Презентація "Проза 1920р. М. Хвильовий"

Сарджент Шрайвер Сказав: “Просто мандрувати – це нудно. А от мандрувати з метою – це захопливе і корисне заняття”.

Тема: ПРОЗА. Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерністичні пошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією. Микола Хвильовий (Фітільов). Життєвий і творчий шлях. Провідна роль у літературному житті 1920-х років. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у дискусії 1925-1928 рр.

Потрібно з'ясувати особливості української прози першої третини XX ст.; ознайомитись із життєвим і творчим шляхом М. Хвильового, розглянути причини дискусії; виховувати прагнення до пізнання, любов до літератури, до рідної мови.

Проблемне питання: Яким шляхом йшли українські прозаїки? М. Хвильовий?

«Мозковий штурм»: 1. Прозовий твір – це … 2. Проза прийшла у світ літератури з якої країни? 3. Спочатку з’явилася поезія, чи проза як термін? 4. У якому столітті письменник-прозаїк відтіснив поета на другий план? 5. Прозу класифікують за чим? 6. Твір у прозі великого обсягу – це … 7. Невеликого обсягу – це … 8. Середнього обсягу – це …

Завдання: записати нові жанрові різновиди прози; спробувати визначити значення понять.

Нові жанрові різновиди: Роман у новелах; гумореска, усмішка; поема у прозі; науково-фантастичний роман; кіноповість; трилогія; урбаністичний роман; політична комедія.

Завдання: Назвати історичні події, які відбувались на Україні, спробувати назвати тематику творів.

Стали популярними модерністські стильові течії: футуризм ( це мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки. Спрямування футуризму можна виразити трьома «М»: місто, машина, маса ); неоромантизм (прагнення поєднати ідеал з дійсністю, визволення особистості, привернення уваги до чуттєвої сфери людини); імпресіонізм (заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співчуття ); експресіонізм (посилена увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському світосприйнятті); вітаїстичність (лат. Vita — життя) — риса модерністської літератури перших десятиліть XX століття, що виявилась у погляді на стихію життя як першооснову світових процесів. В українській літературі вітаїстичність позначилась на формуванні «романтики вітаїзму» (життєлюбство) з її настановою на перетворення світу, формування активної, сильної особистості та нації.

Сергій Володимирович Пилипенко - організатор Сава Захарович Божко Володимир Зенонович Ґжицький Андрій Васильович Головко «…боротьба із власницькою міщанською ідеологією серед селянства й виховання як своїх членів, так і широких селянських мас у дусі пролетарської революції, залучення їх до активної творчості в цьому напрямку».

Василь Еллан-Блакитний Володимир Миколайович Сосюра Микола Григорович Хвильовий Ключова статутна вимога — творчість українською мовою. Боротьба пролетаріату за світле майбутнє.

Оголосили себе «бойовим загоном пролетарського фронту»; Не обійшлося без вульгаризації мистецтва. Цьому угрупуванню можна протиставити об'єднання МАРС  Павло́ Матві́йович Усе́нко Олексій Леонардович Кундзіч

Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Марія Галич, Євген Плужник, Валер’ян Підмогильний, Тодось Осьмачка. Київ, вулиця Володимирська, 49, 1925 рік. Усіх, крім першого й останнього, розстріляно в 1930-х Боротьба з графоманством

ВАПЛІТЕ займало незалежну позицію і стояло на засадах творення нової української літератури кваліфікованими митцями, що ставили перед собою вимогу вдосконалення, засвоєння найкращих здобутків західноєвропейської культури. Лідером організації був м. Хвильовий. Президентами — Михайло Яловий  (пізніше Микола Куліш), секретарем — Аркадій Любченко 

Молодняк - МАРС Гарт-Плуг ВАПЛІТЕ- Плуг

Яким шляхом йшли українські прозаїки?

Академік О. Білецький назвав М.Хвильового «основоположником справжньої української прози», а починав з поезії. Український прозаїк,поет, публіцист… Справжнє ім’я Микола Григорович Фітільов

В. Коряк: «Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, хворобливо вразливий і гордий, недоторканий і суворий, а часом — ніжний і сором’язливий, химерник і характерник, залюблений у слово, у форму, мрійник».

Життєвий шлях М. Хвильового…

Погляди М. Хвильового: Українська література повинна мати індивідуальний шлях розвитку, не копіювати досягнення інших літератур. Письменник має бути обдарованим від природи. Осуд масовизму й вульгаризації у літературі. Проникнення ідеями “романтики вітаїзму” (життєлюбства). Протест проти “диригентської палички” Москви.

Час появи на літературній арені ВАПЛІТЕ збігся з розгортанням найгучнішої літературної дискусії 1925—1928 рр., яка мала об'єктивні підвалини — визначення сучасного стану і подальшого шляху розвитку українського мистецтва.

Літературна дискусія 1925—1928 рр. , яка стала політичною…

Дискусія почалася з його статті «Про «сатану в бочці», або про графоманів, спекулянтів та інших «просвітян»». У розпалі  літературної дискусії  з'являються  і  цикли памфлетів Миколи Хвильового «Камо грядеши», «Думки проти течії», «Апологети писаризму» та стаття «Україна чи Малоросія?», у яких розкривалася, глибоко аргументувалася суть проголошених ним гасел орієнтації на «психологічну Європу», «геть від Москви», «романтики вітаїзму».

«Гайд-парк»

Складається враження, що цій людині судилося перейти всіма колами пекла, а до раю так і не потрапити...

Домашнє завдання: Вивчити біографію та літературну діяльність М.Хвильового. Прочитати «Я(Романтика)». Випереджувальні завдання: мова новели, значення простих речень. Повторити стильові ознаки новели, неоромантизм, громадянська війна. Індивідуальні: Стосунки між матір’ю і сином. Роздвоєність особистості. Цитати з новели: Боротьба між добром і злом. Роздвоєність особистості.