Презентація "Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності"

Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності. Підготовка до ЗНО (2)

Дати - Листопадовий зрив у Львові; державний переворот і прихід до влади Павла Скоропадського; - проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР); заснування Української академії наук (УАН); - утворення Директорії;29 квітня 1918р.-1 листопада 1918 р.13 листопада 1918 р.листопад 1918 р.-14 листопада. 1918 р.

22 січня 1919 р. - проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР грудень 1919 — травень 1920 рр. - Перший Зимовий похід армії УНР;квітень 1920 р.- Варшавська угода;березень 1921 р. — Ризький мирний договір; 1921 р. - утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ);листопад 1921 р. - Другий Зимовий похід армії УНР;

Основні поняття — найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року. Директорія УНР— морально-філософський і соціальний принцип, фундаментальними положеннями якого є: відповідальність усіх за всіх, єдність індивідуального і загального, взаємне духовне збагачення і розвиток та інше;— вселенськість, всеєдність. Соборність 

 — наявність на певній території великої кількості партизанських загонів на чолі зі своїми отаманами (командирами), фактичної військової і політичної влади в умовах відсутності чи недостатньої міці централізованого апарату державної влади. Отаманщина або Отаманія— назва внутрішньої політики більшовиків у 1918—1921 роках під час Громадянської війни. Основною ціллю більшовиків було утримання власної влади в країні. Воєнний комуні́зм — заходи насильства, які здійснювалися більшовиками проти широких соціальних груп. Червоний терор 

— у міжнародному праві насильницьке втручання однієї чи кількох держав у внутрішні справи іншої держави, спрямоване проти її територіальної цілісності, або політичної незалежності. Інтервенція   — історична назва наступальної військової операції Української Галицької Армії (УГА), здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року. Чорткі́вська офензи́ва (іншими словами Чорткі́вський на́ступ) або Червнева офензива

— події серпня 1919 року в Україні, похід Дієвої армії УНР (ДА УНР) та Української Галицької Армії (УГА) на Київ. Ки́ївська катастрофа  — православна церква, яка має цілковиту самостійність у розв'язанні організаційних і культових питань. Автокефальна церква

персоналіїУчасник російсько-японської та Першої світової війни. Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). Скоропадський Павло Петрович

Вітовський Дмитро Дмитрович Сотник Легіону Українських Січових Стрільців, полковник, начальний командант Української Галицької армії, Державний секретар військових справ ЗУНР.

Петрушевич Євген Омелянович. Президент і Уповноважений Диктатор (верховний військово-політичний зверхник під час війни) Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Петлюра Симон Васильович. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ (28 червня — 31 грудня 1917[2]). Головний отаман військ Української Народної Республіки (УНР) (з листопада 1918). Голова Директорії УНР (9 травня 1919 — 10 листопада 1920).

Махно Нестор Іванович Командувач Революційної повстанської армії України, керівник селянського повстанського руху 1918–1921 років

Василь (Липківський)Перший митрополит Київський і всієї України відродженої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви.

Нарбут Георгій Іванович Один із засновників і ректор Української Академії Мистецтв.

Вернадський Володимир Іванович. Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).