Презентація "Реклама книги. Маркус Зузак. "Крадійка книжок""

Реклама книги

Слова – це життя. Словом можна вбити, словом можна зцілити. Якби твої очі вміли говорити, що б вони сказали?

…Слова. Навіщо їм взагалі існувати? Якби не вони, усього цього б не сталося. Маркус Зузак “Крадійка книжок”

МАРКУС ЗУЗАКНародився – 23 червня 1975 р. в Сіднеї, Австралія. Діяльність – письменник-романіст. Мова творів – англійська Напрямок – підліткова література. Жанр – роман Найвідоміші твори – «Крадійка книжок», «Я – посланець»

Роман«Крад́ійка книж́ок»   опубліковано   2005 рокуперекладено 30-ма мовами світу українською видано 2015 р.

Досягнення романунайвища позначка в рейтингу Amazon.com, у списку бестселерів за версією «Нью-Йорк Таймс», в аналогічних рейтингах Бразилії, Ірландії та Тайваню; входив до п'ятірки найбільш купованих книг Великої Британії, Іспанії, Ізраїлю, Південної Кореї; успішною стала  екранізація, яка в українському прокаті вийшла під назвою  «Книжковий злодій» (2013).

Нагороди. Маркус Зузак за книгу «Крадійка книжок» отримав декілька нагород та премій:2009 — Німецька премія за дитячо-підліткову літературу (нім. Deutscher Jugendliteraturpreis)2008 — заохочувальний приз імені Ени Ноель в галузі дитячої літератури від Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги (Австралія)[6]2007 — Премія ім. Майкла Л. Принца та другий приз від Асоціації бібліотечного обслуговування для підлітків (англ. Young Adult Library Services Association - YALSA)[7]2006 — Премія імені Кетлін Мітчелл (англ. Kathleen Mitchell Award)[8]

Тематика«Крадійка книжок» — книжка гіркого відчаю, неможливості змінити усе довкола, книжка боротьби та втрат,книжка про силу слів.

Книга розповідає про Голокост часів Другої Світової війни, вплив тоталітарного режиму Гітлера на людей, про Першу світову війну, про книги.

Головні герої Головною героїнею книги є дев'ятирічна дівчинка Лізель МемінгерЇї названі батьки — Ганс та Роза Губерманн. Сусід та шкільний друг Руді Єврей Макс Вандербург 

Сюжет. Події відбуваються в нацистській  Німеччині, починаючи з січня 1939 року. Простір, у якому живе героїня — Молькінг — маленьке містечко. Більший простір — це вся Німеччина. Але Смерть розкриває ще один простір — космічний — уселюдський. Міфічний простір — це світ потойбічний, це Небо, куди Смерть відносить померлих.

Маркус Зузак намагається показати, що смерть не є злою, що її не варто боятися і вигадувати якісь страшні легенди про неї, адже не вона є причиною нашого болю і наших страждань, не вона вкорочує нам життя. Ми самі це робимо. 

«Я не ношу серп чи косу. Чорний балахон з каптуром я надягаю лише тоді, коли холодно. І моє обличчя не має тих черепоподібних рис, які вам так подобається на мене чіпляти. Хочете знати, який мій справжній вигляд? Я вам підкажу. Пошукайте собі дзеркало...» «…Мене переслідують люди…»

В ході розвитку сюжету Ганс вчить Лізель читати, виводячи букви фарбою на стіні підвалу. Читання настільки захоплює її, що вона починає красти книги, з неї виходить справжня «книжкова крадійка».

Кожна з книг пов'язана з історією в житті дівчинки. Першу книгу вона вкрала в снігу на цвинтарі. Другу - «Знизування плечима» -у вогні на площі, де нацисти спалювали сотні книжок «расово неповноцінних» авторів.

Останню, згадану в сюжеті книгу, вона краде у власної пам'яті. Лізель пише книгу про своє життя, яку називає «Книжковий злодій».

Це була історія однієї дівчинки,у якої був друг, що жив серед тіней. Вона нагадувала йому про сонце, що гріє тіло, і такий солодкий кожен ковток повітря. Це давало можливість відчути, що вона також жива. Дружба дарує надію…