайомство з поемою «Мойсей»? Для чого пророк нагадує своєму народові про рабське минуле і Божий задум? Чим він керується у своїх діях?Які риси характеру притаманні Мойсею? Чим приваблює цей образ?Розкрийте алегоричний зміст притчі про дерева. Чи переконливо звучать у тексті слова, що шлях поступу завжди тяжкий і дається дорогою ціною?Як ви розцінюєте той факт, що саме за поему «Мойсей» І. Франко був перший від України номінований на Нобелівську премію?

Поема Івана Франка «Мойсей» починається з прологу. Це оригінальний своєрідний зачин, який є самостійним і за змістом, і за формою твором. Його можна назвати заповітом-посланням І. Франка рідному народові й водночас геніальним пророцтвом.

«“Пролог” являє собою апострофу (звертання) високого громадянського звучання з усіма формальними ознаками монологічної розмови, де автор ототожнюється із співцем, трибуном свого народу і веде розмову із слухачем і сприймачем драматичного монологу – народом». 3еновія Франко, онука Івана Франка

Пролог до поеми «Мойсей» Іван Франко написав тоді, коли твір уже зверстали. Управитель друкарні Кароль Беднарський показав Іванові Франку, що на початку книги з технічних причин залишається кілька чистих сторінок, а тому порадив написати авторську передмову. На другий день поет приніс знаменитий пролог. Ось як згадує про це один із сучасників автора: «…кінчився друк “Мойсея”. Зажурений управитель друкарні… показав поетові, що на початку надрукованої поеми лишається кілька незадрукованих сторінок, і радив написати вступне слово. Поет подивився на білі сторінки й сказав спокійно: “Добре, добре, я щось напишу і принесу”. І приніс на другий день відомий пролог».

Поема двічі (1905, 1913) була надрукована окремою книгою. У Наддніпрянській Україні її взявся друкувати альманах «Розвага», але саме через вступ царська цензура заборонила видання, знищивши готовий до продажу наклад. 1916 р. поема «Мойсей» без прологу вийшла у київському видавництві «Криниця». Вступ категорично заборонила військова цензура. А тим часом авторська передмова до «Мойсея» – чи не найважливіша частина поеми.

Прочитаємо! Проаналізуємо!Подумаємо!

Пролог до поеми "Мойсей"Народе мій, замучений, розбитий,Мов паралітик той на роздорожжу,Людським презирством, ніби струпом, вкритий!Твоїм будущим душу я тривожу,Від сорому, який нащадків пізних. Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних. Записано в сусідів бути гноєм,Тяглом у поїздах їх бистроїзних?Невже повік уділом буде твоїм. Укрита злість, облудлива покірність. Усякому, хто зрадою й розбоєм. Тебе скував і заприсяг на вірність?Невже тобі лиш не судилось діло,Що б виявило твоїх сил безмірність?Невже задарма стільки серць горіло. До тебе найсвятішою любов'ю,Тобі офіруючи душу й тіло?Задарма край твій весь политий кров'ю. Твоїх борців? Йому вже не пишаться. У красоті, свободі і здоров'ю?Задарма в слові твойому іскрятьсяІ сила й м'якість, дотеп і потуга,І все, чим може вгору дух підняться?Задарма в пісні твоїй ллється туга,І сміх дзвінкий, і жалощі кохання,Надій і втіхи світляная смуга?О ні! Не самі сльози і зітхання. Тобі судились! Вірю в силу духаІ в день воскресний твойого повстання. О, якби хвилю вдать, що слова слуха,І слово вдать, що в хвилю ту блаженну. Вздоровлює й огнем живущим буха!О, якби пісню вдать палку, вітхненну,Що міліони порива з собою,Окрилює, веде на путь спасенну!Якби!.. Та нам, знесиленим журбою,Роздертим сумнівами, битим стидом, —Не нам тебе провадити до бою!

Та прийде час, і ти огнистим видом. Засяєш у народів вольних колі,Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,Покотиш Чорним морем гомін воліІ глянеш, як хазяїн домовитий,По своїй хаті і по своїм полі. Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий,Та повний віри; хоч гіркий, та вільний,Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,Твойому генію мій скромний дар весільний.

«Народе мій, замучений, розбитий, мов паралітик той на роздорожжу…»У цих рядках ідеться про песимізм, зневіру, що панували в українському суспільстві на межі ХІХ—ХХ ст. Вони були зумовлені як невизнанням самої нації, народу, його мови, так і відсутністю національно свідомого проводиря, який узяв би на себе відповідальність і сміливість здобути омріяну волю й незалежність.

Потреба суспільства в лідері, який вірою і правдою служитиме кожному з його членів, завжди висока, а в часи поневірянь і розпачу вона стає особливо гострою. Автор не вірить, що українському народові «на таблицях залізних записано в сусідів бути гноєм». Він розмірковує про кількість втрат, яких зазнав народ, здобуваючи свою незалежність: Невже задарма стільки серць горіло. До тебе найсвятішою любов’ю,Тобі офіруючи душу й тіло?Задарма край твій весь политий кров’ю. Твоїх борців? Йому вже не пишаться. У красоті, свободі і здоров’ю?

Саме ці роздуми про подвиги і страждання багатьох поколінь українців мотивували поета звернутися до своїх співвітчизників, аби вони замислилися над долею тих, хто, ризикуючи власним життям, здобував у боротьбі свободу й щастя іншим: О, якби пісню вдать палку, вітхненну,Що міліони порива з собою,Окрилює, веде на путь спасенну!

Умовно пролог поділяється на дві частини:у першій частині (завдяки використанню риторичних запитань) переважають сумніви щодо можливості українського народу стати самостійним, вільним і об’єднаниму другій частині з’являється віра в спроможність народу віднайти себе: Та прийде час, і ти огнистим видом. Засяєш у народів вольних колі,Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,Покотиш Чорним морем гомін волі.І глянеш, як хазяїн домовитий,По своїй хаті і по своїм полі.

Терцина — строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба, у якій середній рядок римується з крайнім — першим і третім — у наступній строфі (аба бвб вгв гдг тощо), завершуючись окремим рядком, римованим із другим рядком попередньої строфи. Терциною називають також окремий ліричний твір, наприклад, «Терцина» Б. Лепкого, фрагмент твору — вступ до поеми «Мойсей» І. Франка. Теорія літератури

Вступ написано терцинами, які вперше застосував Данте в «Божественній комедії». Це строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба. Перший рядок у терцині римується з третім, а середній – із першим і третім рядком наступної строфи. Виникає своєрідний ланцюг рим: аба, бвб, вгв. Рими у Франковому творі тільки жіночі (з наголосом на передостанньому складі). Терцини звучать урочисто, піднесено, патетично: Народе мій, замучений, розбитий. Мов паралітик той на роздорожжу,Людським презирством, ніби струпом, вкритий!Твоїм будущим душу я тривожу,Від сорому, який нащадків пізніх Палитиме, заснути я не можу. Кожен вінок терцин закінчується окремим рядком, який римується з середнім рядком останньої терцини. У Франка збережено всі вимоги до такого типу вірша. Прочитай ще раз!

Якими думками пройнятий вступ до поеми?Дайте відповіді на питання. Як ви гадаєте, чи можна вважати, що за своїм змістом пролог віддалений від сюжету поеми? Свою відповідь аргументуйте цитатами. Яка роль «Прологу» в поемі І. Франка «Мойсей»?

Франків пролог — це стислий художній літопис історії українського народу, духовно філософське її осмислення. Оглядаючи минуле України, поет бачить у ньому не тільки «облудливу покірність усякому, хто зрадою й розбоєм». його скував, а й вияв духовної снаги. Ціною величезних витрат народ здобував собі волю. Поет упевнений, що всі ті жертви не даремні. Пролог промовисто засвідчує, що поема спроектована в сучасну для автора українську дійсність, адже в ньому Франко (який у цьому разі цілком ототожнює себе з ліричним героєм) безпосередньо звертається до рідного народу.