Презентація "Розповідь про Джанні Родарі"

Розповідь про Джанні Родарі1920 -1980 Підготувала вчитель Травневської ЗОШ І-ІІ ст.ім. Н. Войтовича. Збаразького району. Тернопільської обл. Губич Г.І.

Джованні Франческо Родарі народився в містечку Оменья (Північна Італія) у родині пекаря

Батько помер, коли Родарі було лише десять років. Родарі і його два брати, Чезаре і Маріо виховувалися їхньою матір'ю в її рідному селі в провінції Варезе

Маріо та Чезаре

Понад усе любив малий Джанні книжки. Та найдужче захоплювався він дивними пригодами смішного дерев’яного хлопчика Піноккіо, героя казки італійського письменника Карло КоллодіЩе Родарі цікавився музикою (вчився грати на скрипці)

Після закінчення школи Джанні поступив до семінарії, провчився там три роки і отримав диплом вчителя. У віці сімнадцяти років він вже почав викладати у початкових класах в селах його провінції. У 1939 році Родарі вступив на навчання до Міланського університету, якого не закінчив.

Під час Другої світової війни Родарі був звільнений від призову до армії з причини його поганого здоров'я. Перебуваючи у скрутному фінансовому становищі, він почав працювати в одному з відділень фашистської партії і згодом був змушений вступити до цієї партії.

Тяжко сприйнявши втрату двох своїх найкращих друзів і свого улюбленого брата Чезаре у нацистському концтаборі, Джанні Родарі у 1944 році вийшов з фашистської партії і приєднався до італійської компартії, де почав брав участь в італійському русі опору.

У 1948 році Родарі почав працювати журналістом у виданні італійської компартії «Уніта» і водночас почав писати оповідання для дітей. У 1950 році він був призначений редактором нового італійського щотижневого дитячого журналу «Піонер». У 1951 р. Родарі опублікував свої перші твори: «Книжка веселих віршів» і «Пригоди Цибуліно».

Казкою “Пригоди Цибуліно” Дж. Родарі зумів зацікавити юних читачів. Цибуліно — це хлопчик-цибулинка, який виявляє хоробрість та кмітливість у боротьбі проти злого синьйора Помідора і чванькуватого барона Апельсина. Люди, тварини, птахи допомагають Цибуліно. Повість-казка завершується встановленням у Лимонному королівстві Вільної республіки. У цьому творі фантастика переплітається з реаліями сучасної Родарі Італії.

В іншій чудовій казці Родарі – “Подорож Голубої Стріли” – іграшки втікають від хазяйки – різдвяної феї. Вони хочуть потрапити до тих бідолашних хлопчиків та дівчаток, чиї батьки через бідність не можуть купити своїм дітям подарунків. Після низки цікавих пригод іграшки знаходять собі любих господарів.

Джанні Родарі ніколи не відставав від подій нашого часу. В казковій повісті “Торт у небі” хлопчик Паоло сміливо сперечається з ученим, який винаходить нові атомні бомби. Паоло доводить, що краще виробляти смачні торти, щоб не було воєн і щоб завжди вистачало тортів для дітей в усьому світі.

Зовсім незвичними виявилися „Казки по телефону ”. Їх розповідає своїй доньці батько, який комівояжером весь час мандрує по Італії. Щовечора він дзвонить додому – і починається нова казка. А оскільки за телефонну розмову, хоч і казкову, доводиться платити, то і казки виявляються зовсім короткими, але цікавими, дотепними і мудрими.

У казковій повісті Джанні Родарі “Джельсоміно в країні брехунів” читач зустрічається із хлопчиком Джельсоміно, який мав чарівний голос, і його другом котом Шкандибчиком. Дізнається, як їм вдалося перемогти злого короля брехунів, а заодно наново навчити котів нявкати, художника Бананіто малювати, а всіх жителів Країни брехунів говорити правду.

 Обрали б мене президентом, то враз Я видав би строгий – престрогий наказ: Параграф перший. Улітку всі діти Не мають права у місті сидіти. Параграф другий. Для дітвори Відкриті безплатні морські табори. Параграф третій. Малятам віднині Належать Альпи і Апенніни. Хто не послухає цього наказу, Того в тюрму посадити відразу. Все життя письменника проникнуте турботою про дітей, про їх здоров’я, про їх майбутнє. Ось як він говорить про це у вірші „Літня спека”: Ось так, у жартівливій формі, письменник висловив серйозні думки про обов’язок дорослих піклуватися про дітей.

Основною темою віршів Родарі є праця, а улюбленими героями — люди звичайних буденних професій: нічний сторож, рибалка, булочник, чистильник взуття, шахтар і шкільний учитель. По-людському тепло говорить поет про тих, хто своєю працею полегшує життя людей: дає їм вугілля, вирощує хліб, споруджує будинки, оберігає вночі їх сон. Вірші поета захоплюють дітей свіжістю сприймання світу, своєрідним підходом до вже знайомих тем. Про різні професії пишуть і інші поети, та хто з них пробував розрізняти їх за запахами і кольорами? А Джанні Родарі уже назвами віршів ставить перед дітьми незвичайні запитання: «Чим пахнуть ремесла?», «Якого кольору ремесла?», ніби запрошуючи своїх читачів придивитись уважніше до професій батьків.

Особливе значення має книга Д. Родарі „Граматика фантазії. Введення в мистецтво придумування історій”, про яку письменник, як сам він зізнавався, мріяв більше тридцяти років. Автор учить дорослих грати з дітьми – фантазувати, придумувати, складати. Книга перейнята любов'ю до дітей, у вільній і невимушеній формі вона прилучає їх до поезії слова, «Я хотів і тут залишитися казкарем, що розповідає про своє ремесло», – говорив Родарі в інтерв'ю з приводу своєї «цікавої граматики».

У 1952 році він вперше відвідав СРСР, де згодом бував доволі часто. У 1953 р. одружився з Марією Терезією Феретті, яка 4 роки по тому народила йому дочку, Паолу. У 1957 р. після офіційного іспиту Родарі був визнаний професійним журналістом.

Літературна доля Родарі парадоксальна. На батьківщині письменника недооцінювали значення літератури для дітей взагалі і творчості Родарі зокрема. Його вірші та казки отримали широке визнання дітей і дорослих в 1950-х роках за кордоном, зокрема в Радянському Союзі, і тільки потім на батьківщині, в Італії. Починаючи з 60- х років виходять збірки його казок та віршів, його перекладають на різні мови – повільно, але неухильно утверджується слава Джанні Родарі як дитячого письменника.

 В 1970 році до немалого подиву всієї Італії Джанні Родарі був нагороджений найпочеснішою премією в галузі дитячої літератури – Міжнародною премією імені Г. К. Андерсена.

 Джанні Родарі, цей талановитий письменник, якого знають і люблять у всьому світі, прожив лише 60 років. У 1979 році після чергової подорожі до СРСР, його здоров’я значно погіршилося, і він припинив писати. 14 квітня 1980 року після невдалої операції у Римі Джанні Родарі несподівано помер. Телеграму із співчуттям його сім’ї прислав сам президент Італії.

 Українською мовою твори Джанні Родарі перекладали А.Іллічевський, І. Корунець, І. Дзюба, А. Собуцький, М. Лукаш, І. Труш. На російську мову твори Родарі перекладав С. Я. Маршак