Молодий спеціаліст стає хорошим учителем, перш за все, завдяки обстановці творчої праці
педагогічного й учнівського колективів». В.Сухомлинський
У презентації проаналізовано роботу з молодими вчителями школи за рік.
Античні мудреці казали: «Хочеш розвивати державу – виховуй молодь». Професійне становлення особистості педагога – довготривалий процес. Саме молоді вчителі впроваджують в життя грандіозні плани. Їм властиві креативність мислення, відсутність консерватизму, готовність до змін на краще. Важливо, щоб наставником був колега, який уміє поліпшити і підтримати позитивне в роботі молодого вчителя. Школа молодого вчителя
Довірлива бесіда; вивчаємо теоретичний потенціал випускника вузу; складаємо індивідуальний план роботи; відвідування уроків наставниками та колегами; спостереження та аналіз уроків учителів-початківців; тематичні пам’ятки, поради. НАСТАВНИЦТВО – ВАЖЛИВА ФОРМА НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ
ДІАГНОСТУВАННЯ МОЛОДИХ ВЧИТЕЛІВ На початку роботи завжди є труднощі, головна з них – психологічного характеру. Якщо вчитель відчуває потребу в підвищенні своєї кваліфікації – сам починає вчитися. Створена дієва система роботи з молодими вчителями в школі прискорює процес швидкої адаптації молодих спеціалістів, значно скорочує час швидкого періоду оволодіння основами педагогічної майстерності, створює атмосферу співпраці молодих спеціалістів і наставників. www.themegallery.com
На першому етапі адаптації - підготовчому – відбувається ознайомлення молодого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного процесу. Професійна адаптація- складний процес досконалого освоєння професії та оволодіння педагогічною майстерністю. Вся робота з молодими вчителями поділяється на 3 нерівнозначних за змістом, обсягом і завданнями етапи:
www.themegallery.com Третій етап — це етап високої адаптованості, він є результатом ефективності діяльності молодого вчителя на попередньому етапі. Для цього етапу характерний високий рівень самостійності молодого вчителя, його творчий підхід до навчальної діяльності. Другий етап – формування розвитку знань і вмінь освітньої роботи- пов'язаний із процесом подолання труднощів навчальної діяльності й початком формування майстерності молодого вчителя
ЗМІСТ І ФОРМИ РОБОТИ НАСТАВНИКА З МОЛОДИМ СПЕЦІАЛІСТОМ: Складання індивідуального плану роботи молодого вчителя з урахуванням його потреб і можливостей; організація практичної діяльності складання календарно-тематичного планування з урахуванням навчальних програм та особливостей класу; підготовка планів-конспектів уроків різних типів; моделювання уроку або його фрагменту; надання рекомендацій щодо самоосвіти; залучення молодих спеціалістів до методичної, громадської роботи www.themegallery.com
ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАСТАВНИЦТВО РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ НАПРЯМ РОБОТИ ДОСВІДЧЕНИХ ПЕДАГОГІВ В УДОСКОНАЛЕННІ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МОЛОДИХ ПЕДАГОГІВ. проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес, спрямовувати навчальну діяльність учнів на основі психологічних уявлень; • перетворювати наукову інформацію у навчальний матеріал, доступний розумі-нню учнів, пробуджувати інтерес до навчального предмета, розвивати творчу активність учнів; ставити завдання, інструктувати учнів, координувати їхню діяльність, співпрацювати у навчальному процесі; регулювати взаємини з учнями, їхніми батьками, колегами, керівниками; зовнішньо виражати емоції вивчати особливості учнів Вчитель повинен вміти Вчитель повинен вміти www.themegallery.com
Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя є цілеспрямована й систематична самоосвіта. Самоосвіта вчителя-стажиста має суттєве значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь професійної педагогічної діяльності. Самоосвіта
В.О.СУХОМЛИНСЬКИЙ У СВОЇЙ ПРАЦІ “СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ” СТВЕРДЖУВАВ: “Удосконалення педагогічної майстерності – це передусім самоосвіта, особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці і в першу чергу культури мислення. Без індивідуальної думки, без допитливого погляду на власну працю, неможлива ніяка методична робота” www.themegallery.com
ВАЖЛИВОЮ ПРОФЕСІЙНОЮ ЯКІСТЮ ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ Є ЙОГО МЕТОДИЧНА ВПРАВНІСТЬ, ПІД ЯКОЮ ТРЕБА РОЗУМІТИ ПОСТІЙНИЙ ТВОРЧИЙ ПОШУК, УДОСКОНАЛЕННЯ СВОЇХ ЗНАНЬ І МАЙСТЕРНОСТІ. Діяльність молодих вчителів відбувається в умовах, коли відбуваються зміни в освіті: впроваджується Концепція “Нової української школи”, Закону про освіту, оновлення навчальних програм, змін до програм, впровадження інклюзивної освіти у навчальних закладах освіти, тому їм постійно доводиться шукати нові, ефективніші форми і методи навчання учнів, працювати над удосконаленням педагогічної майстерності. www.themegallery.com
НАСЛІДУЮЧИ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО, НЕОБХІДНО ПРАГНУТИ ТОГО, ЩОБ ЧЕРЕЗ 3-5 РОКІВ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ВУЗУ, МОЛОДИЙ ВЧИТЕЛЬ ЗНАВ УДЕСЯТЕРО БІЛЬШЕ, НІЖ НА ПОЧАТКУ СВОЄЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Вдумливий, творчо працюючий вчитель, здійснює самоаналіз своїх уроків, позакласних заходів за день, тиждень, семестр, навчальний рік, що дає змогу виявити як недоліки у своїй роботі, так і внутрішні резерви. Робота з молодими спеціалістами спрямована на стимулювання до творчості. www.themegallery.com
Останнім часом набуває поширення інша форма керівництва роботою молодих педагогів — участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер-класу. Для майстер-класу розробляємо тематику занять, на яких використовуємо такі методи, як: відкриті уроки вчителя-наставника, лекції, семінари, практичні заняття індивідуальні та групові консультації, уроки-панорами тощо. Майстер-клас
Найвищою формою самоосвіти педагога є проблемний семінар, тобто організаційна форма наукової роботи з кадрами. Саме проблемний семінар — найбільш вдала форма навчання педагогів, яка поєднує перспективний педагогічний досвід, набутий багатьма педагогами, з результатами наукових досліджень, спонукає педагога шукати шляхи вирішення реальних педагогічних завдань та розв'язання ситуацій. Проблемний семінар
У практику роботи школи увійшли так звані тижні молодого вчителя (в березні кожного року) Вони включають такі заходи: відвідування відкритих уроків, позакласних заходів молодих спеціалістів, проведення ділових та інтелектуальних ігор, «круглих столів», проведення диспутів, конференцій, конкурсів, які обов'язково завершуються підбиттям підсумків стажування. «Тиждень молодого вчителя»
Діагностування проводимо в квітні-травні кожного навчального року з метою оцінювання роботи молодого вчителя. Починаючи з кінця першого й початку другого року роботи, активно залучаємо молодих учителів до методичної роботи, плануємо їм конкретні завдання, за можливості залучаємо їх до роботи творчих груп. Вивченню запитів, інтересів, можливостей молодих учителів сприяє цілеспрямоване їх анкетування. Діагностування, анкетування
Оглядовий контроль необхідний для загального ознайомлення з професійним рівнем роботи молодого вчителя, його проводимо після 2—3 тижнів його роботи в школі шляхом відвідування 3—4 уроків з однієї теми. Це дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації навчально-виховного процесу. Запобіжний контроль проводимо у жовтні, визначаємо можливі помилки у подальшій роботі вчителя і намагаємось запобігти їм. Внутрішньошкільний контроль (І рік)
У квітні перевіряємо, як молодий учитель працює над усуненням недоліків, реалізацією пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та запобіжного контролю. Мета контролю-підтримати молодого спеціаліста на перших етапах його роботи. На другий рік роботи молодого спеціаліста плануємо персональний контроль, який передбачає вивчення всієї системи діяльності вчителя. На третій рік здійснюється: фронтальний, тематичний, класно-узагальнюючий контроль Внутрішньошкільний контроль
Підсумки стажування підбиваємо, як правило, на нараді при директорові щороку в червні. Враховуючи їх, керівництво школи разом з наставником планує навчально-методичну роботу стажиста на другий та третій роки. Програма підвищення загальнопедагогічного і методичного рівнів стажистів у цей період диференціюється залежно від наслідків стажування за перший рік і результатів діагностування. семінар\Звіт про роботу ШМВ 2018.docx Підсумки стажування
Важливим у роботі з молодими вчителями є заохочення, використання моральних стимулів — колективних і особистих. Це: подяки, грамоти ( Бондарчук К.А. до Дня працівника освіти) надання додаткових днів відпочинку під час канікул, врахування успіхів у роботі під час атестації тощо. Всі ці заходи сприяють кращій адаптації молодого спеціаліста в педагогічному колективі. Заохочення
Роль адміністрації в підготовці молодих учителів вбачається в тому, щоб, як радив В.Сухомлинський “зробити кожного педагога вдумливим, допитливим дослідником” , озброїти методом самоаналізу, допомогти не лише якомога швидше осягнути професію вчителя, а й створити індивідуальну творчу лабораторію, забезпечити сприятливі умови для творчої самореалізації.