Презентація "Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин"

Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин. Організація Об’єднаних Націй (ООН). Спеціалізовані організації під егідою ООН. «Загальна декларація прав людини» (1948 р.) і міжнародні пакти про права людини (1966 р.)Розділ 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ Людмила Гармаш Ліцей №1 Охтирської міської ради Сумської області

У результаті навчально-пізнавальної діяльності учні/учениці зможуть: Знати: – час створення ООН, Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Світового банку; Розуміти:– поняття: «біполярний (двополюсний) світ», «доктрина», «конфронтація», «соціалістичний табір», «холодна війна»;– характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;– мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН, критерії ефективності діяльності ООН;– значення «Загальної декларації прав людини» (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного міжнародного права. Уміти:– встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням “двополюсного світу”;– використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;– встановити причини і наслідки розв’язування «холодної війни».

Зміни у світі внаслідок Другої світової війни. Друга світова війна стала найбільшою катастрофою в історії людства, призвела до величезних людських втрат та гуманітарної катастрофи, економічної розрухи багатьох країн. Війна спричинила докорінні зміни в розстановці сил на міжнародній арені. Найпотужнішою в економічному плані державою світу стали США. Вони вийшли на перше місце у світі за обсягом промислового виробництва, зміцнили свої позиції світового кредитора. У СССР перемога у війні призвела до зміцнення позицій сталінського тоталітарного режиму. Совєтські громадяни не отримали волі й демократії та опинилися в ізоляції від світу. Послабились у світі позиції Великої Британії й особливо Франції. До числа великих держав почали зараховувати й Китай. У Німеччині, Італії та Японії, що зазнали нищівної воєнно-політичної поразки в роки війни, швидкими темпами почав здійснюватися перехід від тоталітаризму до демократії.

Зміни у світі внаслідок Другої світової війни. Операція «Немислиме» (англ. Operation Unthinkable) — кодова назва двох нереалізованих планів, спочатку наступального, а потім і оборонного, на випадок воєнного конфлікту Британською імперією і США з використанням 10−12 німецьких дивізій, проти СРСР, розроблених навесні-влітку 1945 року.

Риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин. Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин — це система міжнародних відносин, закріплена договорами та угодами Ялтинської і Потсдамської конференції. До основних рис системи можна віднести, зокрема:встановлення «біполярного світу», тобто його розподіл на сфери впливу між двома «наддержавами» — США і СССР;загострення протистояння між капіталістичним і соціалістичним таборами, початок «холодної війни», загроза прямого військового протистояння між СССР і США;надзвичайна заідеологізованість міжнародних відносин.

Формування Ялтисько-Потсдамської системиІ етап: конференція в Бреттон-Вудсі (США, 1-23 липня 1944 р.), на якій були закладені основи міжнародного співробітництва з регулювання повоєнної світової економіки. Ключовими інструментами економічної стабілізації стали три інституції - Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), а також Генеральна угода з тарифів та торгівлі (ГАТТ, підписана в Женеві у жовтні 1947 р.). Ці інституції сформували комплекс світо-економічних регулюючих механізмів, відомих під назвою Бреттон-Вудської системи. II етап: Ялтинська (Кримська) конференція (4-11 лютого 1945 р.), на якій були погоджені загальні підходи СРСР, США і Великої Британії щодо майбутнього політичного устрою в Європі та світі. В «Декларації про звільнену Європу» та Заяві «Єдність в організації миру, як і у веденні війни» були окреслені спільні принципи політики трьох держав щодо вирішення економічних та політичних проблем визволених європейських країн, формування в них демократичних режимів шляхом проведення вільних виборів. Фактично закладалися підвалини нової, повоєнної системи міжнародних відносин.

Формування Ялтинсько-Потсдамської системи. III етап: конференція в Сан-Франциско (25 квітня — 26 червня 1945 р.), на якій було погоджено та прийнято Статут Організації Об'єднаних націй. ООН мала стати головним та універсальним інструментом регулювання міжнародних відносин, підтримання міжнародного миру та безпеки, трибуною багатостороннього діалогу з проблем повоєнного світоустрою. IV етап: Потсдамська (Берлінська) конференція (17 липня - 2 серпня 1945 р.), на якій були конкретизовані шляхи розбудови нового європейського порядку. Рішення Потсдамської конференції продемонстрували можливість досягнення єдності держав антигітлерівської коаліції в мирний час, як і в роки війни, та стали програмою післявоєнного устрою Європи.

Зміни у світі внаслідок Другої світової війни. Бреттон-Вудська система (англ. Bretton Woods system) — міжнародна валютна система регулювання комерційних та фінансових відносин між країнами, що підписали та ратифікували Бреттон-Вудську угоду 1944 року. Був встановлений офіційний фіксований курс долара США до золота — 35 доларів за тройську унцію. Валюти інших країн-учасниць також отримали золотий еквівалент, але мали право на відхилення не більше 1 відсотка. Метою встановлення фіксованих курсів було запобігти девальваціям валют заради отримання конкурентних переваг у міжнародній торгівлі. Як валютні резерви окрім золота почали активно використовувати долар США. Для підтримки платіжних балансів країн-учасниць було створено Міжнародний валютний фонд. Бреттон-Вудська система стала першим прикладом впровадження узгодженого грошового порядку значною кількістю незалежних держав.

Кримська конференція. Кримська (Ялтинська) конференція – це дипломатична зустріч, яка відбулася в Ялті в лютому 1945 року. На ній зустрілися лідери трьох союзних держав: США, Великобританія та СРСР. Основною темою обговорення було післявоєнний устрій світу та питання, пов'язані з завершенням Другої світової війни. Серед важливіших рішень були: участь СРСР у війні проти Японської імперії (таємний протокол), кордони Польщі на сході по лінії Керзона з незначними відхиленнями на користь Польщі, відшкодування Польщі за рахунок німецьких східних територій і утворення в цій країні так званого «уряду національної єдності». Щодо Німеччини схвалено принципи її розчленування, окупаційного режиму та репарацій. У справі створення ООН ухвалено скликати конференцію на квітень 1945 у США, запросити як членів-засновників радянські республіки Україну (УРСР) та Білорусь (БРСР), затверджено принцип одноголосності постійних членів Ради Безпеки ООН у засадничих справах (право «вето» великих держав).

Берлінська (Потсдамська) конференція. Берлінська (Потсдамська) конференція – переговори голови РНК СРСР Й. Сталіна, президента США Г. Трумена, прем'єр-міністра Великої Британії У. Черчилля (в ході конференції його замінив новий прем'єр-міністр К. Еттлі) про перехід Європи від війни до миру. Відбулася 17 липня – 2 серпня у передмісті Берліна – Потсдамі. Центральним на конференції було питання про політику щодо Німеччини. Голови урядів трьох держав ухвалили, що в період окупації, незважаючи на поділ Німеччини на чотири зони, вона розглядатиметься як єдине економічне й політичне ціле. В усіх окупованих зонах повинна провадитися одна політика щодо німецького населення, її метою проголошувалося цілковите роззброєння та демілітаризація Німеччини, ліквідація всіх нацистських і військових організацій та інституцій, допомога німецькому народові у створенні демократичної і миролюбної держави. В галузі економіки мали бути ліквідовані німецькі монополії – картелі, трести, синдикати, вся промисловість, здатна служити воєнним цілям.

Берлінська (Потсдамська) конференція. Конференція ухвалила, що засобом економічного роззброєння та демілітаризації Німеччини стануть репарації у вигляді демонтажу промислових підприємств і передачі їхнього устаткування країнам, які найбільше постраждали від німецької агресії. Загальну суму репарацій визначено у розмірі 20 млрд дол. США. СРСР мав отримати половину цієї суми. Головних воєнних злочинців – вище політичне та військове керівництво нацистської Німеччини, винне у розв'язуванні агресії та порушенні міжнародних законів ведення війни, – було ухвалено передати Міжнародному військовому трибуналові. На конференції прийнято рішення про створення Ради міністрів закордонних справ для розробки проєктів мирних договорів з Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною, Фінляндією, Німеччиною. Конференція ухвалила передати Польщі східні території Німеччини до річок Одер та його притоки Нейсе. Східну Пруссію було поділено між Радянським Союзом і Польщею. Велика трійка ухвалила, що в країнах Східної Європи мають відбутися вільні демократичні вибори. У ході конференції була опублікована Декларація урядів США, Британії та Китаю з вимогою про беззаперечну капітуляцію Японії.

Створення ООНЛіга Націй не змогла зберегти мир і з початком Другої світової війни припинила свою діяльність, а в 1946 р. була розпущена. Ще у 1943 р. представники США, СССР, Великої Британії та Китаю домовилися в Москві повернутися до ідеї створення Організації Об’єднаних Націй (ООН). Через рік на конференції в Думбартон-Оксі (США) представники цих держав сформулювали основні принципи діяльності нової міжнародної організації. Конференція відкрилася у квітні 1945 р. ум. Сан-Франциско (США). 26 червня 1945 р. учасники конференції підписали Статут ООН (був ратифікований 24 жовтня 1945 р.). Спочатку до складу ООН увійшла 51 держава. З огляду на величезний внесок народів України і Білорусі в розгром нацизму та фашизму, Білоруська ССР і Українська ССР увійшли до складу ООН як держави-засновниці. Поступово склад ООН розширився, її членами ставали і країни, що зазнали поразки в Другій світовій війні, і нові незалежні держави. На 2022 р. членами Організації Об’єднаних Націй є 193 держави світу.

Система ООНМетою ООН є забезпечення миру, правопорядку і правосуддя на всіх континентах, відповідно до свого статуту.

Система ООНСтатутом ООН визначено такі цілі організації:підтримувати міжнародний мир і безпеку;розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправ’я і самовизначення народів;здійснювати співробітництво задля розв’язання міжнародних проблем та для заохочення й розвитку поваги до прав людини й основних свобод;погоджувати дії націй для досягнення цих спільних цілей.

Система ООНПроаналізуйте схему структури ООН. Назвіть спеціалізовані установи та пов’язані з ними організації.

Система ООН

«Загальна декларація прав людини» (1948 р.) і міжнародні пакти про права людини (1966 р.)Загальна декларація прав людини — декларація, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року в Паризькому палаці Шайо. Декларація стала результатом безпосереднього досвіду Другої світової війни і представляє перше глобальне вираження невід'ємних прав, які мають усі люди. Декларація складається з 30 статей, що лягли в основу наступних міжнародних договорів, регіональних документів із прав людини, національних конституцій тощо. Міжнародний законопроєкт з прав людини складається з Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права і Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та двох факультативних протоколів до неї. У 1966 році Генеральна Асамблея прийняла два докладні договори, які завершують Міжнародний законопроєкт про права людини. В 1976 році, після того як договори були ратифіковані достатнім числом окремих націй, законопроєкт набув статусу міжнародного правового акта.

«Загальна декларація прав людини» (1948 р.) і міжнародні пакти про права людини (1966 р.)Під час Другої світової війни союзники взяли чотири свободи — свободу слова, свободу віросповідання, свободу від страху і свободу від злиднів — як свої основні цілі війни. Статут Організації Об'єднаних Націй «знову підтвердив віру в основні права людини, гідність та цінність людської особи» і передав законопроєкт в комісії всіх членів-держав, щоб забезпечити «додержання прав людини і основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови чи релігії». Коли по завершенню Другої світової війни злочини нацистської Німеччини стали відомими світовій громадськості, склався консенсус щодо того, що Статут ООН недостатньо чітко визначає права, про які йдеться. Виникла потреба прийняття загальної декларації, яка б уточнила перелік прав людини, щодо яких діяли б положення Статуту ООН. Загальна декларація прав людини була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 з 50 голосами «за». Голосів «проти» не було, а 8 делегацій утрималися.

«Загальна декларація прав людини» (1948 р.) і міжнародні пакти про права людини (1966 р.)16 грудня 1966 р., на підставі ідей і норм Загальної декларації прав людини, Генеральна Асамблея ООН ухвалила Міжнародні пакти про права людини. До них належать Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права і Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Україна підписала пакти в 1968 р., ратифікувала — у 1973 р. Перший пакт зобов’язує держави захищати такі права людини: на працю, справедливі та сприятливі умови праці; на відпочинок; на оплачувану відпустку; на достатній життєвий рівень; на створення професійних спілок; на страйки; на соціальне забезпечення; на освіту; на захист сім’ї, матері та дитини; на найвищий рівень фізичного та психічного здоров’я; на участь у культурному житті та користування результатами наукового прогресу. Другий пакт зобов’язує учасників гарантувати своїм громадянам такі права: на життя, свободу, недоторканність особи; на процесуальні та судові гарантії, зокрема й недопущення свавільних арештів і позбавлення свободи інакше, ніж на основі закону. Пакт забороняє втручатися в особисте й сімейне життя, порушувати недоторканність житла, таємницю кореспонденції, посягати на честь і репутацію; захищає права на свободу думки, совісті та релігії, на мирні збори і свободу асоціацій, участь в управлінні державою та ін. Пакти зобов’язують учасників уживати заходів для забезпечення прав людини незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, національного та соціального походження, майнового стану.

Домашнє завдання. Опрацювати §1 Скласти таблицю «Структура ООН»* Чи вважаєте Ви, що ООН переживає кризу та потребує реформування? Запропонуйте ідеї щодо реформування ООН.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Головні органи ООН Їх функції               

Джерелаhttps://pidruchnyk.com.ua/3027-vsesvitnia-istoriia-shchupak-11-klas-2024.htmlhttps://pidruchnyk.com.ua/3026-vsesvitnia-istoriia-vasylkiv-11-klas-2024.html https://pidruchnyk.com.ua/3025-vsesvitnia-istoriia-polianskyi-11-klas-2024.html