Презентація до уроку "Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур. "Іліада" (огляд). Міфологічна основа гомерівського епосу."

Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур “Іліада” (огляд) Міфологічна основа гомерівського епосу

Безжальний час все зводить нанівець, І що ви, люди, знаєте про мене? Хіба лиш те, що я сліпий співець, Спізнав, як бог, осяяння натхненне. Де народився я – ніхто не зна, Сім древніх міст на те претендували, Та піднялася забуття стіна, І залягли століття, мов завали. Моїх річок розмиті береги, Поховані давно руїни Трої, Але жили й живуть, немов боги, Ахілл і Одіссей – мої герої. Мій епос, як божественний чертог, Піднісся над минулими віками, І я живу з античними богами, Вже й сам напівлегенда, напівбог. Микола Негода Гомер

Гомер — знаменитий поет, батько грецької поезії. Жив він приблизно у VIII ст. до н. е. Час життя Гомера спірний. Стародавні версії охоплюють період протягом в кілька століть. Стародавні біографи вважали, що Гомер народився на іонійському узбережжі Малої Азії. Ім’я його означає «сліпий», тож Гомера уявляли мандрівним сліпим співцем, аедом, що грав на кіфарі (музичному інструменті, подібному до ліри) і першим став складати замість коротких пісень героїчні поеми-епопеї — великі за обсягом епічні твори про героїчні подвиги та пригоди. Слава його була настільки великою, що сім грецьких міст (Смірна, Родос, Колофон, Саламін, Хіос, Аргос, Афіни) сперечалися за право називатися батьківщиною Гомера. Греки вважають, що Гомер божественного походження, він ходив від оселі до оселі, бідний та сліпий розказуючи свої вірші і це був його єдиний заробіток на проживання. Вшановуючи пам’ять поета божественного походження, греки збудували в його честь храм – Гомереон).

Гомер зі своїм поводирем, картина  Адольфа Вільяма Бугро (1825—1905) Ще з античних часів постать Гомера була оповита легендами й вигадками. Його уявляли мудрим, старезним незрячим рапсодом (слово гомер за античності мало кілька тлумачень, а саме: від давньогрецького омерео — перехожий, зустрічний; від давньогрецького омерос — заручник; від давньогрецького омерос — сліпий). Проте поеми свідчать, що їх автор від народження був зрячим, оскільки дуже майстерно передав у своїх творах найтонші відтінки барв. Під час розкопок грецького міста Геркуланума було знайдено мармурове погруддя поета, датоване IV ст. до н.е. Тонкі риси обличчя, зведені брови, глибокі зморшки на переніссі й чолі, ледь розтулений рот і широко відкриті зрячі очі — ось портрет великого співця античності. Стародавні монети з острова Хіос теж зображують митця без жодних ознак сліпоти.

Гомерівське питання Сучасні вчені іноді піддають сумніву існування Гомера як автора «Іліади» та «Одіссеї» у зв’язку з тим, що залишилося занадто мало відомостей про його життя. Достеменно не відомо, коли він жив і де, яким було його походження. Існує думка, що сліпий аед Демодок із «Одіссеї» - це прототип або послідовник Гомера. Проте дуже часто фізичне існування Гомера піддають сумніву. Багато хто стверджує, що одна людина неспроможна написати настільки різні та епічні за змістом поеми, як «Іліада» й «Одіссея». Науковці не можуть відповісти ще на деякі запитання: Гомер існував як конкретна історична особистість чи його постать – це вигадка людської фантазії? Авторство «Іліади» та «Одіссеї» належить одній людині чи це творіння багатьох талантів того часу, які зібрав воєдино якийсь давній редактор? Чи є підгрунттям поем безліч розрізнених пісень, чи вони є часткою одного цілого (так звані «Пра – Іліада» та «Пра – Одіссея»)? Але давні греки ніколи не сумнівалися в тому, чи існував насправді Гомер, дуже шанували його і називали просто — Поет. Гомерівський епос — це взірець художньої творчості, зразок для наслідування.

Основа гомерівського епосу міфологія історія Троянський цикл міфів Відкриття руїн Трої Основою гомерівського епосу є історія та міфологія. Міфологія – це Троянський цикл міфів, а історія підтверджується археологічними знахідками – відкриттям руїн Трої на пагорбі Гіссарлик (Туреччина) у ХІХ ст. Генріхом Шліманом. Основа гомерівського епосу

Пісня тринадцята. Бій біля кораблів Пісня чотирнадцята. Ошукання Зевса Пісня п’ятнадцята. Відступ від кораблів Пісня шістнадцята. Патроклія Пісня сімнадцята. Подвиги Менелая Пісня вісімнадцята. Приготування зброї Пісня дев’ятнадцята. Зречення гніву Пісня двадцята. Битва богів Пісня двадцять перша. Битва біля ріки Пісня двадцять друга. Убивство Гектора Пісня двадцять третя. Ігри на честь Патрокла Пісня двадцять четверта. Викуп Гекторового тіла Зміст “Іліади” Пісня перша. Моровиця. Гнів Пісня друга. Сон. Беотія, або Перелік кораблів Пісня третя. Клятви. Огляд війська з мурів. Двобій Александра і Менелая Пісня четверта. Порушення клятв. Обхід війська Агамемноном Пісня п’ята. Подвиги Діомеда Пісня шоста. Зустріч Гектора з Андромахою Пісня сьома. Поєдинок Гектора з Еантом, похорон полеглих Пісня восьма. Перервана битва Пісня дев’ята. Посольство до Ахілла. Прохання Пісня десята. Долонія Пісня одинадцята. Подвиги Агамемнона Пісня дванадцята. Бій біля валу

Послідовність подій Гнів Ахілла з-за відмови Агамемнона повернути доньку жерця Хриса батькові помста Агамемнона – викрадення Брісеїди Ахілл відмовляється брати участь у боях з троянцями двобій Паріса з Менелаєм “нарада” на Олімпі, вирок богів – продовжити війну битва, загибель багатьох героїв з обох боків Патрокл переодягається у доспіхи Ахілла загибель Патрокла від руки Гектора Ахілл дізнається про загибель друга й вирішує приєднатися до битви Фетіда просить Гефеста викувати зброю для сина примирення Ахілла з Агамемноном двобій Ахілла й Гектора, загибель Гектора на очах троянців знущання Ахілла над тілом Гектора погребіння Патрокла Пріам благає Ахілла повернути тіло Гектора згода Ахілла, припинення бойових дій на час трауру троянців погребіння Гектора.

Троянці Гектор — син царя Пріама. Еней — син Анхіса та Афродіти. Деїфоб — син Пріама та Гекуби. Паріс — син царя Пріама, викрадач Єлени. Пріам — правитель Трої. Полідамант — полководець, товариш Гектора. Агенор — син Антенора, полководець. Долон — рядовий троянець, за обіцяну винагороду вночі перейшов до табору ахейців, де був убитий Одіссеєм та Діомедом. Антенор — радник царя Пріама. Полідор — наймолодший син Пріама. Персонажі поеми Ахейці Агамемнон — правитель Мікен. Ахілл (або Ахіллес) — правитель мірмідонян. Одіссей — правитель Ітаки, герой «Одіссеї». Аякс Теламонід — син саламінського володаря Теламона, полководець Ахілла. Менелай — правитель Спарти, чоловік Єлени. Діомед — правитель Аргоса. Аякс Оїлід — син володаря локрів Оїлея, полководець Ахілла.

Жінки Трої Гекуба — дружина царя Пріама. Єлена — дружина Менелая, викрадена Парісом. Андромаха — дружина Гектора. Кассандра — дочка Пріама. Олімпійські боги Зевс Гера Артеміда Аполлон Афродита Аїд Афіна Арес Гермес Посейдон Німфи та інші божества Ерида Ірида Фетіда Протей

Словникова робота Гекзаметр ( від грец. шестимірник) – метричний (квантитативний) вірш шестистопного дактиля (—UU), де в кожній стопі, окрім п'ятої, два короткі склади можуть змінюватися одним довгим, витворюючи спондей. Остання стопа завжди двоскладова — хорей. Гекзаметр — це віршований розмір особливістю якого є побудова кожного вірша з шести стоп і яких правильно чергуються довгі і короткі склади. Пентаметр (від грец. п᾿ятимірник) - в античному віршуванні дактилічний вірш, утворений подвоєнням першого піввірша гекзаметра, складається із 2 1/2 та 2 1/2 дактилічних стоп. Метрична схема пентаметра: —UЬ—UЬ—//—UU—UU—. Піввірші розмежовані цезурою. Уживали пентаметр лише у чергуванні з гекзаметром. Саме гекзаметром написані “Іліада” та “Одіссея”. Кажуть, що неспішний ритмічний рокіт хвиль на березі моря нагадує цей ритм. Одне з припущень: Гомер писав свої поеми на березі моря. Існує версія, що спочатку «Іліада» була суцільним текстом, а в процесі впорядкування за наказом афінського тирана Пісистрата у VI ст. до н.е. була поділена на 24 пісні відповідно до кількості літер грецької абетки. Основна сюжетна лінія докладно описана в І, XI, XVI- XVII піснях поеми «Іліада». Усі інші пісні присвячені подіям Троянської війни останнього, десятого року. Пісня X є вставкою більш пізнього періоду. XXIII та XXIV пісні розповідають про поховання загиблих героїв Патрокла і Гектора, яких, відповідно, оплакують та вшановують греки й троянці.

Композиція “Іліади” Навколо основної лінії оповіді «Іліади» розгортається ціла низка епізодів, які, з одного боку, уповільнюють дію, а з іншого - збагачують її багатьма картинами війни за рахунок деталізації та надзвичайної насиченості епітетами. Гомер прагнув суворої композиційної єдності та чіткої організації матеріалу. Арістотель зауважував, що, на відміну від інших авторів епічних поем, Гомер «чи завдяки талантові, чи своїй майстерності... не змалював усього, що трапилося з героєм, а розгорнув «Одіссею», а також «Іліаду» навколо однієї події». Дія поеми охоплює приблизно 50 днів, проте майже 40 з них заповнені тими подіями, про які у творі лише згадується: 10 днів триває моровиця в таборі ахеїв. На дванадцятий день - після сварки вождів боги повертаються на Олімп і Фетіда просить Зевса допомогти її сину Ахіллу; лише на дванадцятий день після загибелі Гектора Пріам вирушає за тілом сина до табору Ахілла, після чого троянці ще 9 днів оплакують загиблого і готуються до поховання. «Таким чином, - вважає Тетяна Кравець, - основне ядро оповіді симетрично обрамлене однаковою кількістю днів (9+12+12+9), які вміщуються в першу та останню пісні «Іліади». Перша пісня містить зав’‎язку («гнів Ахілла»), а остання - розв’‎язку («повернення Ахіллом тіла Гектора»)».

Іліада, Книга 7, манускрипт V-VІ ст. Композиційним центром поеми є вісім пісень - з XI по XVIII включно, в яких відображено події усього однієї доби. Це фрагмент найбільшої динаміки та композиційної цільності: всього за одну добу встигають відзначитися в битві Одіссей, Діомед та Агамемнон; троянці підступають до грецьких кораблів, спалюють значну їх частину, і в бою від руки Гектора гине Патрокл; Гефест у цей час кує нову зброю та обладунки Ахіллу. Наступні пісні (XIX-XXIII) знову охоплюють величезну кількість подій, які відбуваються впродовж одного дня: від примирення Ахіллеса і Агамемнона до загибелі Гектора, включаючи битву богів на березі Скамандра. Отже, уповільнена епічна плинність оповіді поєднується в «Іліаді» з вправною та продуманою концентрацією матеріалу. Все це робить поему Гомера сюжетно і композиційно досконалою і завершеною, хоча від епічної традиції, циклу міфів про Троянську війну Гомер використав лише ОДИН фрагмент.

Аналізуємо уривок твору Фрагмент «Іліади» "Щит Ахілла", Пісня 18, вірші 478-608. Переклад Бориса Тена 478] Приготував він насамперед щит — міцний і великий, 479] Гарно оздоблений всюди, ще й викував обід потрійний, 480] Ясноблискучий, та ззаду посріблений ремінь приладив. 481] Щит той з п'ятьох був шарів шкіряних, а поверх він багато 482] Вирізьбив різних оздоб, до дрібниць все продумавши тонко. 483] Землю на нім він зобразив майстерно, і небо, і море, 484] Сонця невтомного коло, і срібний у повені місяць, 485] І незліченні сузір'я, шо неба склепіння вінчають, 486] Посеред них і Плеяди, й Пади, і міць Оріона, 487] Й навіть Ведмедицю — інші ще Возом її називають. 488] Крутиться Віз той на місці й лише вигляда Оріона, — 489] Тільки один до купань в Океані-ріці непричетний. 490] Вирізьбив ще на щиті він для смертних людей два прекрасні 491] Міста. В одному із них — весілля та учти справляють, 492] Юних дівчат при світлі ясних смолоскипів виводять 493] З їхніх світлиць і ведуть через місто під співи весільні. 494] Жваво кружляють в танку юнаки, і лунають довкола 495] Флейти й формінги дзвінкі, а жінки, стоячи на порозі 496] Власних осель, на юні веселощі з подивом зирять.

1. Що відбувається у місті, яке зображене на щиті? 2. Доведіть, що судочинство у Давній Греції було демократичним. 3. Чи вважаєте ви справедливим розплату за вбивство золотом? 497] Сила народу на площі міській гомоніла. Знялась там 498] Буча бурхлива — двоє мужів про пеню сперечались 499] За чоловіка убитого. Клявся один при народі, 500] Що заплатив, а той — заперечував це при народі. 501] Врешті звернулись вони до судді, щоб зваду скінчити. 502] Гомін стояв навкруги: свойого підтримував кожен. 503] Люд вгамувати старались окличники. Колом священним 504] Сіли старійшини всі на обтесанім гладко камінні, 505] Берла у руки взяли від окличників дзвінкоголосих 506] І, встаючи із сидінь, вирікали по черзі"свій вирок. 507] А посередині в них золоті два лежали таланти, 508] Щоб їх віддати тому, хто докаже, що має він слушність.

Як вигадаєте, чи справедливою є війна, що описана у наданому уривку? Доведіть свою думку, спираючись на текст. 509] Друге з тих міст оточили навколо численні два війська 510] В зброї блискучій. Та в раді військовій вони розділились — 511] Чи зруйнувати все, силою взявши, чи скарби коштовні, 512] Що так багато їх в місті прекраснім, навпіл поділити. 513] Ті ж не здавались і засідку потай нову готували. 514] Вийшли на мури міські боронить їх і любі дружини, 515] Й діти маленькі, й мужі, яких уже старість зігнула, 516] Вої ж пішли. На чолі їх — Арей і Паллада Афіна, 517] Йшли золоті вони та в золотому одінні обоє, 518] Збройні, величні, прекрасні, як справжні богове, усюди 519] Зразу помітні: багато-бо нижчі від них були люди. 520] Швидко дійшли вони місця, де мала їх засідка бути, 521] Біля ріки, куди ходять стада усі до водопою. 522] Там заховались вони, блискучою міддю укриті. 523] Двоє підглядачів спереду йшли, окремо від війська, 524] І дожидали приходу овець та биків круторогих. 525] От підійшли вони; два пастухи їх спокійно гонили, 526] Награючи на сопілках, — ніякого лиха не ждали. 527] Ті ж, лише-но здаля їх побачивши, кинулись раптом 528] І зайняли срібнорунних отару овець і велику 529] Череду гарних корів, пастухів же обох повбивали.

Навіщо воїни виривали один в одного трупи убитих? Якщо поема прочитана у повному обсязі, ви легко зможете відповісти на це запитання. 530] Гомін і шум біля стада почули іздалеку в стані, 531] Сидячи в раді військовій, і зразу на коней рисистих 532] Скочили всі, і, миттю до берега річки домчавши, 533] У бойовому порядку у бій з ворогами вступили, 534] І один одного мідними били завзято списами. 535] Звада тіснилася там з Сум'яттям і погрозлива Кера; 536] Ранених то ледь живих, то й неранених Смерть забирала, 537] То волочила за ноги убитого труп з бойовища, — 538] Шати на плечах її червоніли від крові людської. 539] Воїни, наче живі, у бою тім тіснилися й бились, 540] І один в одного трупи убитих старалися вирвать.

Зверніть увагу на те, як описаний процес мирної праці. Хто працює – раби чи вільні люди? 541] Далі родючих ланів змалював він широкі простори, 542] Зорані тричі, й багато на них орачів із плугами 543] Впряжених в ярма волів туди і назад поганяли. 544] А як, дійшовши межі на ріллі, завертать уже мали, 545] Келих вина, наче мед той солодкого, в руки щоразу 546] Муж подавав їм. І борозну знову вони повертали, 547] Щоб якнайшвидше родючі лани до кінця доорати. 548] Наче поорана нива, рілля іззаду чорніла, 549] Хоч була з золота вся. Таке-то він вирізьбив диво. 550] Далі лани змалював владареві. Достигле колосся 551] Скрізь по тих нивах женці гостролезими жали серпами. 552] Падали густо на землю колосся важкі оберемки, 553] їх снопов'язи тоді перевеслами туго в'язали. 554] Три снопов'язи стояли оподаль. А хлопчики ззаду 555] Зжате збирали колосся й, його охопивши обіруч, 556] їм подавали ретельно. І тут же, радіючи серцем, 557] Мовчки стояв на межі володар, на берло обпершись. 558] Далі під дубом окличники учту уже готували, 559] В жертву принісши бика, й навкруги метушились; а жони 560] Борошном ячним його приправляли женцям на вечерю.

Яке враження справляє сцена збору винограду? 561] Далі він вирізьбив ще обважнілий від грон виноградник 562] З золота, — кетяги сині, аж чорні, по ньому рясніли; 563] Віття його на срібних підпорах трималось надійно; 564] Ровом він темним обведений був, а навкруг олив'яний 565] Тин височів, лиш одна пролягала крізь нього стежина 566] Для носіїв, що проходили нею на збір винограду. 567] Стежкою тою дівчата і хлопці, веселощів повні, 568] В плетених кошиках грона несли, наче мед той, солодкі. 569] Хлопчик, між ними йдучи, награвав на дзвонистій формінзі 570] І про прекрасного Ліна виспівував пісню чудову 571] Голосом ніжним. А ті, його співам вторуючи дружно, 572] Тупали в лад їм ногами, і весело всі танцювали. 573] Далі він череду вирізьбив дужих биків круторогих. 574] Деякі з золота, інші із олова їх поробив він. 575] Голосно мукали всі, ідучи із кошари на берег 576] Річки бурхливої, густо порослий гнучким очеретом. 577] Четверо йшло золотих пастухів по боках проводжати 578] Череду, й бігало дев'ять за ними собак прудконогих.

Завдяки яким художнім деталям сцена нападу левів на стадо виглядає напрочуд реалістичною? 579] Спереду раптом два леви жахливі на стадо напали 580] Й поволокли вже бика, що ревів і мукав страшенно 581] В лев'ячих кігтях, а пси й юнаки поспішали на поміч. 582] Леви ж тим часом, зідравши з бика величезного шкуру, 583] Кров його й нутрощі хтиво ковтали. І марно старались 584] їх одігнать пастухи і псів нацькувать прудконогих. 585] Ті ж, боячись підійти і в левів зубами вчепитись, 586] Часом наблизяться, й гавкають тільки, і тут же тікають. 587] Пастівень вирізьбив далі кульгавий митець незрівнянний 588] І білорунних отару овець в тій чудовій долині, 589] Криті хліви, й курені, і кошару, й повітки пастуші.

Зверніть увагу на те, як прикрашають себе хлопці та дівчата. 590] Далі ще змалював на всі руки митець незрівнянний 591] Місце для танців, подібне до того, що в Кносі просторім 592] Славний Дедал Аріадні колись спорудив пишнокосій. 593] В розквіті сил юнаки й багатьом жадані дівчата, 594] Міцно за руки побравшись, кружляли у танці веселім. 595] В легких одіннях дівчата були, юнаки ж у хітонах, 596] Шитих з тонкої тканини й ледь маслом для блиску натертих. 597] Ті — у віночках чудових були, а ці — на ремінні 598] Срібному мали ножі, із щирого золота куті. 599] В жвавому танці на звиклих ногах вони легко кружляли, 600] Наче той круг у руках гончаревих, коли забажає 601] Він перевірити тільки, як круг обертатися буде, 602] То розійдуться рядами й одні нападають на одних. 603] Юрмами купчились люди навколо й втішалися вельми 604] Тим хороводом. Співаючи звучно, співець божественний 605] Грав серед них на формінзі, й під музики тої звучання 606] Два скоморохи стрибали в середині людного кола. 607] Далі він вирізьбив хвилі могутні ріки Океану 608] З самого краю щита, що його змайстрував так старанно.

Можливо, щит Ахілла виглядав саме так, або по-іншому. За бажанням ви можете самі намалювати, яким ви уявляєте витвір Гефеста. Зверніть увагу на інше – щит – частина озброєння, але чомусь на ньому зображені переважно сцени мирного життя…

Ставлення Гомера до зображених ним подій Геніальність Гомера полягає в тому, що він вийшов за умовні межі зображення лише героїчних сторінок античної історії, поет передав усе розмаїття почуттів своїх героїв. Гомер не стає на бік будь-якого табору або будь-якого героя. З однаковим захопленням звучать рядки, присвячені мужності, патріотизму, відданості як греків, так і троянців. Але зображені на щиті Ахілла сцени мирної праці, веселощів, розваг не менш яскраві, ніж описи двобоїв, резанини чи моровиці. Так, причиною війни стало викрадення Парісом Єлени, але чому за його фатальну помилку повинні розплачуватися мешканці Трої? На наступному уроці ми поговоримо про образи Ахілла і Гектора – головних героїв «Іліади», спробуємо визначити проблематику та ідею твору.

Домашнє завдання Опрацювати статтю підручника (сторінки 64 – 69). Прочитати уривок з “Іліади” (пісня 22, вірші 140 – 410). За бажанням – намалювати щит Ахілла чи окремі сцени, що на ньому зображені.