Презентація "Публій Овідій Назон"

Публій Овідій Назон Вінець Овідія во віки не зов,яне; Безсмертний “Плач” його, гіркий і незрівнянний, Душні елегії, мов цвіт весняних лоз, І чари сонячні його “Метаморфоз”, І мудрі тонкощі ученого кохання. Хай Цезар злобствує і хай літа вигнання Зігнуть високий стан і сивину вплетуть. І хай гуде Сармат і Гети смерть несуть, А гнівний Понт реве і горами вергає,- Народи і віки не раз іще згадають Дзвінких його пісень легкий свавольний лад Стогнанням ніжних альб і дзвоном серенад. (“Безсмертність” М. Зеров)

43 р. до н. е.- бл. 18 р. н. е. . Вергілій, Горацій, Овідій- найвідоміші поети часів Августа. Декламації Овідія- вірші у прозі. Здобув блискучу риторичну освіту у Римі. Одруження з багатою римлянкою, знатне походження відкривають доступ до вищих аристократичних кіл і до двору імператора Августа. Проголосив кохання та поезію вищим сенсом життя людини. Байдуже ставлення до політики , до ідеології влади визвали гнів імператора. “Нехай інші прославляють минуле, я щасливий з того, що живу тепер”. “Календар” та “Метаморфози”-намагання засвідчити Августу свою повагу і шану. Відправлений на заслання у північне Причорномор,я, де поет прожив останні 10 років життя у злиднях і тузі за Батьківщиною. Помер на чужині, не дочекавшись визволення.

“Наука кохання”-практичні поради для закоханих- молодих сучасників поета Помни, однако, что здесь, в обманчивом свете лампады, Ночью с хмельной головой, трудно ценить красоту. Ведь не случайно Парис лишь днем и под солнечным небом Молвил, богинь рассмотрев: «Лучшая- Матерь Любви!» Ночь благосклонна, она прикрывает любые изъяны, Ночью любую из дев можно красавицей счесть. О драгоценных камнях, о крашеной пурпуром ткани И о девичьей красе только при солнце суди. Время теперь приступить к тому, что гораздо важнее,- Как уловить для себя ту, что искал и нашел? Все и повсюду мужи, обратите умы со вниманьем И доброхотной толпой слушайте слово мое!

У «Сумних елегіях” Овідія відбилася драма поета. Я, що лежу тут, Назон, Оспівував ніжне кохання, Ти ж, о мандрівче( кохав же ти й сам), Не вагайся шепнути: Прах Назона- співця хай тут спокійно лежить. (слова Овідія на пам,ятнику)

Про збірку “ Сумні елегії” Елегія- жанр лірики журливого змісту. У римській поезії починають переважати особисті переживання самотності, розчарування, страждання. У чотирьох книгах віршів звучать мотиви: розлука із сім,єю, туга за Батьківщиною, ненависть до чужини, прохання про милосердя, прославляння поезії як єдиної опори в тяжкому житті. Пушкін високо оцінив “Сумні елегії”: «Книга эта выше всех прочих сочинений Овидия». Сам Пушкін любив зіставляти своє вигнання на південь із вигнанням Овідія.

“Зима у гетів” ( Зима на чужині”) Доведіть, що поезія написана у формі послання. Чому ж Овідію не подобається жити на чужині? Які кольори переважають в описі? Визначте ідею поезії. У чому трагізм долі Овідія? Які почуття викликає у вас елегія поета?

“Метаморфози” “Наука кохання”

Т. Г. Шевченко вважав Овідія “ найдосконалішим творінням всемогутнього Творця Всесвіту” І. Франко написав велике дослідження про творчість поета, де висловив припущення, що мова, якою Овідій писав вірші, була мовою слов,янського племені. Перекладачі Овідія: І. Сташенко, О. Пчілка, О. Маковей, А. Содомора та ін.