Презентація "Психологічні ігри з дітьми"

ПСИХОЛОГІЧНІ ІГРИ

Гра «Піймай»

Мета: зосередження на кінестетичних відчуттях, розвиток дрібної моторики рук, встановлення емоційного контакту між дитиною і дорослим, створення позитивного емоційного настрою.

Хід гри: Дитина розкриває долоньку. Дорослий опускає дитині на долоньку вказівний палець, дитина повинна його зловити, стиснувши долоню. Потім учасники міняються ролями.

Гра «Жучки та вітерець»

Мета: зняття психоемоційної та м’язової напруги. Може бути використана в період адаптації дітей до дитячого садка. Викликає у дітей позитивні емоції.

Хід гри: Діти повзають по килиму, зображуючи жучків. Коли дорослий каже: «Вітерець», — жучки лягають на спинку і починають рухати руками і ногами, показуючи, що не можуть перекинутися. Потім дорослий говорить дітям, що жучки — молодці, таки змогли перекинутися на лапки і можуть повзати далі. Гра повторюється кілька разів.

Тілесно-орієнтована гра «Лагідна крейда»

Мета: гра сприяє зняттю м’язових затисків, розвитку тактильних відчуттів.

Хід гри: Існує гарна розвага — малювати або писати на спині одне в одного різні картинки або літери, а потім відгадувати, що було зображено. Ця гра подобається багатьом дітям, але не дуже підходить тривожним хлопчикам і дівчаткам, оскільки вони, намагаючись розгадати задуми партнера по грі, можуть хвилюватися, переживати, внаслідок чого напружувати м’язи сильніше і сильніше.

Модифікація гри для тривожних дітей: дорослий говорить дитині: «Ми з тобою будемо малювати одне одному на спині. Що ти хочеш, щоб я зараз намалював? Сонечко? Добре». І м’яким дотиком пальців зображує контур сонця. «Схоже? А як би ти намалював на моїй спині або руці? А хочеш, я намалюю тобі сонце «ласкавим»? І дорослий малює, ледь торкаючись поверхні тіла. «Тобі приємно, коли я так малюю? А хочеш зараз білка або лисиця намалюють сонце своїм «ласкавим» хвостиком? А хочеш, я намалюю інше сонце, чи місяць, або що-небудь ще?» Після закінчення гри дорослий ніжними рухами руки «стирає» все, що він намалював, при цьому злегка масажує спину або іншу ділянку тіла.

Гра «Де заховався зайчик?»

Мета: розвиток уваги.

Гру можна проводити з будь-якою м’якою іграшкою, наприклад, зайчиком.

Хід гри: дитина закриває очі, дорослий у цей час ховає іграшку в кімнаті. Потім дитина повинна її знайти. На початку ховати іграшку потрібно на видному місці, потім серед інших іграшок і в тих місцях, де її не видно.

Гра «День і ніч»

Мета: корекція імпульсивності.

Хід гри: коли дорослий говорить: «День» — діти грають, бігають, роблять що хочуть. Коли дорослий говорить: «Ніч» — діти лягають на килим і відпочивають. Гра повторюється кілька разів.

Гра «Скульптура»

Мета: розвиток уміння володіти м’язами обличчя, рук, ніг тощо, зниження м’язової напруги. Гра може бути використана в ході роботи з тривожними дітьми.

Хід гри: діти діляться на пари. Один з них — скульптор, інший — скульптура. За завданням ведучого скульптор ліпить з «глини» скульптуру: дитину, яка нічого не боїться; дитини, яка всім задоволена; дитини, яка виконала складне завдання тощо. Теми для скульптур може пропонувати дорослий, а можуть вибирати самі діти. Потім діти можуть помінятися ролями. Можливий варіант групової скульптури. Після проведення гри доцільно обговорити з дітьми, що вони відчували в ролі скульптора, скульптури, яку фігуру приємно було зображати, яку — ні.

Гра «Слон, жираф і крокодил»

Мета: розвиток уваги, подолання імпульсивності. Гра може бути використана
в корекційній роботі з гіперактивними дітьми.

Хід гри: коли ведучий говорить: «Слон», — усі мають широко розвести руки
в сторони, зображуючи великого слона. Коли ведучий говорить: «крокодил», усі плескають рукою об руку, зображаючи пащу крокодила. Коли ведучий говорить: «жираф», усі витягують руку вгору, зображуючи шию жирафа. У ході гри ведучий називає одну тварину, а сам, щоб заплутати дітей, показує іншу.

Гра «Море і небо»

Мета: розвиток уяви, навчання дітей вираженню емоцій. У гру можна грати як
з однією дитиною, так і з групою до 8 осіб.

Хід гри: діти стають в коло і беруться за руки. Ведучий запитує в дітей про те, яка буває погода на морі. Після чого діти зображують:

1) за допомогою рук — море (хвилі, штиль, шторм);

2) за допомогою обличчя й долоньок — небо (як сонечко світить і як воно ховається за хмаринки).

Потім дітям роздають аркуші паперу А4, розділені на шість квадратів. У кожному квадраті діти мають намалювати море з різною погодою (під час шторму, із блискавками, під час снігопаду, із веселкою, торнадо, у штиль, з корабликом в гарну погоду тощо). Кожна дитина розповідає про те, що вона намалювала і про те, яка в неї улюблена погода.

Гра «Назви ласкавим ім’ям»

Мета: гра формує у дітей доброзичливе ставлення одне до одного. Може бути використана в роботі з тривожними, сором’язливими дітьми.

Хід гри: діти сідають у коло. У центр виходить одна дитина — ведучий. Всі інші по черзі називають ласкаві варіанти його імені (або називають ласкавим словом: котик, принцеса тощо або роблять комплімент). Потім ведучий вибирає, який ласкавий варіант свого імені йому найбільше сподобався.

Бажано, щоб кожен із дітей побував у ролі ведучого.

Етюд «Зірки»

Мета: розслаблення, зняття м’язового напруження. Етюд можна використовувати
в корекційній роботі з гіперактивними дітьми.

Хід гри: діти у супроводі спокійної музики лягають на килим. Широко розводять руки й ноги, і уявляють, що вони зірочки. Психолог вимовляє терапевтичний текст: «Дихаємо рівно і спокійно, уявляємо, що наші ручки і ніжки — це промінчики, наповнені легким світлом. Ми маленькі зірочки. Ми лежимо на небі і нам все видно згори, ми знаємо все про всіх, нам спокійно і легко».

Етюд «Метелики»

Мета: зняття емоційної та м’язової напруги, навчання дітей навичкам релаксації. Етюд бажано проводити в групі, що налічує не більше 5 осіб.

Хід гри: психолог пропонує дітям перетворитися на метеликів (можна при цьому торкнутися кожної дитини чарівною паличкою). Потім під спокійну розслаблюючу музику діти починають «пурхати» по кімнаті. Психолог супроводжує етюд терапевтичним текстом: «Ми з вами легкі метелики, літаємо по небу. Теплий лагідний вітерець тихенько піднімає нас і забирає. Сядемо, закриємо очі й відчуємо, як вітерець ласкаво дме нам в обличчя. Легенько торкнемося своїми пальчиками лоба, щік. Відчуємо ніжний вітерець. Глибоко вдихніть і видихніть, також як вітерець. Дихаємо глибоко і рівно. Тепле сонечко пестить нас своїми промінчиками — посміхнемося йому і відкриємо очі. Покружляємо по кімнаті та присядемо назад на килимок. Ми легкі різнокольорові метелики. Наші крильця блищать на сонечку. Нам легко, ми як пушинки. Потягнімося високо-високо, і перетворімося назад в хлопчиків і дівчаток». Психолог підходить до кожної дитини, гладить її по голові (або доторкається до неї чарівною паличкою), перетворюючи в хлопчика чи дівчинку.

Етюд «Обійми»

Мета: зняття м’язових затисків. Етюд може бути використаний в роботі з тривожними дітьми.

Хід гри: психолог каже дітям: «Уявіть, що ви обіймаєте величезного слона, бегемотика, порося». Діти зображують «обіймалок» широко розставивши руки. Потім психолог пропонує дітям погладити кошеня, щеня, і акуратно взяти в долоньки хом’ячка. Закінчується етюд обніманням себе та інших дітей.

Етюд «Ми зростаємо»

Мета: створення позитивного емоційного стану у дітей, розвиток моторики. Етюд призначений для дітей від 2-х років.

Хід гри: діти стають у коло і беруться за руки. Психолог пропонує їм сісти навпочіпки і показати, якими вони були маленькими, коли тільки народилися. Потім діти починають повільно підніматися, показуючи, як вони росли. Психолог гладить дітей по голові. Пропонує їм стати на носочки, підняти вгору руки і показати, якими високими вони виростуть. Кожну дитину психолог потягує за долоньки.

Гра «Хто може?»

Мета: розвиток мислення, уяви, мови. Гра для дітей 5-7 років. Кількість учасників 4—8 осіб.

Хід гри:

1 варіант. Діти стають у коло, передають одне одному м’яч і запитують: «Хто може ... (кричати, дути, стрибати, свистіти, дзвонити, сопіти, тупати, крутитися)?». Той, хто не може придумати питання або відповідь, вибуває з кола. Перемагає дитина, яка залишається останньою.

2 варіант. Діти стають у коло. Психолог задає дітям таке саме запитання: «Хто може ... (літати, шипіти, фиркати, хрюкати, падати)?». Діти по черзі відповідають на нього. Той, хто не може придумати відповідь пропускає свою чергу. Тому, хто придумає найбільше відповідей на одне питання, видається фішка. Перемагає той, хто набирає найбільше фішок.

Гра «Відгадай предмет»

Мета: розвиток уваги, мислення, навчання виразним рухам.

Хід гри: діти сидять у колі. Психолог говорить на вушко одній дитині назву якогось предмета. Дитина має показати його іншим дітям за допомогою пантоміми. Діти, які відгадують, отримують за правильні відповіді бали. За підсумками гри визначається найкмітливіша дитина. Найкраще почати гру з загадування простих предметів, які легко показати (ручка, ложка), а коли діти втягнуться в гру перейти до тих, які складно зображати й відгадувати (холодильник, будильник).

Гра «Загубилася дитина»

Мета: формування інтересу до навколишнього.

Хід гри: діти сідають у коло. Психолог розповідає їм, що в групі загубилася дитина і її треба знайти (наприклад, загубився хлопчик зі світлим волоссям в жовтій футболці). Потім психолог кидає м’яч комусь із дітей, і той має вгадати, хто з присутніх дітей «загубився» і кинути м’яч назад. Як варіант діти самі можуть загадувати того, хто загубився.

Етюд «Гроза»

Мета: вираз емоцій, подолання страху. Етюд може бути використаний в корекційній роботі з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку.

Хід гри: ведучий пропонує дітям уявити сильну грозу, як на небо набігають величезні хмари, гримить грім, стає дуже темно і страшно.

Діти зображують, як вони бояться грози: тремтять від страху, туляться одне до одного, сидячи на килимі.

Ведучий каже дітям, що дощ закінчується, з’являється сонечко.

Діти посміхаються, потягуються і радісно обіймаються.