Відповідно до цього визначають і розлади настрою: Ейфорія- підвищений настрій з відтінком благодушності, задоволення, радощів, що не відповідає ситуації і обставинам особистого життя хворого;Дисфорія - стан похмурого, тужливо-злостивого настрою з відтінком невдоволення, роздратованості, що виникає часто несподівано, без зовнішньої причини і продовжується від декількох хвилин до багатьох днів;Депресія - пригнічений, тужливий настрій, що може спостерігатись багато днів і місяців;Емоційна лабільність - коливання настрою, легкі переходи від благодушності до гнівливого чи пригніченого стану
Афект - інтенсивний, короткочасний емоційний стан. Для нього характерні швидкий, бурхливий початок, який супроводжується істотними змінами в поведінці; може призводити до дезорганізації поведінки і невмотивованих вчинків. Афекти властиві усім людям. За певних умов (сумна звістка, нещастя, радісна подія) вважаються нормальними емоційними реакціями
До розладів афектів відносять: Патологічний афект - афект, що виникає без достатньої зовнішньої причини, перебігає з ознаками порушення свідомості. Характеризується також порушенням орієнтації, мовною розгальмованістю; закінчується появою загальної слабкості, байдужістю до поточних подій і глибоким сном. Після пробудження людина не пам'ятає, що з нею відбулося, нерідко пригнічена
Тривога - стан невмотивованого неспокою, хоча хворі намагаються пояснити свій стан і поведінку різними психологічно зрозумілими причинами. Це почуття внутрішньої напруженості, пов'язане з очікуванням загрозливих подій ( тривога за своє здоров'я, за роботу, за правильне виконання дій і т.д.).
Інші розлади емоцій: Слабодухість - підвищена виснажливість емоцій, їх нетримання. Досить якого-небудь незначного подразника, щоб з'явилося почуття розчарування зі слізьми. Розуміння недоречності такої поведінки не стримує хворих від надмірної слізливостіНеадекватність емоцій - парадоксальність емоційних реакцій: при сумних подіях спостерігається радісний настрій, а при радісних - тужливий. Такі розлади бувають у хворих на шизофренію. Апатія - хвороблива байдужість, відсутність емоцій. При цьому емоційні реакції або не виникають, або слабко виражені. Поєднується із звичайною втратою активності, ініціативи, повною бездіяльністю.
Туга - почуття напруження, що межує з біллю, яке хворі локалізують у ділянці серця (рухова загальмованість). Відчуття втрати почуттів – переживання незворотної втрати можливості почувати. Амбівалентність – одночасне співіснування протилежних почуттів. Ангедонія - втрата людиною почуття радості, задоволення. Алекситимія - утруднення чи нездатність точно описати власні емоційні переживання (людина намагається пояснити свій стан на прикладах, порівняннях, але адекватно їх сформулювати не може)
Розрізняють два види недорозвитку емоцій:1) загальний недорозвиток емоцій - у структурі загального психічного недорозвитку (олігофренія), прояви емоцій можуть бути у формі стереотипних рухів, дій;2) парціальний недорозвиток емоцій - синдром Каннера - дитячий аутизм (безпристрасне обличчя, відсутність співчуття, не дивляться у вічі, не проявляють мімічних ознак емоційних проявів)
Під час пошуків причин виникнення труднощів у поведінці дітей ми переконалися, що більшість із них пов'язана з емоційною сферою. Емоційні розлади є основою психологічних труднощів, які призводять до виникнення афективних станів, сприяють закріпленню негативних форм поведінки і впливають на індивідуальний розвиток особистості. Невеликий досвід дітей, зокрема й негативний, нерозуміння ними причинно-наслідкових зв’язків між явищами дійсності, своє, несхоже на доросле, бачення світу – урахування всіх цих особливостей дасть можливість зовсім по-новому поглянути на проблему ситуацій, що призводять до емоційних розладів.
Рекомендована література для самостійного вивчення1. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія: навч. посіб. Для самостійної роботи студента /Київ.: Академвидав, 2011. 376 с. 2. Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. Випуск 33. 2019. С. 214 – 234.3. Терещенко Л. А., Карабаєва І.І. Психологічні особливості емоційної сфери дітей дошкільного віку Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Київ, Том 10.