Презентація "Звичаї та традиції індіанців"

Звичаї та традиції індіанців. Підготувала вчитель Травневської ЗОШ І-ІІ ст.ім. Н. Войтовича. Збаразького району. Тернопільської обл. Губич Г.І.

Індіанці - загальна назва корінного населення Америки (за винятком ескімосів і алеутів). Назва виникла від помилкового уявлення перших європейських мореплавців (Христофора Колумба і ін) кінця. XV століття, які вважали відкриті ними заатлантичні землі Індією. Загальна приблизна чисельність індіанців в Америці - понад 30 млн. чол. За даними на початок XXI століття їх загальна чисельність перевищує 60 млн. чол.. Нині існує близько 1 тисячі індіанських народів, а в кінці XV століття було близько 2200.

Христофор Колумб1451 - 1506

Північна Америка. Племена. Субарктична зонаальгонквіни, крі, оттава, ооджибва. Північно-східні лісигурони, ірокези, могікани, шауні (текумсех), делавари. Південно-східні лісичіроккі (черокі), чоктау,лемент,наупвел,натчези, семіноли. Велика рівниначорноногі, кроу, чеєни, команчі, пано, сіу. Північно-західне узбережжячінук, тінгіт, чімшиан. Пустелі Заходуапачі, навахо, пуебло, копі,мохаве, шушон. Центральна Америкамайя, тольтеки, ольмеки,ацтеки,кіче. Південна Америкаінки (кечуа, аймара), гуарані, мапуче, яномама. Основні племена індіанців

Представники племен – мешканців Америки до приходу європейців

Червона птиця - вождь племені Сіу Індіанці БразиліїІндіанці АмазоніїДівчина племені Віннебаго

Лютер Ведмідь Навстоячки, вождь племені огала сіоукс

Корінні американські народи мають складну систему духовних чеснот і традицій, структура яких залежала від навколишнього середовища, історичного досвіду та світоглядних уявлень різних племен. Цієї системи не можливо було просто навчити чи передати окремій людині, вона набувалася упродовж усього життя. Від народження діти індіанців пізнавали традиційні молитви, розвиваючи власні відносини зі світом духів і формуючи свій внутрішній світ.

Важливою чеснотою індіанців була воїнська і мисливська доблесть. Індіанці постають вправними вершниками, мисливцями та воїни, що своїми образами нагадують українське козацьке лицарство. Основні символи їхньої могутності та статусу воїна – коні та рушниці.

Типовий індіанець-воїн розміщував ознаки своєї воїнської доблесті прямо на собі: приміром, прикріплював до волосся кольорові палички, кількість яких означала кількість поранень, вишиті копита на шкіряних торбинах означали кількість викрадених коней, або прикріплені на особливій сорочці, яку носили за особливої нагоди, хвіст горностая, скальпи дятла або пір’я

Військові дії були неодмінною ознакою життя індіанців, оскільки вони постійно мусили боротися не на життя, а на смерть, з метою досягнення міжплемінного домінування і виживання.

Воїни племені оджибвеїв

Оджибва – (інші назви: чіппева, сото, анішнінаабе) народ, група споріднених індіанських кланів, що проживають у США та Канаді. В США оджибва є третьою за величиною етнічною групою індіанців після черокі та навахо. Загальна кількість, разом з метисами, 200000 чоловік. Оджибва відомі своїми каноє з березової кори, священними записами набересті, використанням дикого рису, міді.

Оджибва подарували світовій культурі велику кількість запозичень з їх мови (вігвам, тотем). В 1855 році Генрі Вадсворс Лонгфеллоу написав “Пісню про Гайавату”, використавши міфи, топоніми та оригінальні слова народу оджибва. Як і у всіх творах європейців про індіанців у ньому є казуси. Наприклад, ім'я героя повинно було бути Нанабожо, бо Гайавата — з мови ірокезів. Вождь Небакваом

Оджибва проживають групами по 20-50 чоловік (на момент зустрічі з європейцями 200-300 чоловік). Більшість етносу, за винятком тієї частини, що пішла в прерії, жила осідлим життям. Займалися рибальством, мисливством, вирощуванням кукурудзи та овочів, збором дикого рису, який відіграє важливу роль у їх міфології. Типове житло оджибва — вігвам (wiigiwaam), що складається з кори берези, ялівця та гілок верби. Вігвами розмальовували сакральними малюнками, що містили астрономічні, математичні та тотемні знаки. Такі знаки оджибва також малювали на каменях.

Коли тривалий час не вдавалось вполювати звіра для їжі, застосовувалась мисливська магія. У шамана мались спеціальні зілля з особливих корінців, розтертих у порошок та змішаних з червоною фарбою. Цим зіллям вкривали маленькі фігурки тих тварин, які хотілось вполювати. В тикий саме спосіб наводили хвороби та інші лиха на людей. Для цього робили фігурку або малювали зображення (муцці-не-нін) певної людини або тварини. Якщо хотіли вбити, протикали чимось гострим місце, де знаходиться серце, або змащували магічним зіллям. В якості мисливської магій застосовували і пісні, часто звернені до духа На-на-буш, якого прохають бути посередником та передати молитву Великому духу. Шаман

Мідевівін — це організація шаманів оджибва. За легендою верховний бог Маніту послав свого гінця до народу оджибва з метою навчити їх лікуватися від хвороб. Сталося це після того як Великий дух вбив брата На-на-буша, який від цього розсердився та повстав проти Гіч-еманіто (Маніту). На-на-буш так сильно був злий, що для заспокоєння його Великий дух розповів йому таїнства релігій мідевівін. На-на-буш обрав одного хлопця і передав йому знання, які той передавав далі. Згодом була заснована організація шаманів, що зберігала таємні знання. При вступі кандидата у Мідевівін його символічно вбивали мушлею і воскресали вже у статусі іншої людини

Традиційний устрій індіанців стрімко поглинало ХХ століття. Білі прибульці забирали в червоношкірих туземців не лише племінні землі, етнічну віру та історію, а й життя. Втрати північноамериканських індіанців були колосальними: їхня чисельність від появи на континенті іспанців скоротилася з кількох сотень тисяч до близько двадцяти тисяч осіб. І в очах портретованих – цілковите усвідомлення трагічних реалій сьогодення та мужнє сприйняття викликів прийдешнього. Вождь Сіеттл, ім’ям якого названо місто у США, якось прорік: «І коли зникне останній червоношкірий, і пам’ять про моє плем’я перетвориться на міф серед білих, ці береги наповняться невидимими духами предків мого племені, і коли діти наших дітей вважатимуть себе цілком самотніми в полі, крамниці, на дорозі, або в густому лісі, то вони не будуть самотні».

Фотогалерея