Презентація "Рільництво: обробіток ґрунту, черговість висівання культур, відпочинок земельної ділянки. Дво- і трипільна система рільництва"

Про матеріал
Даний матеріал познайомить дітей з рільництвом в Україні: обробіток ґрунту, черговість висівання культур, відпочинок земельної ділянки. Дво- і трипільну система рільництва. Презентація стане у пригоді вчителям, для уроків народознавства у 7 клас,і як візуальний навчальний матеріал.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Мокрокалигірська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Мокрокалигірської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області Народознавство7 клас. Дідук Л. Т., вчитель –методист, вищої кваліфікаційної категоріїРільництво: обробіток ґрунту, черговість висівання культур, відпочинок земельної ділянки. Дво- і трипільна система рільництва

Номер слайду 2

Рільництво у трипільців. Сіяли пшеницю, просо, вирощували льон, садово-городні культури. Обробіток землі здійснювали дерев’яною мотикою з кам’яним чи кістяним наконечником, пізніше – ралом. Збіжжя жали серпами:кістяними із крем’яними вкладками або крем’яними. Зерно на борошно мололи кам’яними зернотерками (жорнами)Розводили велику рогату худобу, коней, свиней Рільництво як галузь землеробства зародилося на теренах України не пізніше 2,5 тисячоліття до н. е.

Номер слайду 3

Рільництво: * Зернові культури. Круп’яні культури. Зерно-бобові культури. Технічні культури Картоплярство Овочівництво Вирощування баштанних культур Виноградарство Ягідництво Вирощування кормових культур. Галузева структура рослинництва

Номер слайду 4

Складовою частиною традиційного хліборобства є агротехнічний процес. Його суть полягає у вирощуванні культурних рослин із застосуванням різних технологічних прийомів і навичок та використанням з цією метою відповідних знарядь праці.

Номер слайду 5

Агротехнічний процес вирощування культурних злаків становить органічну єдність матеріального і духовного. У цілісній системі народно-традиційної культури, особливо на ранніх етапах розвитку українського етносу, вагомого значення, безумовно, набувала агротехніка. З одного боку, це був суто матеріальний, виробничий процес, покликаний виконувати важливу соціально-економічну функцію, з іншого — духовне осягання буття через сферу абстрактно-містичного світосприйняття

Номер слайду 6

Обробіток ґрунту. Агротехнічний процес - сума операцій, кожна з яких окреслюється як суттєва частина процесу вирощування злаків: системи рільництва, удобрювання поля, обробіток грунту, сівба, догляд за рослинами, жнива. Системи рільництва - це своєрідна стадія агротехнічного процесу вирощування культурних злаків відбиває ступінь пізнання властивостей грунту, природного середовища, що свідчить про загальний етнокультурний рівень. Повсюдно дотримувались чотириетапної сезонної оранки: весняна оранка під ярові культури; оранка чорного пару; літня оранка толоки і обробіток стерні під озимі культури; і, нарешті, зяблева оранка.

Номер слайду 7

Черговість висівання культур. Черговість хліборобського використання поля з відповідними періодами його відпочинку прийнято називати системою рільництва: це двопілля, трипілля та ін. Організована зміна посівних і парових ділянок як ефективний агрономічний захід щодо відновлення природних сил грунту свідчить про поглиблення знань хлібороба про справжню природу грунту, ботаніку рослин.

Номер слайду 8

Рільництво базувалося на трьох елементах: * відпочинок експлуатованої ділянки (польової чи лісової), * обробіток грунту * певна черговість висівання культур. Перший елемент виступав у відносно пасивній формі, тоді як активність другого і третього залежала від рівня загальної аграрної культури, що, у свою чергу, зумовлювалося рівнем розвитку продуктивних сил.

Номер слайду 9

Відпочинок земельної ділянки. Застосування парового обміну стало переломним моментом в історії розвитку хліборобства. Враховуючи усвідомлену необхідність підтримання родючості землі, емпірично було і найдено досить простий спосіб вдосконалення процесу зерновирощування. Однією з умов виникнення парової системи було застосування тяглових орних знарядь — і не лише шунтувальних, а й таких, за допомогою яких можна було якщо не перевертати грунт, то хоч горизонтально підрізати його, щоби домогтися часткового знищення бур'янів, проникнення атмосферних мікроелементів у грунт тощо.

Номер слайду 10

Дво- і трипільна система рільництва. Найпростішою паровою системою було двопілля. Двопільною паровою системою рільництва послуговувалися на етнічній території України, у її степовій частині, ще у XVIII — на початку XIX ст. На паровому двопіллі переважно вирощували зернові культури. Наприклад, одного року висівали жито, тобто озимий посів, на другий рік поле відпочивало. Існувала своєрідна черговість культур, коли половину поля засівали не один рік, а два-три роки поспіль (залежно від родючості грунту), потім стільки ж часу воно облогувало.

Номер слайду 11

Трипільна система рільництва у процесі зерновирощування видозмінювалася щодо тривалості періоду ротації, черговості висівання культур та збільшення терміну парування поля тощо. Подекуди від трипілля залишалась лише ідея парового клину, бо поле інколи членувалось на 4, 5 чи навіть 6 і 8 ділянок.

Номер слайду 12

Польовою називають сівозміну, в якій вирощують переважно зернові, технічні культури і картоплю. Чорний пар. Озима пшениця. Цукровий буряк. Ярий ячмінь з підсівом еспарцету. Еспарцет. Озима пшениця. Кукурудза на зерно. Озимий ячмінь. Соняшник. Схема чергування польових культур

Номер слайду 13

Заборони, містифікації під час проведення сівби Понеділок і субота — важкі («тверді») дні; В перший тиждень після свята Паски («провідний») не можна сіяти ні льону, ні коноплі, щоб ніхто в хаті не помер;Під час сівби заборонялось позичати посівний матеріал, будь-що виносити з хати, особливо вогонь...

Номер слайду 14

Народні прикмети за явищами природи. Урожай підберезників віщував добре жито, рижиків — пшениці. Якщо зозуля вилетіла, коли дерева були вже з листям,— чекай хорошого збору сільськогосподарських культур. Зозуля прилітає одночасно з появою на деревах листя — буде рання весна.

Номер слайду 15

Вислови про хліборобську працю. Всяке насіння знає свій час. Де хазяїн ходить, там і хлібець родить. До Миколи не сій гречки, не стрижи овечки. Казав ячмінь: — кидай мене в болото, то я вберу тебе в золото. Не вважай на врожай, сій жито —хліб буде. Ранній пар родить пшеничку,— пізній мітличку. Сій добірне зерно, в засіках буде повно. Хто в полі не трудиться як слід, у того ніколи не родить хліб. Сій хліб — не спи, будеш жати — не будеш дрімати. (Сій хліб своєчасно). Без хазяїна земля — сирота. Виори мілко, посій рідко, то й уродить дідько. Від колосу до колосу не чути й голосу.

Номер слайду 16

Використана література та джерела:https://uk.wikipedia.orghttp://tradition.ucoz.ruhttps://www.google.com.uahttp://vislovi.in.ua

pptx
Додано
22 лютого
Переглядів
182
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку