Тема: ПРОЗА. Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерністичні пошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією. Микола Хвильовий (Фітільов). Життєвий і творчий шлях. Провідна роль у літературному житті 1920-х років. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у дискусії 1925-1928 рр.
«Мозковий штурм»: 1. Прозовий твір – це … 2. Проза прийшла у світ літератури з якої країни? 3. Спочатку з’явилася поезія, чи проза як термін? 4. У якому столітті письменник-прозаїк відтіснив поета на другий план? 5. Прозу класифікують за чим? 6. Твір у прозі великого обсягу – це … 7. Невеликого обсягу – це … 8. Середнього обсягу – це …
Стали популярними модерністські стильові течії: футуризм ( це мистецтво антигуманізму, яке має відбити настання часу техніки. Спрямування футуризму можна виразити трьома «М»: місто, машина, маса ); неоромантизм (прагнення поєднати ідеал з дійсністю, визволення особистості, привернення уваги до чуттєвої сфери людини); імпресіонізм (заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співчуття ); експресіонізм (посилена увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському світосприйнятті); вітаїстичність (лат. Vita — життя) — риса модерністської літератури перших десятиліть XX століття, що виявилась у погляді на стихію життя як першооснову світових процесів. В українській літературі вітаїстичність позначилась на формуванні «романтики вітаїзму» (життєлюбство) з її настановою на перетворення світу, формування активної, сильної особистості та нації.
Сергій Володимирович Пилипенко - організатор Сава Захарович Божко Володимир Зенонович Ґжицький Андрій Васильович Головко «…боротьба із власницькою міщанською ідеологією серед селянства й виховання як своїх членів, так і широких селянських мас у дусі пролетарської революції, залучення їх до активної творчості в цьому напрямку».
ВАПЛІТЕ займало незалежну позицію і стояло на засадах творення нової української літератури кваліфікованими митцями, що ставили перед собою вимогу вдосконалення, засвоєння найкращих здобутків західноєвропейської культури. Лідером організації був м. Хвильовий. Президентами — Михайло Яловий (пізніше Микола Куліш), секретарем — Аркадій Любченко
В. Коряк: «Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, хворобливо вразливий і гордий, недоторканий і суворий, а часом — ніжний і сором’язливий, химерник і характерник, залюблений у слово, у форму, мрійник».
Погляди М. Хвильового: Українська література повинна мати індивідуальний шлях розвитку, не копіювати досягнення інших літератур. Письменник має бути обдарованим від природи. Осуд масовизму й вульгаризації у літературі. Проникнення ідеями “романтики вітаїзму” (життєлюбства). Протест проти “диригентської палички” Москви.
Дискусія почалася з його статті «Про «сатану в бочці», або про графоманів, спекулянтів та інших «просвітян»». У розпалі літературної дискусії з'являються і цикли памфлетів Миколи Хвильового «Камо грядеши», «Думки проти течії», «Апологети писаризму» та стаття «Україна чи Малоросія?», у яких розкривалася, глибоко аргументувалася суть проголошених ним гасел орієнтації на «психологічну Європу», «геть від Москви», «романтики вітаїзму».
Домашнє завдання: Вивчити біографію та літературну діяльність М.Хвильового. Прочитати «Я(Романтика)». Випереджувальні завдання: мова новели, значення простих речень. Повторити стильові ознаки новели, неоромантизм, громадянська війна. Індивідуальні: Стосунки між матір’ю і сином. Роздвоєність особистості. Цитати з новели: Боротьба між добром і злом. Роздвоєність особистості.