Після смертіПочаток 1970-х – «гріноманія», «культ Гріна».«неоромантик»«тонкий психологізм»«лицар мрії»«автор философсько-психологиічних творів з елементами символічної фантастики»«талановитий захисник гуманістичних ідеалів»«незвичайний письменник»« легендарний літератор»«творець вражаюче барвистого персонального світу»
«Коли дні починають вкриватися пилом й фарби тьмяніють, я беру Гріна. Я розгортаю його на будь-якій сторінці, так навесні протирають вікна в будинку. Все стає світлим, яскравим, все знов таємничо хвилює, як у дитинстві. Грін — один з небагатьох, кого варто мати в похідній аптечці проти ожиріння серця й утоми» Д. Гранін
«І-ех! Прочитала коментарі, залишені дорослими людьми. Лайна по ніздрі нанюхались, рожеві окуляри на чорні змінилися... Ні, все нормально, я й сама така. Просто, мені здається, з книги лишають поза увагою дуже великий - й мало не найважливіший - шар, ніж кохання-зітхання й наівні очікування»Рецензія в Інтернеті Сучасність
«Проза Гріна нерідко провокує «поверхневий ентузіазм». Однак частіше за все Грін просто обводить нас круг пальця, приховуючи під маскою авантюрно-пригодницького жанру й безпомилковістю емоційного удару високу художню думку, складну концепцію особистості, розгалужену систему зв’язків з навколишньою дійсністю» Вадим Ковський
Віра в житті людини. Головні теми книги. Особистість та суспільство. Вибір та його наслідки Любов та служіння людям як порятунок душі Людина та природа. Розташувати за значущістю: Мистецтво в житті людини. Родина та виховання дитини. Казковість мрії у проекції життя. Дар чекання. Оберіг душі
Яке слово найчастіше вживається в цій повісті? «Знання Гріна в сфері людської душі, точність зображення перевершили свій час, викликають сьогодні здивування спеціалістів» Сучасне літературознавство«народився з живою душею»«красива душа»«тонка душа»«глибоких душ»«бажання пересічної душі»«всі натяки його душі» «змордована душа»«ніколи твоя душа не зазнає сліз і журби»Душа«поет у душі»«частина їхньої душі»«у бесіді душі з життям, без якого важко збагнути себе»«у душі речей»«чуже її душі»«сили його душі»«у дзвінкій душі»«з новою душею»
Яке слово найчастіше вживається в цій повісті? «Знання Гріна в сфері людської душі, точність зображення перевершили свій час, викликають сьогодні здивування спеціалістів» Сучасне літературознавство«народився з живою душею»«красива душа»«тонка душа»«глибоких душ»«бажання пересічної душі»«всі натяки його душі» «змордована душа»«ніколи твоя душа не зазнає сліз і журби»Душа«поет у душі»«частина їхньої душі»«у бесіді душі з життям, без якого важко збагнути себе»«в душі речей»чуже її душі«сили його душі»«у дзвінкій душі»«з новою душею»
Бажана в людських стосунках дбайливість часто реально недосяжна. Тому більшість тонко організованих людей гине, робиться жорстокими або йде туди, де можливий спокій. Доля літератури Срібного століття трагічна: кров, хаос і свавілля революційних років і громадянської війни знищили духовну основу її існування. Складною виявилася й післяреволюційна біографія більшості письменників. Покинули батьківщину Дмитро Мережковський, Зінаїда Гіппіус, Костянтин Бальмонт, В’ячеслав Іванов, Іван Бунін, Олександр Купрін, Іван Шмельов, Євген Замятін, Олексей Толстой, Ігор Сєверянін… У роки “червоного терору” й сталінщини були розстріляні або вислані в табори й там загинули Микола Гумільов, Осип Мандельштам, Микола Клюєв... Покінчили життя самогубством Сергій Єсенін, Володимир Маяковський, Марина Цвєтаєва… Майже всі ці імена на довгі десятиліття були забуті.
«У багатьох грінівських оповіданнях поставлено в різних варіаціях один і той же психологічний дослід — зіткнення романтичної, повної таємничих симптомів душі людини, здатної мріяти й млоїтися, й обмеженості, навіть вульгарності людей кожного дня, всім задоволених і які до всього притерпілися…» М. Щеглов
Ассоль і Грей зберегли душу, з маленьких зерняток надії і мрії виростили райський сад любові. Про важливість зберегти душу, зберегти себе писав Грін століття тому. Любов тут ефектний хід, єднальна нитка, за допомогою якої й можна показати красу духу в його відчутному на дотик пурпуровому втіленні.
Каперна = Капернаум? (Пророцтво Христа: «І ти, Капернаум, що до неба здійнявся, до пекла звергнешся» Мв. 11:23). «Хіба ж вони вміють любити? Треба вміти любити, а от цього вони й не можуть»«У вас не розповідають казок. У вас не співають пісень. А як розповідають і співають, то, знаєш, ці оповідки про хитрих дядьків і вояків, з вічним звеличенням шахрайства, ці брудні, мов немиті ноги, грубі, мов бурчання в череві, коротенькі співанки на чотири рядки з жахливим мотивом...»«… гінкі молодиці з густими бровами й руками, круглими, мов камінці»«…стояла купка дітей; вони кривлялися, висолоплюючи язики» Каперна = Содом і Гоморра?Порахуйте праведників Каперни.
Який вибір зробив на мосту Лонгрен? Його наслідки?«…зробив те, чого не прощают. Ь»«Ніхто більше не вклонявся йому, не простягав руки, не кидав погляду, яким упізнають і вітаються. Геть назавжди лишився він осторонь від сільських справ…»«… хлопчаки, угледівши його, кричали навздогін: «Лонгрен утопив Меннерса!»«…рибалки замовкали в його присутності, відходячи набік, як від зачумленого» «… її тінь (ненависті) впала й на Ассоль»«Дівчинка росла без подруг» Лонгрен – найбільш складний образ повісті. Його головна життєва цінність – любов до дружини («… тужив він до кінця життя за Мері») та дочки.
«За горіховою рамою, у світлій порожнечі відображеної кімнати стояла тоненька невисока дівчина, вбрана в дешевий білий муслін з рожевими квіточками. На її плечах лежала сіра шовкова хустина. Напівдитяче, у світлій засмазі обличчя було жваве і виразне; прегарні, трохи поважні як на її вік очі зиркали з ніяковою зосередженістю глибоких душ»
Образ Ассоль (“грінівська дівчина”)«Клянуся Гріммами, Езопом і Андерсеном… це щось особливе!» Проникливість (бачить те, що іншим не під силу разгледіти) Сильна духом. Символ чистоти й цноти. Символ віри, відданості мрії (сила її віри настільки велика, що все здійснюється) Здатність радіти й любити довколишній світ Багата уява, поетичне сприйняття світу Віддушина – в читанні«Дивовижне художнє полотно!»«Поки вона шиє, поглянемо на неї ближче — всередину»
Образ Ассоль – один з найромантичніших персонажів XX століття незлобивістьнезлопам’ятністьдобротапрацьовитість хазяйновитість («Я теж могла б служити разом з тобою, — наприклад, у буфеті») турботлива дочказдатність протистояти труднощамздатність вбачати глибокий зміст у простих речах. Душу переповнюють емоції та переживання, але дух сильний і несхитний. Блаженна? Не від світу цього?Батько – мрійник? («Виросте, забуде, — подумав собі він, — а поки що... не варто відбирати в неї таку іграшку. Адже чимало доведеться в майбутньому побачити тобі не червоних, а брудних і хижих вітрил: здалеку — ошатних і білих, зблизька — подертих і загонистих»)
«Вона вміла й полюбляла читати, але й у книзі читала переважно поміж рядками, як жила. Несвідомо, шляхом своєрідного натхнення, вона робила на кожному кроці величезну кількість етерно-тонких відкриттів, несказанних, та важливих, як чистота й тепло. Вряди-годи — й це тривало низку днів — вона навіть перероджувалася; фізичне протиборство життя провалювалося, мов тиша в ударі смичка; й усе, що вона бачила, чим жила, що було довкруги, ставало мереживом таємниць в образі повсякдення…» От який опис внутрішнього життя героїні зустрічається нам у повісті: Від Попелюшки до Ассоль
Ассоль – поетеса?« Вона говорить, як велика, та чудернацька її балачка. Прислухаєшся — немовби все те самісіньке, що ми з вами сказали б, а в неї те саме, та не зовсім так» «"А ти? — сміється вона. — Ти, певне, коли навалюєш вугіллям кошика, то гадаєш, що він зацвіте". Ось яке слово вона сказала! Тої ж хвилі смикнуло мене, зізнаюся, глянути на порожнього кошика, й так мені увійшло у вічі, ніби з лозин поповзли бруньки; луснули ці бруньки, бризнуло по кошикові листям і пропало. Я трохи витверезився навіть!» «Коли сенс запитання торкнувся, нарешті, її духовного слуху, Ассоль стрепенулася…»
Артур Грей Проникливість (бачить те, що іншим не під силу разгледіти) Сильний духом. Створює свою казку. Втілення Прекрасного принца Здатність радіти й любити довколишній світ Багата уява, художнє сприйняття світу Віддушина – в читанні«тип лицаря чудернацьких вражень, шукача і чудотвора, себто людини, яка з незліченного розмаїття ролей життя взяла найбільш небезпечну і зворушливу — роль передбачення…»
Які дві картини були в оселі Артура Грея? Перша картина – перевірка душі, екзамен на милосердя, людяність («жива душа»). Друга картина – допомога душі, підказка життєвого шляху. («Грей декілька разів приходив дивитися цю картину. Вона стала для нього тим потрібним словом у бесіді душі з життям, без якого важко збагнути себе. В маленькому хлопчикові поступово вкладалося величезне море»)
Грей – митець? «Грей декілька разів приходив дивитися цю картину. Вона стала для нього тим потрібним словом у бесіді душі з життям, без якого важко збагнути себе» «…твоя каюта наповнена непозбутньою батьківщиною з її книгами, картинами…» «Він полюбляв картини без пояснень і підписів» «Все спало на дівчині; спали темні коси, спала сукня і бганки сукні; навіть трава поблизу її тіла, здавалося, задрімала силою співчуття. Коли враження стало повне, Грей увійшов у його теплу омиваючу хвилю й поплив з нею. Давно вже Летика волав: "Капітане, де ви?" — та капітан його не чув» « Та він охоче вантажив садовину, порцеляну, звірят, прянощі, чай, тютюн, каву, шовк, коштовні породи дерев: чорне, сандал, пальму. Все це відповідало аристократизмові його уяви, витворюючи мальовничу атмосферу…» «Ця цілковито чиста, мов ясно-червона ранкова струмина, повна шляхетних веселощів і величности барва була саме тією гордовитою барвою, яку шукав Грей. В ній не було змішаних відтінків огню, пелюсток маку, гри фіолетових чи бузкових натяків; не було також синяви, ні тіні, — нічого, що викликає сумнів. Вона жевріла, наче усмішка, звабою духовного відображення. Грей так замислився, що забув про господаря…»
Порівняльна характеристика Ассоль «соціальні низи» виховував батько замкнутість на житті своєї родини слухняна дочка Грей«соціальні верхи»виховувала матиактивна допомога іншим«блудний син»Спільне« дивні» дітижила без подруг, «він грав один» дружба з дорослими, простими людьмилюбов батьків не схожі на батьківсамотність у родиніжиття в своєму світічитання книглюбов до природибагаті, глибокі натурипереросли своє середовище. Відмінне. Хто вміє дружити,той вміє любити. Любов –найбільш складний ступінь відносин. Ассоль проносить мрію крізь насмішки й знущання, Грей повинен зруйнувати соціальні кордони.
Навіщо ця зустріч?«…відтак його очі звернулися до курного шляху, який пролягав біля трактиру, й він відчув немовби удар — одночасний удар у серце й у голову. Шляхом, обличчям до нього, йшла та самісінька Корабельна Ассоль… Дивовижні риси її обличчя, що нагадували таїну непозбутньо хвилюючих, хоча простих слів, постали тепер перед ним у світлі її погляду»Ассоль і Грей вчасно зустріли одне одного. Ця незвична зустріч – спасіння їхнім душам. Дві тонкі душі повинні бути разом. Трагедії, яких вони можуть уникнути: для Грея – небезпека алкоголю; для Ассоль – небезпека психічного розладу.
Улюблена тема Гріна – тема мистецтва. Які види мистецтва зустрічаються (згадуються) в повісті? Музика (лейтмотив скрипки через увесь твір – навіщо?)- З яким музичним інструментом порівнюється Ассоль? («Так у рівному гучанні вояцької сурми чарівна журба скрипки не в змозі вивести суворий полк…») Поезія- З яким літературним жанром порівнюється Ассоль?Живопис - З твором ще якого виду мистецтва порівнюється Ассоль?
поетизаціялюбовіпрагненнядо мріїжага побачити світ кращим охорона своєї душі, особистостівіра в добро та красу людей. Моральний кодекс грінівских героевсила – в слабкості, м'якості, стриманості, делікатностіцілеспрямованістьчесність перед собою, Богом, людьмипрагнення до самовдосконалення
«Зцілення Гріном» Нездійсненна мрія про горду й красиву людину б’ється, як пульс, в книгах Гріна … « Я зрозумів одну немудру істину. Вона в тому, щоб робити так звані дива своїми руками… Та є не менші дива: усмішка, веселощі, прощення і... вчасно сказане, потрібне слово. Володіти цим — значить володіти всім» «… очі дівчини, врешті, ясно розплющилися. В них було усе найкраще людини»