Презентація: Розбудова стратегії корекційно- розвивальної роботи з аутичними дітьми

Розбудова стратегії корекційно-розвивальної роботи з аутичними дітьми. Розбудова стратегії корекційно- розвивальної роботи з аутичними дітьми. Робота Воронцової С. П.

Цілі обстеження інтелекту:1. Сформувати позитивну емоційну установку дитини по відношенню до занять. Якщо ми відразу ж почнемо ставити запитання і вимагати організованих довільних дій, то, швидше за все, сформуємо стійкий негативізм у ставленні до навчання.2. Зафіксувати, відзначити час і місце заняття, що служить основою стереотипу навчальної поведінки.3. Поступово закріпити певну послідовність дій по підготовці до заняття (дістати необхідні матеріали з полиці або з рюкзачка, і дій, пов’язаних із завершенням заняття (наприклад, покласти малюнок на просушку, помити пензлика, прибрати олівці в коробку).

Заняття, необхідні для підготовки аутичної дитини до навчання: розвиток загальної і дрібної моторики,2) розвиток довільної уваги і пам’яті;3) особливо багато доводиться займатися формуванням мовлення.

Особливості підходу до навчання читання, письма та рахунку дітей з розладами спектра аутизмуорієнтуватися на хорошу мимовільну пам’ять дитини;відразу звернутися до методики «глобального читання»;орієнтування, в основному, на мимовільну увагу дитини;пам’ятати, що дитина може навчитися рахувати механічно, не співвідносячи цифри з кількістю, не розуміючи реального сенсу рахунку;порівнянні кількості, співвіднесення цифри і числа предметів;будь-які моторні навички краще починати відпрацьовувати, маніпулюючи руками дитини;багато елементів навчання аутичної дитини виникають ще в грі, до формування у неї навчальної поведінки

Адаптація та модифікація освітнього процесу для дітей розладами спектру аутизму Спеціальній адаптації піддається предметно-просторове середовище;Певні зміни адаптаційного характеру відбуваються і в соціальному середовищі

Планування простору приміщення 1) навчальна зона (організація навчальних занять);2) зона предметно-практичної діяльності (організація занять з малювання, ліплення, конструювання);3) ігрова зона (організація ігор і проведення занять з розвитку рухів);4) зона «жива природа» (організація спостережень за рослинами, тваринами);5) зона релаксації (місце відпочинку і усамітнення дитини).

Педагогу необхідно своєчасно чергувати різні види діяльності, передбачені режимом, планувати заходи фізичної культури (розвиток загальної моторики), що забезпечить підвищення життєвого тонусу, активності й працездатності дітей, формування вольових якостей дітей. Найголовніший зовнішній маркер, який відтворює послідовні події (занять, або уроків) – це розклад.

Педагогам слід навчити дитину не тільки орієнтуватись в навколишньому світі, але і правильно регулювати свої відносини з предметами, простором, іншими людьми, а також в часі. Професійне мовлення, яким користуються фахівці, має бути правильним з фонетичної і логічної сторони, небагатослівним, емоційним і відповідати мовленнєвому розвитку дітей. Навчання повинно бути максимально структуроване. Ця структурованість необхідна не тільки а уроці, але й на перерві.

Необхідність поетапного роз’яснення завдання з опорою на візуальні стимули1) розділити завдання на етапи;2) прописати на дошці або картці алгоритм діяльності;3) дати інструкцію до виконання етапу у спрощеному вигляді.

Головним завданням щодо використання соціально-психологічних ресурсів у процесі навчання і розвитку дітей з аутизмом є їх адаптація. 1. Варто надавати кожній дитині можливість працювати в притаманному їй темпі. 2. Бажано регулярно змінювати види діяльності та форми роботи на уроці (в групі), що дає змогу всім дітям без винятку зняти напругу, підвищити увагу.3. Важливо слідувати за природними вподобаннями дітей у пізнавальній діяльності, а не нав’язувати її. 4. Створення умов для адаптації до загальноосвітньої установи полягаєв тому, щоб дитина була успішною не стільки в навчанні, скільки у сфері спілкування та взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу: вчителями, дітьми, батьками.5. Весь навчальний матеріал має підкріплюватися візуальним рядом, що відображає чіткий алгоритм дій, а також — виконанням практичних завдань.

Розвиток дрібної моторики1. Завжди спочатку слід орієнтуватися на інтереси й уподобання дитини, намагаючись обіграти, надати емоційного сенсу тому, що ми робимо. 2. По можливості треба використовувати сюжетний коментар, що допомагає більш тривалий час утримувати увагу дитини на завданні. 3. Обов’язково потрібно емоційно заохочувати дитину, говорити, що з кожним разом у неї виходить все краще.

Розвиток уваги, сприймання та пам’ятінамагаємося використовувати мимовільну увагу дитини;вдаємося до приємної для дитини сенсорної стимуляції або ж «підключаємося» до її аутостимуляцій, емоційно коментуємо наші спільні дії. У цьому нам допомагають:а) організація стереотипу навчального заняття;б) сюжет Робота на «утримання уваги»

Розвиток мовлення1 - спостерігається майже повна відсутність зовнішнього мовлення. Рідкісні слова або короткі фрази, вимовлені дитиною на висоті афекту, дозволяють припустити, що вона розуміє мову хоча б частково.2 - характерні ехолалії, є також невеликий набір стереотипних коротких фраз, або отриманих дитиною в якійсь афективній ситуації 3 - мають розгорнуте літературне мовлення, але при цьому майже не здатні до діалогу, не чують співрозмовника, запекло цитуючи цілі сторінки улюблених книг або розмірковуючи на улюблену тему.4 - ми зустрічаємося з тихою, нечіткою промовою і знову стикаємося з ехолаліями, іноді відстроченими в часі. Симптоми затримки і спотворення мовленнєвого розвитку залежно від групи аутизму.

Просторово-часова організація середовища. Планування простору кімнати, чітке визначення місць, пов'язаних з різними заняттями, вибір певних іграшок та посібників, порядок, в якому він їх побачить. Вчасно запущений стереотип поведінки допоможе нам за необхідності негайно впоратися з поведінковою проблемою: відвернути дитину, зосередити її, заспокоїти. Вміла організація ланцюга стереотипів взагалі може вберегти дитину від афективних зривів – перезбудження, несподіваних імпульсивних дій.