Презентація "Ресурсний потенціал Світового океану"

11 кл гео проф Ур 63 Ресурсний потенціал Світового океану 23 11 2023 Мільярди людей у світі залежні від Світового океану в питаннях забезпечення робочих місць і харчування. Це створює нагальну необхідність сталого використання та захисту його природних ресурсів (мал. 1).1. РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СВІТОВОГО ОКЕАНУ. Мал. 1. Ресурси Світового океану.

За оцінками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), понад 60 млн осіб зайняті в рибальстві та аквакультурі. Більшість із них працюють у дрібних господарствах країн, що розвиваються. рибальствоаквакультура

У 2016 р. було вироблено понад 171 млн т риби, яка забезпечила потреби в харчуванні близько 3,2 млрд осіб. Океани щорічно «вносять» 1,5 трлн дол. США в додану вартість світової економіки.

Добувають також креветок, крабів, омарів, лангустів.

Промисел китів, моржів, тюленів, морських котиків нині обмежений через значне скорочення їх кількості

Найбільше морських рослин заготовляють Китай, Японія і КНДР (мільйони тонн). У харчуванні використовується понад 100 видів рослин. З одного гектара мілководної зони можна збирати приблизно в 4 рази більше зеленої маси, ніж із луків.

За рахунок морської води покривається близько 25% споживання кухонної солі, 60% потреб у магнії, 90 % — брому, який використовує світова медицина.

Понад 30% видобутку нафти й природного газу також припадає на морське дно.

В Європі щороку з моря добувають близько 93 млн т піску (обсяг 37 пірамід Хеопса).

У 1873 р. англо-голландська експедиція на борту дослідницького судна «Челенджер» підняла з дна океану зразки океанічних покладів, за формою схожих на картоплю. Людство дізналося про існування конкрецій, у складі яких знайшли залізо, мідь, нікель, марганець. У 1957—1958 рр. вчені довели, що ці рудні утворення покривають значні площі дна Тихого, Індійського й півночі Атлантичного океанів і містять до 30% марганцю.

У квітні 1978 р. зусиллями вчених і техніків США Канади, Японії та Німеччини на експериментальному судні «Sedco 445» підняли перші зразки конкрецій із глибини 5250 м у районі Гавайських островів. Структура поперечного перерізу конкрецій схожа на річні кільця дерев, а ростуть вони зі «швидкістю» від 0,001 до 1 мм на 1000 років.

Що стосується ресурсного потенціалу, то, наприклад, тільки в зоні Кларіон-Кліппертон (Тихий океан) концентрації конкрецій містять близько 5 млрд т марганцю — у 10 разів більше, ніж усі сучасні економічно обґрунтовані родовища на суходолі.

У зоні 200 морських миль Папуа-Нової Гвінеї знайдено масивні сульфіди з високим вмістом золота й срібла, біля Островів Кука — кобальтові конкреції. Інженерно-технічне визначення загального потенціалу Світового океану тільки почалося.

Глибоководний видобуток корисних копалин може дати кобальт, мідь, нікель і марганець – ключові матеріали для акумуляторів електрокарів. Залягають на дні океану на глибинах від 4 до 6 км (2,5 до 4 миль).

Перша приливна електростанція була запущена в 1966 році у французькому містечку Сен-Мало на Ла-Манші.

ПЕС є у Франції, Великій Британії, Канаді, Китаї, Індії, США та інших країнах. ПЕС «Ля Ранс», побудована в естуарії річки Ранс (Північна Бретань) має найбільшу в світі дамбу, її довжина становить 800 м. Гребля також служить мостом, по якому проходить високошвидкісна траса, що з'єднує міста Сен-Мало і Дінард. ПЕС «Ля Ранс», побудована в естуарії річки Ранс

Розташування припливних електростанцій в гирлах річок, має значний вплив на екосистему. Через це багато урядів останнім часом неохоче дають згоду на будівництво таких станцій.

Хвильова електростанція — електростанція, розташована в водному середовищі, метою якої є отримання електроенергії з кінетичної енергії хвиль. 

Місця з найбільшим потенціалом для хвильової енергетики: західне узбережжя Європи, північне узбережжя Великої Британії та Тихоокеанське узбережжя Північної, Південної Америки, Австралії та Нової Зеландії, а також узбережжя Південної Африки

Електростанції морських течій

 У прибережних зонах держави самі вирішують, коли і за якими екологічними нормами й стандартами безпеки видобувати та транспортувати корисні копалини, ловити рибу, виробляти енергію. Це створює загальносвітову проблему раціонального та безпечного використання ресурсів Світового океану (мал. 2).2. ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА СТАН ВОД ОКЕАНІВ, МІНЕРАЛЬНІ І БІОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ. Мал. 2. Забруднення Світового океану та його наслідки: а) робота еколога з урятування черепахи; б) пелікан у нафтовій плямі; в) пожежа на нафтодобувній платформі в Мексиканській затоці.

Мал. 3. Негативний вплив людини на Світовий океан.

Інші ресурси, зокрема нафта й природний газ, є потенційним джерелом міждержавних конфліктів щодо їх монополізації.

Тихоокеанський «сміттєвий континент» — це понад 100 млн т сміття. Згідно з дослідженнями океанолога Ч. Мура, 80% сміття надходить із наземних джерел, а 20% потрапляє з кораблів у відкритому морі переважно під час шторму.

Конкуренція доступу до морських ресурсів стає все більш інтенсивною. Деяким із них, наприклад запасам риби, загрожує надмірна експлуатація, у той час як для значної частини населення вони є основними продуктами харчування.

Здорові океани мають вирішальне значення для економічного зростання, виробництва продовольства, глобальних зусиль щодо пом’якшення наслідків зміни клімату. Мангрові зарості та рослинні океанічні середовища не тільки захищають узбережжя від повеней і буревіїв, а й поглинають 25% викидів вуглекислого газу від спалювання викопного палива. Мангрові зарості

Мангрові зарості

Потепління океанів і збільшення атмосферного вуглецю спричиняє підкислення вод, що загрожує глобальній рівновазі та продуктивності Свтового океану.

Діяльність людини позначається на здоров’ї океану: через надмірний і незаконний промисел погіршуються біологічні запаси, місця проживання риби постійно забруднюються, щороку близько 8 млн т пластмаси потрапляє в океани й стає частиною харчового ланцюга.

За оцінками досліджень, зменшення забруднення пластмасами тільки в Китаї, Індонезії, В’єтнамі та на Філіппінах може скоротити потік пластику в океан на 75%, а в глобальному масштабі — майже на 45% (мал. 3).

У Румунії отримано позитивні результати від упровадження проекту інтегрованого контролю за забрудненням. Проект спрямований на регулювання викидів нітратів у водойми, що ведуть до Дунаю й Чорного моря.

Понад 100 комун отримали фінансування для будівництва 11 каналізаційних систем і комунальних очисних споруд, насадження 182 га лісів у 57 громадах, придбання лабораторного обладнання для тестування якості води.

У Румунії було збудовано перший дослідний завод із виробництва біогазу.

Поліпшення екосистеми та якості води спостерігалися в річці Дунай та Чорноморському басейні: викиди азоту й фосфору за останні 15 років зменшилися на 20 та 50% відповідно.

ВИСНОВКИСвітовий океан є джерелом усіх відомих людству видів ресурсів, які ще недостатньо досліджені та оцінені, але при цьому вже зазнали негативного впливу від господарської діяльності людини. Найбільш економічно ефективним зараз є використання біологічних та енергетичних ресурсів океану, розвиток морського транспорту. Глобальне погіршення екології океану під впливом негативної діяльності людини загрожує рівновазі та продуктивності його ресурсів. Зменшити обсягу надходження пластику до Світового океану в глобальному масштабі майже на 45% можна шляхом скорочення забруднення пластмасами в Китаї, Індонезії, В'єтнамі та на Філіппінах.