Сьогоденною репрезентацією та емоційним вираженням даного стилю є філософські ідеї З. Фрейда (вчення про сексуальні інстинкти, еротизацію, агресію), а також соціально-політичні процеси у молодіжній субкультурі кінця ХХ ст. – масово-популярна субкультура (рок- і поп-музика, еротизація одягу, етика та естетика хіпі, панків, рокерів-байкерів, сексуальна розкутість та вільність у взаємовідносинах жінок та чоловіків, поява сексуальних меншостей, агресивне подання власного потенціалу, атмосфера розважальності та дозвілля – нічні клуби, перфоманси, дискотеки, тип усередненої людини-споживача, пристосуванця, конформіста)
Взагалі терміни „рок” і „поп” означають музичне походження рок-стилю та його популярне значення у молодіжній субкультурі і в популярному танці зокрема. На сьогодні головною особливістю даного стилю є масово-популярне використання, комерційність і активне застосування у шоу, підтанцьовках на естраді, на дискотеках та у нічних клубах, присутність різних стилістичних танцювальних форм, які змінюють лише емоційний вид, певний настрій та виконавчу манеру в залежності від музичного стилю рок- і поп-музики (твіст, чарльстон, рок-н-рол, соул, фанк, диско, хіп-хоп, брейк, чорний поп тощо).
Серед представників „рок і поп” стилю хотілось би виділити російську танцювальну трупу „Тодес” та українські танцювальні трупи „А6”, „Дельсарт”. Ці трупи працюють у великих шоу програмах, концертах, знімаються у відео кліпах, загальним для них у стилі рок і поп є синтез форм брейку, диско, фанку, хіп хопу. Даним трупам притаманна дуже виразна, емоційна, трохи агресивна репрезентація, у техніці поєднання модерн джаз танцю із хіп хоп данс.